Справа № 466/3814/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.

Провадження № 22-ц/811/382/19 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія:25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів: Крайник Н.П. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Куцика І.Б.;

ОСОБА_2 - представника позивачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 19 грудня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Альфа Страхування»), третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_5, у якому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 153 803 грн., 1 538 грн. 03 коп. витрат по оплаті судового збору та 5 000 грн. витрат за надання правової допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що позивачці ОСОБА_3 на праві приватної власності належить автомобіль НОМЕР_1.

08 серпня 2013 року позивачкою з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Авто-КАСКО» №046.0489661.113 (в подальшому - «Договір страхування»), за умовами якого позивач ОСОБА_3 є вигодонабувачем.

Під час дії вищевказаного договору страхування (в кінці листопада 2013 року) позивачка ОСОБА_3 на підставі усного доручення передала третій особі, ОСОБА_5, автомобіль у користування - без права передоручення його іншим особам.

07 грудня 2013 року водій автомобіля НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Івано-Франківськ-Львів на 419 км., не впорався з керуванням транспортного засобу під час здійснення маневру об'їзду перешкоди, виїхав на обочину, де зіткнувся з деревом, внаслідок чого автомобіль отримав технічні ушкодження, а позивачка, як його власник, матеріальну шкоду, оскільки вартість відновлюваного ремонту автомобіля згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження та рахунку на оплату №0000000393 від 14 січня 2014 року ФОП ОСОБА_6 складає 153 803 грн.

На місці ДТП відповідачем ОСОБА_4 було повідомлено працівникам ДАІ про те, що саме він був за кермом автомашини та не впорався з керуванням, у зв'язку з чим працівниками ДАІ Пустомитівського РВ ГУ МВС України у Львівській області було складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення.

Проте позивачка, як власник транспортного засобу, як і ОСОБА_5, не надавали ОСОБА_4 право на користування транспортним засобом.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2014 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Однак, постановою Апеляційного суду Львівської області від 12 червня 2014 року вище згадану постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2014 року було скасовано, а адміністративне провадження у справі відносно ОСОБА_4 закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

В подальшому ПрАТ «СК «Альфа Страхування» відмовило позивачці у виплаті страхового відшкодування: з посиланням на те, що вік водія автомобіля, який керував ним на момент ДТП, був меншим, ніж 25 років, а відтак дія Договору страхування на дану особу не розповсюджується, а також на те, що позивачкою, як Страхувальником та Вигодонабувачем за Договором страхування, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Страховику було надано неправдиву інформації про обставини настання ДТП, як мала місце 07 грудня 2013 року, в частині інформування про особу, яка в дійсності перебувала за кермом транспортного засобу на момент настання дорожньо-транспортної пригоди.

Вважає, що рішення ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відмову у виплаті страхового відшкодування не відповідає умовам укладеного договору та є незаконним, оскільки п.7.1.б Договору страхування встановлено, що страхові ризики за договором визначаються відповідно до обраної Програми страхування та можуть включати пошкодження та/або знищення чи втрату визначеного ТЗ внаслідок «ПДТО» - протиправних дій третіх осіб. А так, як саме ОСОБА_4 був за кермом автомашини, якому позивачка ОСОБА_3, не надавала право керувати, як не надавала ОСОБА_5 право передоручати іншим особам керування автомобілем, то (в такому випадку) дії ОСОБА_4 є протиправними.

У ході судового розгляду представник позивачки ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_2, подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив виключити з числа відповідачів ОСОБА_4 та ухвалити рішення, яким стягнути з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 153 803 грн., пеню в розмірі 93 366 грн. 83 коп., 3 % річних в розмірі: 4 614 грн. 09 коп. - у 2014 році, 4 614 грн. 09 коп. - у 2015 році, 4 614 грн. 09 коп. - у 2016 році, інфляційні втрати: у 2014 році - 38 296 грн. 95 коп., у 2015 році - 82 795 грн. 08 коп., у 2016 році - 32 987 грн. 40 коп., судовий збір та витрати на правову допомогу (т.1, а.с. 2-5; т.2, а.с. 9-10).

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_5 і ОСОБА_4, про стягнення суми страхового відшкодування, неустойки, трьох процентів річних та інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання - відмовлено у зв'язку з безпідставністю позовних вимог (т. 2, а.с. 160-164).

Дане рішення оскаржив представник позивачки ОСОБА_2

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що ДТП зі застрахованим автомобілем, яка мала місце 07 грудня 2013 року, підпадає під страховий ризик «ПДТО» - спричинення майнової шкоди внаслідок протиправних дій третіх осіб, який передбачений п. 2.1.1.б Договору страхування. В даному випадку такою третьою особою є ОСОБА_4, що встановлено «відповідною процедурою, передбаченою КУпАП» (т.2, а.с. 168-174).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також оглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи Шевченківського районного суду м. Львова № 466/5644/14-ц (в подальшому - «матеріали справи № 466/5644/14-ц»), колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А статтею 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у (зокрема) цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи (частина 5), і що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду - в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6).

Як стверджується матеріалами цивільної справи № 466/5644/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення страхового відшкодування та матеріальних збитків за наслідками ДТП, яка мала місце 07 грудня 2013 року, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 03 серпня 2015 року (залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року) ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні її позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування».

Вище згаданими судовими рішеннями, а також постановою Апеляційного суду Львівської області від 12 червня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_4 (на яку міститься посилання у згаданих судових рішеннях), встановлено, що 07 грудня 2013 року саме ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (вік якого на час ДТП був меншим, ніж 25 років), керував застрахованим автомобілем марки «Toyota Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3,однак не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого втратив керування згаданим автомобілем, з'їхав з дороги та здійснив зіткнення з деревом, завдавши автомобілю технічних пошкоджень, тобто - порушив вимоги п. 12.2 Правил дорожнього руху України.

А оскільки пунктом 25.2 Договору страхування встановлено, що дія цього Договору поширюється лише на водіїв/котегорію водіїв, визначених в частині 1 Договору страхування, пунктом 4 якої визначено, що вік водіїв, що мають право керувати застрахованим ТЗ - від 25 років, а найменший стаж водіїв, що мають право керувати застрахованим ТЗ - від 5 років, то наведене і стало правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування».

У ході судового розгляду даної справи сторона позивача, шляхом подачі заяви про зміну позовних вимог, відмовилась від позовних вимог до ОСОБА_4 (т.2, а.с. 9-10).

В суді апеляційної інстанції представник позивачки пояснив, що даний позов до ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» подано з інших підстав, ніж позов до ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування», який був предметом судового розгляду у цивільній справі № 466/5644/14-ц, а саме - з тих підстав, що позивачка має право на отримання страхового відшкодування, оскільки події, що мали місце 07 грудня 2013 року, підпадають під страховий ризик «ПДТО» (протиправні дії третіх осіб), який передбачений договором страхування. Такими протиправними діями третіх осіб вважає дії ОСОБА_4, якому позивачка ніколи не доручала керувати належним їй на праві власності застрахованим автомобілем марки «Toyota Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Розділом 14 Договору страхування встановлено перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку.

Зокрема, пунктом 14.2.5.2 Договору страхування встановлено, що для випадку за ризиком «ПДТО» (протиправні дії третіх осіб) одним з таких обов'язкових документів є довідка відповідного компетентного органу МВС України щодо порушення кримінальної справи (т.1, а.с. 7-11).

Будь-яких доказів про звернення до органів МВС України з заявами про порушення кримінальної справи у зв'язку з вчиненням ОСОБА_4 протиправних дій стороною позивача до суду подано не було.

В суді апеляційної інстанції представник позивачки визнав, що остання до органів МВС України з приводу будь-яких дій ОСОБА_4 не зверталася.

Як стверджується матеріалами цивільної справи № 466/5644/14-ц, матеріалами справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, встановлено, що «протиправні дії» ОСОБА_4 полягали у тому, що він, керуючи застрахованим автомобілем марки «Toyota Land Cruiser», державний реєстраційний номер НОМЕР_3,не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого втратив керування згаданим автомобілем, з'їхав з дороги та здійснив зіткнення з деревом, завдавши автомобілю технічних пошкоджень, тобто - порушив вимоги п. 12.2 Правил дорожнього руху України, що не є протиправними діями третіх осіб в контексті пункту 14.2.5.2 Договору страхування, наслідком яких має бути порушення кримінальної справи.

Відтак, доводи апеляційної скарги стосовно того, що протиправність дій ОСОБА_4 встановлена «відповідною процедурою, передбаченою КУпАП», є надуманими, а тому до уваги прийматися не можуть.

Враховуючи вище наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 19 грудня 2018 року- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 08 квітня 2019 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Крайник Н.П.

Шеремета Н.О.