ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/2181/16-ц Номер провадження 22-ц/814/1112/19Головуючий у 1-й інстанції Куц Т.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Філоненко О.В.,

з участю заявника ОСОБА_2, її представника – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 14 лютого 2019 року, постановлену суддею Куц Т.О.,

у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності та визнання права як співзабудовника на Ѕ частину такого майна,

в с т а н о в и в:

13.09.2018 ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 у цивільній справі №534/2181/16-ц за вказаним позовом.

Заява обґрунтована тим, що при прийнятті зазначеного рішення міським судом враховано в якості доказу експертне будівельно-технічне дослідження від 28.11.2016 №11/3-16, яким встановлено, що спірний житловий будинок має відсоток будівельної готовності 94%, а вартість об’єкту незавершеного будівництва в ринкових цінах на час проведення дослідження становила 1 804 180,00 грн. В основу експертного будівельно-технічного дослідження покладено дані технічного паспорту 2006 року на спірний будинок. Такі висновки не відповідають дійсним обставинам справи, які стали їй відомими лише у 2018 році після набрання рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2018 року у справі №534/1052/17 за позовом ОСОБА_5 до неї про поділ та виділ майна в натурі. А саме, в цій справі проведено судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизи, за висновками якої від 12.03.2018 №1759/1760 встановлено невідповідність даних технічного паспорту спірного майна, складеного 15.11.2006 КП «КМБТІ Полтавської обласної ради».

06.08.2018 виготовлено новий технічний паспорт на спірний садибний (індивідуальний) житловий будинок у м.Горішні Плавні, вул.Хвойна,26-А, дані якого значно відрізняються від даних технічного паспорту за 2006 рік. Вважає указані обставини істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі на час розгляду цієї справи, і є достатніми для перегляду вказаного судового рішення.

       Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 14.02.2019 ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що доводи заявника не є нововиявленими обставинами, а є намірами повторно переоцінити докази, оцінені судом у процесі розгляду справи, що у відповідності до вимог ч.4 п.1ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Не погодившись із вказаною ухвалою ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначає, що судом першої інстанції не дотримано вимоги ст.ст.77,78 ЦПК України з підстав обґрунтування оскаржуваної ухвали висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 28.11.2016 №11/3-16, повний текст якого відсутній в матеріалах справи.

Вважає, що суд в порушення вимог ч.5 ст.12 ЦПК України не сприяв їй, ОСОБА_2, в реалізації прав, передбачених Кодексом, та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Звертає увагу, що судом не встановлено обставини, з приводу яких вона подала заяву про перегляд судового рішення, тоді як недостовірність та невідповідність технічних характеристик спірного майна призвело до неправильного вирішення справи по суті рішенням суду від 01.03.2017.

       Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

       03.04.2019 представник ОСОБА_5 – ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи за їх відсутності. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника та її представника, які наполягали на задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. При цьому враховує наступне.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 з урахуванням виправлень, внесених ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 29.06.2017, задоволено позовні вимоги ОСОБА_5.

Встановлено факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка та жінки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в період з 01.01.2004 по 09.08.2007.

Визнано житловий будинок по вул.Хвойній, 26-А в м.Горішні Плавні Полтавської області літ. «А-3, ап.., А1-3», загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94%, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – об’єктом спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Визнано за ОСОБА_4 як співзабудовником на праві спільної часткової власності право на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями літ. «А-3, ап., А1-3» по вул.Хвойній, 26-А в м.Горішні Плавні Полтавської області загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94%, як такий, що істотно збільшився у своїй вартості за час спільного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_2 однією сім’єю, внаслідок спільних трудових та грошових затрат, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. /т.2 а.с.208-219/

Додатковим рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 20.03.2017 вирішено питання судових витрат./т.2 а.с.235-236/.

Вказані судові рішення набрали законної сили, в апеляційному порядку не переглядалися./а.с.248-247 т.2/

Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно - житловий будинок по вул.Хвойній,26-А в м.Горішні Плавні Полтавської області, як об’єкт незавершеного будівництва, істотно збільшився у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат сторін. Відсоток готовності вказаного об’єкта незавершеного будівництва та його вартість міський суд визнав на підставі висновку експертного будівельно-технічного дослідження №11/3-16 від 28.11.2016, складеного судовим експертом ОСОБА_7

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст.423 ЦПК України. Предметом дослідження та доведення під час розгляду справи, про перегляд рішення в якій заявила ОСОБА_2, був, у тому числі, факт збільшення вартості спірного майна та істотність такого збільшення, що полягало у з’ясуванні шляхом порівняння станом на час вирішення спору вартості об’єкту в стані, що існував до поліпшення та його вартості після поліпшення, що було підтверджено висновком експертно-технічного дослідження від 28.11.2016 №11/3-16.

При цьому, висновок №1759/1760 судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 12.03.2018, на який посилається ОСОБА_2 в обґрунтування заяви, не досліджує питання збільшення вартості майна та істотність такого збільшення, загальна площа збільшення спірного об’єкту нерухомості не містить розбіжностей із площею, вказаною у висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 28.11.2016 №11/3-16 та відповідає даним технічного паспорту як станом на 15.11.2006, так і на 06.08.2018 ( 181,8 кв.м.).

Тому міський суд дійшов висновку, що доводи заявника не є нововиявленими обставинами, а є спробою переоцінити докази, оцінені судом у процесі розгляду справи, що у відповідності до вимог ч.4 п.1 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів і хибного тлумачення норм процесуального права.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання. Серед основних засад судочинства в Україні, крім іншого, є обов'язковість судового рішення (п.9 ч.1 ст.129 Конституції України).

Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами, зокрема, за наявності істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктами 3, 4 та 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 №4 роз'яснено, що обставинами, які є підставою для перегляду судового рішення, є юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Отже, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Крім того, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності підстав, установлених ст.423 ЦПК України, для перегляду указаного судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки висновок судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизивід 12.03.2018 №1759/1760 не є ноновиявленою обставиною.

Доводи апеляційної скарги щодо недотримання судом першої інстанції вимоги ст.ст.77,78 ЦПК України щодо належності та допустимості як доказу - висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 28.11.2016 №11/3-16 апеляційний суд відхиляє як такі, що не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до спроби переглянути рішення суду першої інстанції шляхом переоцінки доказів, яким судом була надана відповідна правова оцінка. Посилання на недостовірність та невідповідність технічних характеристик спірного майна, що призвело до неправильного вирішення справи, є власними доводами заявника, однак - не спростовують висновку експертного дослідження, яке було враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення та не є нововиявленою обставиною в розумінні підстав, передбачених ч.2 ст.423 ЦПК України.

Крім того, апеляційний суд визнає неспроможними та відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ч.5 ст.12 ЦПК України і необгрунтованої відмови у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, оскільки наслідком задоволення такого клопотання стало б створення нового доказу, який не міг вплинути на інший результат судового розгляду.

Апеляційним судом також відхиляються доводи скаржника, що при вирішенні спору в частині визнання спірного житлового будинку спільним сумісним майном подружжя міським судом не враховано, що майно, яке належало ОСОБА_2 в порядку ст.57 СК України, не перетворюється у спільну сумісну власність. Такі доводи зводяться до намірів заявника переоцінити докази, оцінені судом у процесі розгляду справи, що виключається згідно ч.4 ст.423 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для встановлення порушення судом норм процесуального та матеріального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в оскаржуваній ухвалі.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 14 лютого 2019 року– без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.04.2019.

Головуючий суддя                                                                        Л.І. Пилипчук

Судді                                                                                        Ю.В. Дряниця

                                                                                       ОСОБА_8