АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-258 2010 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 19, 27 Зайончковська І.А.
Доповідач в апеляційній
Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 лютого 2010 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Іскрі І.Б.
з участю прокурора
адвокатів ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ЗАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 4 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживача,
в с т а н о в и л а :
30.07.2009 р. ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до ЗАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживача.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що 01.11.2006 р. між сторонами був укладений кредитний договір № CSS0AK02830158 за яким банк видав йому споживчий кредит на суму 55247,75 грн., з кінцевим строком повернення 01.10.2011 р., зі сплатою щомісячних відсотків у розмірі 1,34 % на суму залишку заборгованості (16,08 % річних).
20.01.2009 р. він отримав від імені голови правління ЗАТ КБ «ПриватБанк» лист про підняття з 01.02.2009 р. процентної ставки за користування кредитом до 27,48 % річних.
Незважаючи на відсутність його згоди, відповідач, в порушення норм цивільного законодавства, збільшив процентну ставку в односторонньому порядку і у своїй відповіді від 13.04.2009 р. вказав, що підставою для змін відсоткової ставки по кредитному договору послугувало прийняття Національним банком України постанови № 107 від 21.04.2008 р. «Про врегулювання грошово-кредитного ринку» згідно якої з 30.04.2008 р. облікову ставку було змінено до 12 % річних.
Просив суд визнати недійсним збільшення ЗАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку відсоткової ставки з 16,08 % річних до 27,48 % річних за кредитним договором №CSS0AK02830158 від 01.11.2006 р.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 4 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним підняття в односторонньому порядку ЗАТ КБ «ПриватБанк» відсоткової ставки з 16,08 % річних до 27,48 % річних за кредитним договором № CSS0AK02830158 від 01.11.2006 р.
Стягнуто з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн., та на користь ОСОБА_7 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та 1500 грн. за надання правової допомоги.
В апеляційній скарзі представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права та при невідповідності висновків суду обставинам справи, скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_7 в задоволенні його позовних вимог.
При цьому вказав, що при укладанні кредитного договору сторони домовились про те, що банк в односторонньому порядку має право збільшити розмір процентної ставки при визначених договором обставинах, що і відображено в п.2.3.1 спірного договору.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з’явились, адвоката ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що вони є обґрунтованими.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.
При цьому відповідно до ч. 4 приведеної статті банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року N 168.
Зміни до договорів допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 651 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи що 01.11.2006 р. між сторонами був укладений кредитний договір № CSS0AK02830158, за яким банк видав ОСОБА_7 споживчий кредит на суму 55247,75 грн., в тому числі в сумі 44650 грн. на придбання автомобіля з кінцевим строком повернення 01.10.2011 р., зі сплатою щомісячних відсотків у розмірі 1,34 % на суму залишку заборгованості (16,08 % річних), сплати винагороди за кредит в розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту щомісячно в період сплати.
Пунктом 2.3.1 наведеного договору визначено, що банк має право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні: курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору; зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд, або зміні середньозваженої ставки по кредитах банківУкраїни у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
Банк своїм листом від 06.01.2009 р., який позивачем був отриманий 20.01.2009 р., повідомив ОСОБА_7 про те, що з 01.02.2009 р. відсоткова ставка за укладеним між сторонами кредитним договором буде становити 27,48 %.
Однак, статтею 1056 – 1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх плати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Приведена стаття 1056 – 1 Цивільного кодексу України набрала чинності 10 січня 2009 року. Спірний договір між сторонами був укладений 01.11.2006 р.
Однак судова колегія вирішуючи спір враховує, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України та частини другої статті 5 Цивільного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи викладене та наведені вимоги закону, судова колегія приходить до висновку, що суд встановивши, що підвищення відповідачем з 01.02.2009 р. в односторонньому порядку відсоткової ставки до 27,48 % по кредиту не відповідає нормам діючого законодавства, прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_7 підлягають до задоволення.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають. Крім того вони були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.
Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 4 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Л.І.Василенко