ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Справа №902/1722/14

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання - Вавринчук А.І.

За участю представників сторін

ПАТ "Південьзахідшляхбуд" в особі ліквідатора Василика В.В. - Коломієць М.О., договір про надання юридичних послуг №15/18 від 11.05.2018р.,

арбітражного керуючого Василика В.В. -Луценко Р.О., договір про надання юридичних послуг №69 від 08.01.2019р.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Літкевич В.С., довіреність №010-00/7826 від 29.12.2018р.

ТОВ "Полонський спецкар'єр" - Демидюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14 (про визнання недійсними правочинів, суддя Лабунська Т.І.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Публічне акціонерне товариство "Державний Експортно-Імпортний Банк"

- Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бовбалан Надія Ростиславівна

- ОСОБА_9

про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника

в межах справи № 902/1722/14

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об'єднання склопластик"

до: Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14 позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар"єр" від 09.04.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" та ОСОБА_9.

Спростовано майнову дію Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", щодо передачі майна до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар"єр" у грошовому розмірі 809 872,77 грн, з яких 740 634,74 грн - вартість рухомого майна; 69 238,03 грн - вартість нерухомого майна.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар"єр" повернути до ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" майно передане до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар"єр" загальною вартістю 809 872,77 грн., а саме:

- рухоме майно, вартістю 740 634,74 грн.: принтер-сканер-копир НР Laser Jet M 1536 dnt, 2012, вартістю 537,06 грн.; вага автомобільна тензометрична ВАТ-60, 2001, вартістю 63 173,32 грн.; вишка освітлення, 1990, вартістю 120,00 грн.; залізнична колія (1435,58 м), 1979, вартістю 348 570,77 грн.; кабельна лінія (40м), 1990, вартістю 120,00 грн.; підпірна стінка, 1985, вартістю 120,00 грн.; повітряна лінія електропередач (950м), 1985, вартістю 120,00грн.; рампа залізнична, 1980, вартістю 19 988,32 грн.; БФП НР Laser Jet M 1522 n,2008, вартістю 120,00 грн.; верстат заточний 1М63С101, 1991, вартістю 96,00 грн.; верстат комбінований токарно гвинторізний ТД-951К625, 2011, вартістю 2 244,00 грн.; верстат наждачний 3к-634, 1977, вартістю 276,00 грн.; вузол прогрохотки, 2004, вартістю 1 296,00 грн.; вузол розсіву, 2012, вартістю 5 040,00 грн.; грохіт ТИЛ-43, 2007, вартістю 480,00 грн.; грохот №2 ГИЛ-43,1990, вартістю 264,00 грн.; електротельфер 3,2т: Н-6м Росія, 2008, вартістю 564,00 грн.; железоотделитель ЖНЄм 0.8х10, 2007, вартістю 3 132,00 грн.; живильник ТК-16А, 1985, вартістю 3 996 00 грн.; зварювальний апарат 400А ТДМ, 2007, вартістю 396,00 грн.; конвеєр ланковий, 1990, вартістю 144,00 грн.; конвеєр № 10ТК-60, 1990, вартістю 240,00 грн.; конвеєр №7, 2007, вартістю 312,00 грн.; конвеєр № 7 ТК-800, 1990, вартістю 324,00 грн.; конвеєр №8 ТК-600,1990, вартістю 276,00 грн.; конвеєр № 9 ТК-600,1992, вартістю 276,00 грн.; монітор 19 "SAMSUNG TFT 940 N", 2008, вартістю 120,00 грн.; монітор 19 "SAMSUNG TFT 943 N silver (клав.миш, ДБЖ, філ.), 2008, вартістю 120,00 грн.; монітор SAMSUNG Sync Master 551s, 2008, вартістю 120,00 грн.; насос СД 450-56б,2010, вартістю 2 160,00 грн.; перфоратор ПП-50,2012, вартістю 336,00 грн.; принтер SAMSUNG ML - 1250, 2003, вартістю 24,00 грн.; пульт управління (ПДСУ-200),1990, вартістю 240,00 грн.; системний блок AMD Athlon TM 64X2 Dual Core Processor 4800 + 2.5 ГГц, 2008, вартістю 120,00 грн.; системний блок AMD Athlon TM 64X2 Dual Core Processor 4800 + 2.5 ГГц, 2008, вартістю 120,00 України" дублікат наказу господарського суду Вінницької області від 07.07.2015 по справі №902/1599/14.

- нерухоме майно, вартістю 69 238,03 грн.: комплекс (нежитлові будівлі та споруди) за адресою: вул. Академіка Герасимчука, б.190 В, м. Полонне, Полонський район, Хмельницька область, 30501, а саме операторна (літ. А1), площею 64,9 кв.м.; дапо (літ.Б), площею 110,7 кв.м.; гараж (літ В), площею 189,5 кв.м., нежитлова будівля, загальною площею 61,6 кв.м..

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар"єр" на користь Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" 3 524,00 грн.- витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору.

Видано накази.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству "Південьзахідшляхбуд" в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2015р. скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2015р. та ухвалу господарського суду вінницької області про порушення справи про банкрутство від 29.12.2014р., а справу№902/1722/14 направлено на новий розгляд. А тому, всі судові рішення та процесуальні дії, які були прийняті та вчинені внаслідок передчасного прийняття судом першої інстанції ухвали від 29.12.2014р. про порушення провадження у справі про банкрутство позивача, не є діючими та не мають будь-якої юридичної сили та не тягнуть будь-яких правових наслідків.

Скаржник зазначає, що 01.07.2015р. порушено нове провадження про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" у справі №902/1722/14. Тобто, майнові дії та договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі апелянта були вчинені/укладені боржником в квітні 2014 року - більше, ніж за рік до рушення провадження у справі про банкрутство.

На думку апелянта, судом першої інстанції в порушення ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неправильно визначено період, що передував першому порушенню провадження у справі про банкрутство.

Зазначає, що позивачем не було надано доказів (окрім копії договору застави), які б підтверджували підстави позовних вимог позивача в частині того, що боржник (позивач) здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Вважає, що позовні вимоги позивача не містять чіткого формулювання щодо способу захисту порушеного права у разі задоволення його позовних вимог. Зокрема, в порушення вимог ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79 ГПК України позивач не підтверджує свої позовні вимоги жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, є безпідставними та необґрунтованими висновки позивача та місцевого господарського суду щодо того, що частина майна, яка була внесена до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр", перебуває у заставі банку, а також щодо заниженої вартості частини оспорюваного майна.

Скаржник вважає, що відмова місцевого господарського суду у застосуванні строків позовної давності до спірних правовідносин є незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить приписам ст.ст. 92, 256, 257, 261, 267 ЦК України, оскільки трирічний строк позовної давності сплинув 07.04.2017 року щодо майнової дії боржника про внесення майна, що йому належало до статутного капіталу відповідача, та 09.04.2017 року щодо укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі відповідача.

Таким чином, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 92, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 14, 74, 76, 77, 78, 79, 236, 237 ГПК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 02.04.2019 року об 11:30 год.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 року №01-04/150 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І. та відповідно до статті 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/1722/14.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2019р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І.

01.04.2019 року від ПАТ "Південьзахідшляхбуд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. До вказаного відзиву долучено копії документів.

02.04.2019 року від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. До вказаного відзиву долучено копії документів.

В судове засідання 25.02.2019 року з'явилися представники скаржника Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" в особі ліквідатора Василика В.В., арбітражного керуючого Василика В.В. та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Представник скаржника ТОВ "Полонський спецкар'єр" в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, а тому просить її скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі та викладених в судовому засіданні пояснень.

Представники ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" в особі ліквідатора Василика В.В., в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просить оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі, вважає ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14 законною та обґрунтованою, а тому просить оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю участі в судовому засіданні ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Василика В.В.

Представник ТОВ "Полонський спецкар'єр" в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із не отриманням копій відзивів з доданими до них документами.

Відповідно до ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Колегією суддів суддів, враховуючи присутність у судовому засіданні уповноважених представників позивача та ПАТ "Південьзахідшляхбуд", дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника боржника про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні оголошувалася перерва для ознайомлення представником ТОВ "Полонський спецкар'єр" з відзивами та доданими до них документами.

Під час перерви в судовому засіданні представник ТОВ "Полонський спецкар'єр" ознайомився із поданими до суду відзивами на апеляційну скаргу та доданими до них документами.

Колегією суддів не прийнято до розгляду долучені до відзивів копії документів, а саме протоколу №1 засідання інвентаризаційної комісії В.Д. Полонський спецкар'єр ПАТ "Південьзахідшляхбуд" від 03.01.2012р., зведеної відомості інвентаризації основних засобів Полонського спецкар'єру ПАТ "Південьзахідшляхбуд"станом на 01.01.2012р., акту контрольної перевірки інвентаризаціних цінностей станом на 01.01.2012р., балансової довідки техніки (обладнання) ПАТ "Південьзахідшляхбуд" станом на 15.10.2013р. №4-20 "б"/1795, довідки щодо технологічної характеристики вузла розсіву (інв. №11-20373), який рахується на балансі ПАТ "Південьзахідшляхбуд", станом на 15.10.2013р. №4-20 "б"/1799, заяви №02-14/110 від 23.03.2019р. про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП №42219796 від 07.03.2014р., постанови про арешт коштів боржника ВП №42219796 від 03.04.2014р., роздруківки з відомості про основні засоби ПАТ "ПЗШБ" станом на 06.06.2014р., договору про надання правової допомоги №15/18 від 11.05.2018р., додаткової угоди №1 від 31.08.2018р., додаткової угоди №2 від 28.12.2018р., ордеру серії ЧК №77511 від 14.05.2018р., свідоцтва серії ЧК №000866 від 01.02.2018р., постанови старшого державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Слободяна О.В. від 07.03.2014р. про накладення арешту на майно ПАТ "Південьзахідшляхбуд", фотографії заставленого майна, зроблених на території ТОВ "Полонський спецкар'єр", фотографії конусної дробарки ТС-51 із сайту ТОВ "Українська грона компанія", акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей, проведеного 01.01.2012р.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" не обґрунтовано неподання додаткових доказів до суду першої інстанції, що виключає можливість суду встановити, що ненадання до суду першої інстанції додаткових доказів зумовлено причинами, які об'єктивно не залежали від заявника.

За таких обставин, колегія суддів не має правових підстав прийняти до уваги вищевказані документи, адже їх неподання до суду першої інстанції не було зумовлено причинами, що об'єктивно не залежали від учасників справи.

А тому, відповідно відсутні підстави для відкладення розгляду справи для надання можливості представнику апелянта детального ознайомлення з долученими до відзивів документами.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 40-44, том 66) ТОВ "Полонський спецкар"єр" 04.03.2014 року було зареєстровано, як юридичну особу. Станом на дату реєстрації до складу відповідача входив один засновник ОСОБА_12, АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду складав 500,00 грн.

Матеріали реєстраційної справи (а.р.с. 32-42, том 1) містять протокол № 3 Загальних зборів учасників ТОВ "Полонський спецкар"єр" від 03.04.2014 року, з якого слідує, що на даних зборах за участю Генерального директора позивача ОСОБА_13 було одноголосно прийнято рішення про включення ПАТ "Південьзахідшляхбуд" до складу учасників ТОВ "Полонський спецкар"єр".

З урахуванням рішення Наглядової ради ПАТ "Південьзахідшляхбуд" від 01.04.2014 року (а.р.с. 48 - 49, том 1) позивача було включену до складу учасників ТОВ "Полонський спецкар"єр" з вартістю вкладу 809872,77 грн.

Згідно Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 45-49, том 66) 07.04.2014 року було проведено державну реєстрацію з включення до складу учасників (засновників) ТОВ "Полонський спецкар"єр" ПАТ "Південьзахідшляхбуд" з часткою в статутному капіталі 809872,77 грн. З матеріалів реєстраційної справи (а.р.с. 37-39) судом встановлено, що дана частка була внесена до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар"єр" майном позивача (рухомим у розмірі 740 634,74 грн. та нерухомим у розмірі 69 238,03 грн.), що в грошовому виразі сукупно становить 809872,77 грн., наведене в свою чергу підтверджується й актами приймання-передачі рухомого та нерухомого майна від 02.04.2014 року та 03.04.2014 року (а.р.с. 43- 47, том 1).

З 07.04.2014 року розмір статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар"єр" становив у грошовому виразі 810 372,77 грн, з яких частка ПАТ "Південьзахідшляхбуд" - 809872,77 грн, а ОСОБА_12 - 500,00 грн.

З протоколу наявного у матеріалах реєстраційної справи (а.р.с. 87-95, том 1) слідує, що 08.04.2014 року відбулося засідання Наглядової Ради ПАТ "Південьзахідшляхбуд" на якому було вирішено одноголосно надати згоду Генеральному директору товариства ОСОБА_13 на продаж частки, внесеної позивачем до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар"єр" у розмірі 99,9383%, що складає 809872,77 грн ОСОБА_9 за ціною 250 000,00 грн. шляхом укладання договору купівлі-продажу.

З протоколу № 4 (а.р.с. 76-85, том 1) вбачається, що 09.04.2014 року на Загальних зборах учасників ТОВ "Полонський спецкар"єр" було погоджено питання про продаж ОСОБА_15 вказаної вище частки за ціною 250 000,00 грн. При цьому, було прийнято рішення про виключення ПАТ "Південьзахідшляхбуд" зі складу учасників ТОВ "Полонський спецкар"єр" та включено до його складу ОСОБА_9

09.04.2014 року між ПАТ "Південьзахідшляхбуд" (продавець) та третьою особою - ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар"єр", м. Полонне, Полонський район, Хмельницька область (а.с. 146-149, том 66).

Відповідно до п.п.1 договору ПАТ "Південьзахідшляхбуд" передало у власність ОСОБА_9 належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар"єр", що становить 99,9383% статутного капіталу, загальною номінальною вартістю 809872,77 грн, з яких:

- 740 634,74 грн. вартість рухомого майна: принтер-сканер-копир НР Laser Jet M 1536 dnt, 2012, вартістю 537,06 грн.; вага автомобільна тензометрична ВАТ-60, 2001, вартістю 63 173,32 грн.; вишка освітлення, 1990, вартістю 120,00 грн.; залізнична колія (1435,58 м), 1979, вартістю 348 570,77 грн.; кабельна лінія (40м), 1990, вартістю 120,00 грн.; підпірна стінка, 1985, вартістю 120,00 грн.; повітряна лінія електропередач (950м), 1985, вартістю 120,00грн.; рампа залізнична, 1980, вартістю 19 988,32 грн.; БФП НР Laser Jet M 1522 n,2008, вартістю 120,00 грн.; верстат заточний 1М63С101, 1991, вартістю 96,00 грн.; верстат комбінований токарно гвинторізний ТД-951К625, 2011, вартістю 2 244,00 грн.; верстат наждачний 3к-634, 1977, вартістю 276,00 грн.; вузол прогрохотки, 2004, вартістю 1 296,00 грн.; вузол розсіву, 2012, вартістю 5 040,00 грн.; грохіт ТИЛ-43, 2007, вартістю 480,00 грн.; грохот №2 ГИЛ-43,1990, вартістю 264,00 грн.; електротельфер 3,2т: Н-6м Росія, 2008, вартістю 564,00 грн.; железоотделитель ЖНЄм 0.8х10, 2007, вартістю 3 132,00 грн.; живильник ТК-16А, 1985, вартістю 3 996 00 грн.; зварювальний апарат 400А ТДМ, 2007, вартістю 396,00 грн.; конвеєр ланковий, 1990, вартістю 144,00 грн.; конвеєр № 10ТК-60, 1990, вартістю 240,00 грн.; конвеєр № 7, 2007, вартістю 312,00 грн.; конвеєр № 7 ТК-800, 1990, вартістю 324,00 грн.; конвеєр № 8 ТК-600,1990, вартістю 276,00 грн.; конвеєр № 9 ТК-600,1992, вартістю 276,00 грн.; монітор 19 "SAMSUNG TFT 940 N", 2008, вартістю 120,00 грн.; монітор 19 "SAMSUNG TFT 943 N silver (клав.миш, ДБЖ, філ.), 2008, вартістю 120,00 грн.; монітор SAMSUNG Sync Master 551s, 2008, вартістю 120,00 грн.; насос СД 450-56б,2010, вартістю 2 160,00 грн.; перфоратор ПП-50,2012, вартістю 336,00 грн.; принтер SAMSUNG ML - 1250, 2003, вартістю 24,00 грн.; пульт управління (ПДСУ-200),1990, вартістю 240,00 грн.; системний блок AMD Athlon TM 64X2 Dual Core Processor 4800 + 2.5 ГГц, 2008, вартістю 120,00 грн.; системний блок AMD Athlon TM 64X2 Dual Core Processor 4800 + 2.5 ГГц, 2008, вартістю 120,00 грн.; системний блок Intel R Celeron R CPU 3.06 ГГц, 2000, вартістю 120,00 грн.; стрічковий конвейєр, 2002, вартістю 84,00 грн.; стрічковий конвейєр, 2002, вартістю 84,00 грн.; трансформатор 250/10 силовий, 2004, вартістю 204,00 грн.; трансформатор силовий, 1991, вартістю 204,00 грн.; трансформаторна підстанція КТП-160,1989, вартістю 228,00 грн.; трансформаторна підстанція КТП-250, 2004, вартістю 60,00 грн.; трансформаторна підстанція КТП-400, 1981, вартістю 384,00 грн.; трансформаторна підстанція КТП-630, 1990, вартістю 876,00грн.; траснспортер лент., 2000, вартістю 204,00 грн.; УАКИ-380,2004, вартістю 12,00 грн.; шкаф КТП 630-10, 1990, вартістю 12,00 грн.; автокунг 2007, вартістю 1740,00 грн.; бочка-склад V=60 мз, 1986, вартістю 156,00 грн.; кабіна оператора АБЗ, 2002, вартістю 240,00 грн.; монітор, 2000, вартістю 70,00 грн.; резервуар V=20мз, 1985, вартістю 48,00 грн.; резервуар V=20мз, 1985, вартістю 120,00 грн.; вагончик (60*27м), 1987, вартістю 64,07 грн.; вагончик (60*30м), 1987, вартістю 60,00 грн.; вагончик ин 9-767, 1990, вартістю 1 329,79 грн.; вагончик - лазня, 1987, вартістю 60,00 грн.; домік контейнерний, 1987, вартістю 3 201,00 грн.; автомобіль КрАЗ-256, 1992, вартістю 15 220,00 грн.; автомобіль КрАЗ-256, 1991, вартістю 11880,00 грн.; автомобіль КрАЗ-256, 1991, вартістю 12 320,00 грн.; навантажувач L-34, 1986, вартістю 38 300,00 грн.; навантажувач L-34,1991, вартістю 49430,00 грн.; бульдозер ДЗ-170, 1985, вартістю 240,00 грн.; бульдозер ДЗ-27С,1986, вартістю 23 430,00 грн.; станок буровий СБУ-100, 1992, вартістю 1404,00 грн.; компресор ВВП-10/10, 2013, вартістю 5 460,00грн.; поливальна машина МАЗ 500, 1980, 804,00 грн.; автомобіль DAEWOO Nubira, 1998, вартістю 12 680,00 грн.; автомобіль ГАЗ-53,1991, вартістю 18 860,00 грн.; живильник ТК-15А, 1990, вартістю 240,00 грн.; дробарка DSJ-800-1000,1998, вартістю 8 904,00 грн.; конвеєр №1, 1990, вартістю 372,00 грн.; грохот № 1,1990, вартістю 192,00 грн.; конвеєр №2, 1990, вартістю 264,00 грн.; конвеєр №3, 1990, вартістю 444,00 грн.; конвеєр №4, 1990, вартістю 288,00 грн.; конвеєр №5, 1990, вартістю 288,00 грн.; дробарка СМД-741, 1990, вартістю 1 404,00 грн.; конвеєр №6,1990, вартістю 1404,00 грн.; дробарка ТС-51, 2007, вартістю 67 200,00 грн.; конвеєр №7, 1990, вартістю 276,00 грн.; грохот №2, 1990, вартістю 3 924,00 грн.; електродвигун, 2004, вартістю180,00 грн.; конвеєр №8,9,10,11, 1990-1992, вартістю 80,40 грн.;

- 69 238,03 грн. вартість нерухомого майна: комплекс (нежитлові будівлі та споруди) за адресою: вул. Академіка Герасимчука, б.190 В, м. Полонне, Полонський район, Хмельницька область, 30501, а саме операторна (літ. А1), площею 64,9 кв.м.; дапо (літ.Б), площею 110,7 кв.м.; гараж (літ В), площею 189,5 кв.м., нежитлова будівля, загальною площею 61,6 кв.м..

В свою чергу, ОСОБА_9 зобов"язався прийняти дану частку з усіма правами та обов"язками, що належать учаснику товариства та сплатити за частку 250 000,00 грн (п. 4.1. договору).

З Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 50-54, т. 66) вбачається, що 10.04.2014 року було проведено державну реєстрацію з виключення із складу учасників ТОВ "Полонський спецкар"єр" ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

За таких обставин, власником частки у статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар"єр" у грошовому розмірі 809 872,77 грн став ОСОБА_9, якого в подальшому згідно протоколу позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "Полонський спецкар"єр" № 03/07-18 від 04.07.2018 року (а.р.с. 30-31) було виключено зі складу учасників товариства внаслідок відступлення ним своєї частки у розмірі 99,9383% статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар"єр", що у грошовому виразі становить 809 872,77 грн ОСОБА_12 шляхом укладення з останнім договору купівлі-продажу.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 62-67, т. 66) станом на 09.08.2018 року учасником ТОВ "Полонський спецкар"єр" є ОСОБА_12, розмір внеску до статутного фонду складає 810372,77 грн.

10.09.2018р. позивач ПАТ "Південьзахідшляхбуд" в особі ліквідатора Василика В.В. звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника від 09.04.2014 року та 07.04.2014 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ПАТ "Південьзахідшляхбуд" належало на праві власності майно, загальною вартістю 809 872,77 грн., яке було включене як частка до статутного капіталу новоствореного ТОВ "Полонський спецкар"єр". В подальшому дане майно у вигляді частки в статутному капіталі відповідача було відчужене на підставі договору третій особі - ОСОБА_9 за цінами нижче від ринкових та в період протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд". За твердженням представника позивача, вищевикладене призвело до виведення активів позивача та фактичної втрати ним вказаного майна. Тому, з урахуванням наведеного позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушених майнових прав ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

Розглянувши позов ПАТ "Південьзахідшляхбуд" суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно положень ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Відповідно положень ч. 9 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (редакція, яка була чинна станом на дату прийняття оскаржуваних рішень), справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

З огляду на сферу регулювання Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" загалом і за змістом зазначеної раніше норми статті 20, вона є спеціальною по відношенню до загальних, установлених Цивільним кодексом України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Згідно з частиною другою статті 4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Відповідно до положень частини третьої статті 104 Цивільного кодексу України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Таким чином і з огляду на положення статей 4, 104, 110- 112 Цивільного кодексу України, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є частиною цивільного законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон, також норм Цивільного кодексу України зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Отже, Цивільний кодекс України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку, при цьому, визнання такого правочину недійсним відбувається судом, по-перше, за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, а по-друге, якщо в результаті судового розгляду такого звернення буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.

Колегія суддів зазначає, що статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника.

Зокрема, норми даної статті передбачають, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 2 п. 16 листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.

Майнові дії боржника - це вид юридичних дій, як-то вчинки, що здійснені боржником або від імені боржника і мають матеріальний вираз у формі доку менту будь-якого правочину (угоди, договору), розпорядчого документу, акту, пов'язаного з волевиявленням боржника як суб'єкта правовідносин на відчуження майнових активів боржника або відмову від них.

Спростування майнових дій виступає як заперечення, відхилення, оспорення фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність май нових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішень власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" був включений до складу учасників ТОВ "Полонський спецкар"єр" з часткою у статутному капіталі 99,9383%, що в грошовому виразі становило 809 872,77 грн.

Внесення даної частки здійснювалося шляхом передачі майна, яке належало на праві власності позивачу, а саме рухомого майна вартістю - 740634,74 грн. та нерухомого майна вартістю - 69 238,03 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар"єр" від 09.04.2014 року, що є предметом оспорювання та матеріалами реєстраційної справи, а саме рішенням Наглядової ради ПАТ "Південьзахідшляхбуд" від 01.04.2014 року (а.р.с. 48-49, том 1), протоколом №3 Загальних зборів учасників ТОВ "Полонський спецкар'єр" від 03.04.2014 року (а.р.с. 32-42, том 1), актами приймання-передачі рухомого та нерухомого майна від 02.04.2014 року та 03.04.2014 року.

Вказані письмові докази містять у своєму змісті повний перелік рухомого майна, яке позивач передав як частку до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар"єр" з чітким зазначенням найменування кожної одиниці техніки, дати її випуску та вартість, а також нерухомого майна. Разом з тим, в матеріалах реєстраційної справи містяться письмові переліки вищевказаного майна, як додатки до протоколу засідання Наглядової ради ПАТ "Південьзахідшляхбуд" від 01.04.2014 року.

Таким чином, вартість майна переданого позивачем як частка до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар"єр" становила 809 872,77 грн., а продано ОСОБА_9 відповідне майно згідно оспорюваного договору купівлі-продажу від 09.04.2014 року було за 250 000,00 грн. Тобто, за ціною, яка є істотно нижчою від тієї, що складала в грошовому виразі частку з якою ПАТ "Південьзахідшляхбуд" був включений до складу учасників відповідача.

Матеріали справи не містять ні доказів придбання ОСОБА_9 частки ПАТ "Південьзахідшляхбуд" в статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар"єр" (платіжні рахунки, розрахункові рахунки, інші докази купівлі-продажу) на суму 250 000,00 грн., а ні доказів, які б підтверджували правомірність, обґрунтованість продажу позивачем своєї частки у статутному капіталі відповідача за такою низькою ціною.

Відповідачем не доведено, що 03.04.2014 року майно ПАТ "Південьзахідшляхбуд" як частка до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар"єр" в грошовому виразі складало 809 872,77 грн., а 08.04.2014 року на засіданні наглядової Ради ПАТ "Південьзахідшляхбуд" вже було запропоновано продати відповідне майно ОСОБА_9 за ціною 250 000,00 грн. Тобто, в п'ятиденний проміжок з 03.04.2014 року по 08.04.2014 року ціна відповідного майна з недоведених підстав була знецінена до 250 000,00 грн.

Тобто, вказані дії свідчать про намір вивести майно з ліквідаційної маси в найкоротші терміни.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ПАТ "Південьзахідшляхбуд" здійснив відчуження майна за ціною відповідно нижчою від ринкової.

Судом встановлено, що оспорюваний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар"єр" було укладено між позивачем та третьою особою ОСОБА_9 09.04.2014 року, тобто даний період укладання відповідного договору входить у річний строк, який передував порушенню провадження у справі про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Колегія суддів не погоджується із доводами скаржника, що справу про банкрутство було порушено не 29.12.2014 року, а 01.07.2015року, тобто вчинення боржником майнової дії відбулася поза річним терміном, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство, з огляду на наступне.

Як вбачається з відомостей розміщених веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.12.2014 року, з-поміж іншого, порушено провадження про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" у справі №902/1722/14, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року залишено без змін ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.12.2014 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2015 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.12.2014 року у справі №902/1722/14 скасовано, а справу №902/1722/14 передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області на стадію підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Вінницької області 01.07.2015 року під час нового розгляду справи на стадії підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство у справі №902/1722/14.

Отже, провадження у справі №902/1722/14 не припинялось, оскільки Вищий господарський суд України постановою від 28.05.2015 року лише повернув справу на стадію підготовчого засідання на новий розгляд, не припиняючи провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на 29.12.2014 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Таким чином, з моменту постановлення ухвали господарського суду Вінницької області про порушення провадження у справі про банкрутство від 29.12.2014 року у справі №902/1722/14, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі не припинялася, оскільки в силу ч. 7 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Тобто, період з 29.12.2013 року по 29.12.2014 року для ПАТ "Південьзахідшляхбуд" охоплює річний термін, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.12.2014 року.

Враховуючи дату укладення оспорюваного правочину - 09.04.2014 року, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказана дата припадає на період, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" 29.12.2014 року.

Тому, укладання в даний період правочинів (договорів) або вчинення майнових дій боржником за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тягне за собою спростування майнових дій та визнання таких правочинів недійсними.

Колегія суддів зазначає, що з письмових пояснень третьої особи - ПАТ "Державний Експортно-Імпортний Банк" вбачається те, що ПАТ "Південьзахідшляхбуд" передало до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар"єр", з-поміж іншого, майно (техніку), а саме вузол прогрохотки, 2004 року, вартістю 1 296,00 грн.; вузол розсіву, 2012 року, вартістю 5 040,00 грн.; дробарку ТС-51, 2007 року, вартістю 67 200,00 грн., яке перебувало в заставі банку на підставі договору застави № 151413Z, укладеного між ПАТ "Державний Експортно-Імпортний Банк" та позивачем. Проте, із змісту договору застави випливає, що заставна вартість даної техніки є істотно більшою, ніж та з якою відповідне майно ввійшло у частку до статутного капіталу відповідача. Зокрема, заставна вартість - вузла прогрохотки, 2004 року становить 600 000,00 грн., вузла розсіву, 2012 року становить 533 360,00 грн., дробарки ТС-51, 2007 року становить 2 252 240,00 грн.

Окрім того, ПАТ "Державний Експортно-Імпортний Банк", як заставодержатель не надавав ПАТ "Південьзахідшляхбуд" письмової згоди на продаж вищевказаної техніки, яка є предметом застави, в тому числі і на передачу її до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар"єр".

Тобто вказані дії боржника порушують приписи чинного законодавства та зобов'язань товариства за договором застави, а також права і законні інтереси банку, як заставодержателя, оскільки ч. 2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про заставу" прямо передбачено, що відчуження заставленого майна здійснюється тільки за згодою заставодержателя.

Таким чином, зважаючи на те, що оспорюваний договір укладено протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та внаслідок укладання якого відбулось відчуження майна боржника за ціною відповідно нижчою від ринкової, а також враховуючи ту обставину, що до предмету продажу ввійшло, з-поміж іншого, окреме заставне майно, колегія суддів дійшла висновку, що є достатні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар"єр" від 09.04.2014 року недійсним.

Керуючись ч. 2 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання ТОВ "Полонський спецкар"єр" повернути до ліквідаційної маси ПАТ "Південьзахідшляхбуд" майно, яке становило частку позивача у статутному капіталі відповідача та стало предметом купівлі - продажу згідно оспорюваного договору від 09.04.2014 року.

Враховуючи правомірність заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження скаржника щодо безпідставності заявленого позову.

Щодо заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи доводи вказаної заяви, відповідач зазначає, що трирічний строк позовної давності сплинув 07.04.2017 року (внесення до статутного капіталу апелянта спірного майна вчинено 07.04.2014 року) та 09.04.2017 (укладення оспорюваного правочину було здійснено 09.04.2014 року), тоді як позивач звернувся з позовом до суду лише у вересні 2018 року.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Через арбітражного керуючого здійснюється зв'язок між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство.

В силу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є суб'єктом незалежної професійної діяльності, і водночас з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника; ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) боржника.

Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документу.

Так, у справі №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" арбітражний керуючий Василик В.В. набув статусу учасника провадження з моменту призначення його ліквідатором ухвалою господарського суду від 27.03.2018 року.

Відтак, саме з цього моменту ліквідатор має право здійснювати свої повноваження, визначені Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", серед яких, проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; формування ліквідаційної маси; подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; ведення реєстру вимог кредиторів тощо.

При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов'язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника, в тому числі виконання дій, що стосуються визнання недійсними договорів, укладених боржником.

Враховуючи, що здійснювати повноваження ліквідатор (зокрема, й щодо визнання недійсними правочинів (договорів) боржника) має право лише з моменту призначення його ліквідатором ухвалою господарського суду (в даному випадку з 27.03.2018 року), трирічний строк позовної давності про який зазначає відповідач у заяві про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, позивачем не пропущений. А тому відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.02.2019 року по справі №902/1722/14 залишити без змін.

3. Справу №902/1722/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "05" квітня 2019 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Юрчук М.І.