копія                                                                                                               справа № 2-А-1800/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01 лютого 2010                                                                                                              м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Сум в особі головуючого судді Князєва В.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду та в письмовій заяві позовні вимоги підтримав та мотивує тим, що він є дитиною війни, 13.05.19364  року народження, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” розмір надбавки до його пенсії, що виплачується, має становити 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Пунктом 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була зупинена. 09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України дане положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” було визнано неконституційним.

Просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та стягнути з управління Пенсійного фонду на його користь різницю недоплаченої йому суми пенсії, як дитині війни, за 2006-2009 роки у сумі 3944 грн. 30 коп.

Представник відповідача надав письмове заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Закон України „Про соціальний захист дітей війни” набрав чинності з 01.01.2006 року та відповідно до ст. 1 цього закону позивач має статус „дитини війни” та ст. 6 цього закону передбачено, що „дітям війни” пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, про що позивач знав, оскільки це безпосередньо стосується його інтересів.

Відповідно до ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене право. Про розмір підвищення до пенсії Позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 1 січня 2006 року. Відповідно до ч. І ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Щодо вимог позивача стосовно стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги повідомляє наступне:

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який передбачає механізм виплат, зазначених у ст. 6 цього закону, встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, до яких належить Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, а межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно Положення «Про Пенсійний фонд України», його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до Законів України, які регламентують пенсійне забезпечення. Пункт 9 вищезазначеного Положення передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Безпідставні вимоги позивача про сплату підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., оскільки у ст. 7 цього ж Закону зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" передбачено поетапне запровадження у 2006 році виплат "дітям війни" встановлених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки, Кабінетом Міністрів України не визначено вказаного порядку, підвищення до пенсії «дітям війни» у 2006 році не було запроваджено.

Щодо вимоги про нарахування та виплати недоплаченої допомоги у 2007 році, то пунктом 12 ст. 71 Закону України „Про Державний Бюджет України на 2007 рік” припинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось.

 Оскільки у 2007 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не було встановлено механізм фінансування таких виплат та питання щодо такого підвищення в законодавчому порядку було не врегульовано, управління не мало жодних підстав для їх проведення.

Жодним із чинних у 2006-2007 р.р. законів про пенсійне забезпечення не були встановлені відповідний механізм та умови проведення доплати, Порядок фінансування таких підвищень, питання підвищення „дітям війни” пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачувалась замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком законодавчо був не вирішеним, а отже, неможливим і виконання ПФ задекларованої норми Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

 Крім того п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, яка і виплачується Позивачу в повному обсязі.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, затверджені розміри надбавок дітям війни: з 22.05.2008 р. – 48,1 грн., з 01.07.2008 р. – 48,20 грн., з 01.10.1008 р. – 49,80 грн.

Отже, вважають що управлінням не були порушені права позивача, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має  статус „Дитини війни”, що підтверджується пенсійним  посвідченням   (а. с. 5).

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Із заперечень УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми, вбачається, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

 Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік  зупинено.

 Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності від 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

 Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  запроваджені не були.

 Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 20.12.2005 року та „ Про внесення змін до Закону України „ Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що з акони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».  

 Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Сумському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Таким чином, відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» позивачу підлягають виплаті в 2007 році:

Липень 90,37(надбавка з розрахунку 30 %) - 0,00 (виплачено) = 90,37 грн. (сума доплати з урахуванням виплаченого); серпень 121,80-0,00=121,80 грн.; вересень 121,80-0,00=121,80 грн.; жовтень 123,30-0,00=123,30 грн.; листопад 123,30-0,00=123,30 грн.; грудень 123,30-0,00=123,30 грн., всього за 2007 рік – 703,87 грн.

Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» в  2008 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії:

Травень 46,55(надбавка з розрахунку 30 %) - 15,52 (виплачено, тобто 48.10ч31Ч10=15,52) = 31,03 грн. (сума доплати з урахуванням виплаченого); червень  144,30 - 48,10=96,20 грн.; липень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; серпень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; вересень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; жовтень 149,40 - 49,80=99,60 грн.; листопад 149,40 - 49,80=99,60 грн.; грудень 149,40 - 49,80=99,60 грн., а всього  715 грн. 23 коп.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з УПФУ на користь позивача різницю між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати в розмірі 715 грн. 23 коп.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

 Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФУ у Ковпаківському районі м. Суми за місцем проживання позивача.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.

Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином,  суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

 Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати їй в 2009 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

В 2009 році стаття  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  діє в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. »

    Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

            За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

    Згідно ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум установлено на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Згідно   ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в грудні 2008 року  прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць  для осіб, які втратили працездатність становив в грудні 498 гривень. Відповідно до ст.1 Закону України  від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” з 1 листопада 2009 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на одну особу в розрахунку на місяць - 573 гривні.

В 2009 році  виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії: за січень  – 498х30%=149,4 грн ; за лютий - 498х30%=149,4 грн ; за березень - 498х30%=149,4 грн; за квітень - 498х30%=149,4 грн; за травень - 498х30%=149,4 грн; за червень 498х30%=149,4 грн; за липень 2009   498х30%=149,4 грн.;  за серпень - 498х30%=149,4 грн; за вересень  498х30%=149,4 грн; за жовтень   498х30%=149,4 грн.; за листопад -573х30% =171,90 грн.; за грудень -573х30% =171,90 грн., а всього - 1837,80 грн.

З урахуванням того, що позивачу виплачувалося в 2009 році щомісячно по 49 грн.80 коп. (597 грн. 60 коп. за січень-грудень 2009 р.), суд вважає необхідним зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м. Суми  здійснити нарахування позивачу вказаних сум доплат до пенсії і здійснити на користь позивача виплату в розмірі 1240 грн. 20 коп., що становить різницю між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати за.2009 рік (1837 грн. 80 коп. - 597 грн. 60 коп. = 1240 грн. 20 коп.)

  Тому, суд вважає за необхідне стягнути з УПФУ на користь позивача різницю між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати в розмірі 1240 грн. 20 коп.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

            Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачем.

             Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

        Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»,  яка призвела до  порушення прав позивача на  своєчасне нарахування на отримання  доплати до пенсії.

          Згідно з ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не отримані  своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

          Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6-14, 17, 71, 158-163, 167, 186 КАС України, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, набрав чинності 01.01.2006 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», п. 4 ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007 року, суд, -

П О С ТА Н  О В И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 703 грн. 87 коп. та з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 715 грн. 23 коп.; за 2009 рік в розмірі 1240 грн. 20 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

В іншій частині позовних вимог  відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через  Ковпаківський районний суд м.  Суми. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова  суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.

                Суддя         ( підпис )                 В.Б. Князєв                                    

                Вірно: Суддя                                          В.Б. Князєв