Судове рішення #7826004

                                                            Справа № 2а-1827      

                                                                   2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 вересня 2009 року                             м. Сімферополь

Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Можелянський В.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про поновлення пропущеного процесуального строку, визнання дій противоправними, зобов'язання до вчинення певних дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим з вимогами про відновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду, визнання дій відповідача по несплаті соціальної допомоги протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитина війни та у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право з 01 січня 2006 року на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя не здійснює їй зазначені виплати, посилаючись на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Позивачка  надала заяву, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила  розглянути  справу за її відсутністю та за відсутністю представника відповідача у порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю у порядку письмового провадження. Представник відповідача надав заперечення до позову, у яких просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що позивач пропустив строк для звернення до суду з неповажних причин, оскільки про порушення своїх прав повинен був дізнатися з моменту опублікування Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік". Представник відповідача зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим не здійснює зазначені позивачем виплати у зв’язку із відсутністю коштів на ці виплати та невизначеністю розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни. Крім цього, представник відповідача зазначив, що позивачці за період з 01 січня 2008 року по теперішній час сплачується надбавка до пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть  участь у справі, судовий розгляд  справи  здійснюється в порядку письмового провадження.

                  Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 13 березня 2006 року, довідкою № 3945 від 21 лютого 2006 року (а. с. 8).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальній захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік було зупинено.

Проте, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19 січня 2006 року п. 17 ст. 77 виключено та ст. 110 встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальній захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет  Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, що передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", вимоги позивачки, що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-р/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, із 09 липня  2007 року при обрахунку підвищення пенсії дітям війни застосовується мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч. 3 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Ч. 3 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" із змінами  внесеними Законом  України "Про  внесення  змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 15 березня 2007 року встановлено, що для визначення мінімального  розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується  прожитковий   мінімум для осіб, які  втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч. 1 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", збільшений  на 1 %, а саме: з 01 квітня 2007 року 410 грн. 06 коп. (406 грн. + 04 грн. 06 коп.), з 01 жовтня 2007 року 415 грн. 11 коп. (411 грн. + 04 грн. 11 коп.).

Доводи представника відповідача про те, що поняття мінімальна пенсія за віком, про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за вказаним Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону, є непереконливими. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

П. п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, а саме встановлено, що дітям  війни  (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі  надбавки, встановленої  для  учасників  війни.

Ч. 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили  працездатність, іншим  учасникам війни - на 10 процентів  прожиткового  мінімуму  для  осіб, які  втратили  працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення  п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним  Судом  України цього рішення.

Таким чином, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22 травня 2008 року  і на теперішній час діє у редакції, згідно з якою дітям війни  пенсії або  щомісячне  довічне  утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімально пенсії за віком.

З огляду на  викладене, з 22 травня 2008 року при обрахунку підвищення пенсії дітям  війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом,  тобто у 2008 році - ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу,  яка  втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2008 року - 470 грн., з 01 квітня 2008 року - 481 грн., з 01 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.

Ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено у 2009 році  прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп  населення, у  розмірах, що діяли  у  грудні 2008 року, а саме 498 грн.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", оскільки, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню  підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік.

            Представник відповідача у запереченні на позов просить при прийняті постанови застосувати положення відносно пропуску строку звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Ч. 2 ст. 99 КАС України встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх  прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Суд вважає причини пропуску строку звернення позивачки до суду поважними, поновляє його та вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки частково, зобов’язавши відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплатити державну соціальну допомогу як дитині війни за періоди з 09 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року ,  з 22 травня 2008 року по 03 вересня 2009 року у відповідності до діючого законодавства.

Суд вважає, що вимоги позивачки про визнання дій відповідача по несплаті щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними задоволенню не підлягають, оскільки відповідач здійснював свої повноваження на підставі законодавчих актів, що діяли на час прийняття відповідних рішень.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС  України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь позивачки судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп.

На підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік", рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-р/2007, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 11, 94, 99, 100, 160-163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

               Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про поновлення пропущеного процесуального строку, визнання дій противоправними, зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити частково.

             Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як дитині війни за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року ,  з 22 травня 2008 року по 03 вересня 2009 року у відповідності до діючого законодавства.

               Стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп.

               У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження і апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація