Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-75/2010р. Головуючий у першій
інстанції Пузіна В.І.
Категорія 19 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Водяхіної Л.М., Зотова В.С.,
при секретарі: Шевченко О.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, представника відповідача ПП „Дінко” – Карпенка Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Приватного підприємства „Дінко” на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства „Дінко”, третя особа – ОСОБА_6, про розірвання договору, за зустрічним позовом Приватного підприємства „Дінко” до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_6, про спонукання виконання умов договору,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПП „Дінко”, у якому просила розірвати Договір про забудову території з подальшим розподілом власності укладений між сторонами по справі 19 квітня 2006 року.
Вимоги позову мотивовані тим, що згідно умов даного договору сторони домовились про спільне будівництво багатоквартирного будинку на земельних ділянках, що розташовані по АДРЕСА_1, з подальшим розподілом часток у праві власності на будинок. Позивачка умови договору виконала, передала відповідачу належні їй земельні ділянки під будівництво, проте відповідач зі свого боку умови договору не виконав: проектну документацію із владою не погодив, дозвіл на будівництво не отримав, самовільно зруйнував житлові будинки, розташовані на спірних земельних ділянках, розпочав будівництво.
У лютому 2008 року ПП „Дінко” звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, у якому просило зобов’язати останню виконати умови п.п.1.2,1.3 та 1.4 зазначеного вище договору, визнати здійсненні витрати ПП „Дінко” на будівельні матеріали при будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до експертної оцінки, та стягнути з ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.
Вимоги мотивовані тим, що згідно договору відповідач інвестував будівництво на суму 286 503 грн., проте ОСОБА_3 п.2.1.1 та п.2.1.2 договору не виконала, земельні ділянки по акту прийому-передачі не передала, вирішенню питань з органами влади не сприяла, та у порушення вимог ст.875 ЦК України не надала проектно-кошторисну документацію.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 жовтня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволений. В задоволенні зустрічного позову ПП „Дінко” відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального та процесуального права, та направлення справи на новий розгляд. Вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що ОСОБА_3 не являється власником земельних ділянок, що розташовані по АДРЕСА_1, та не розглянув вимоги зустрічного позову по суті.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з законності та обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_3 та недоведеності зустрічних позовних вимог ПП „Дінко”.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 19 квітня 2006 року між ОСОБА_3 у якості замовника та ПП „Дінко” у якості інвестора – генпідрядника укладений Договір забудови території з подальшим розподілом власності.
Відповідно до умов цього договору (п.1.1.) позивач зобов’язалась передати відповідачу земельні ділянки площею 0,059 га, належні їй на праві власності на підставі Державних актів ЯА № 942930 та ЯА № 943107, для сумісного будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, з подальшою його здачею у експлуатацією, реєстрацією на праві власності у ДКП БТІ та ДРОНМ м.Севастополя у частковому відношенні відповідно до умов даного договору(а.с.6).
Пунктами 2.2.5, 2.2.6 Договору забудови території з подальшим розподілом власності передбачено, що відповідач прийняв на себе обов’язок щодо забезпечення відкриття та безперервності фінансування проектування та будівництва об’єкту, а також здійснення контролю та технічного догляду за відповідністю об’ємів, вартості та якості виконаних будівельних робіт у відповідності до проектно–кошторисної документації, будівельними нормами та правилами.
22 листопада 2006 року між ПП „Дінко” у якості замовника та підприємцем ОСОБА_7 у якості виконавця укладений Договір № 039/06 на розробку проектної документації будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, яка була виготовлена у 2008 році формі робочого проекту, та не отримана замовником до сьогоднішнього часу(а.с.191,192).
Також з матеріалів справи, зокрема з Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 183 від 23.04.2008 року, видно, що станом на 11.04.2008 року на земельних ділянках, що були передані відповідачу для будівництва, останнім частково збудовані фундаменти, каркаси під колони та змонтовано огорожу з французького каміння(а.с.67-86). Відповідно до листа начальника інспекції ДАБК Тарасюка І.В. вказані будівельні роботи виконані за відсутністю належного дозволу, проектно-кошторисної документації на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 у м.Севастополі та акту на приховані роботи(а.с.9).
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ПП „Дінко”, оскільки будівельні роботи, що були здійснені відповідачем на земельних ділянках позивачки, являються самовільними, так як були проведені без попереднього отримання належних дозволів та узгоджень з відповідними органами.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п. 1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Дінко” відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий : В.О.Єфімова
Судді: Л.М.Водяхіна
В.С.Зотов