Справа № 626/601/19

Провадження № 2/626/246/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.04.2019 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Дудченко В.О.

за участю секретаря Зінченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді, у відсутність сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного аграрно - орендного підприємства 'Промінь' про розірвання договору оренди землі в зв'язку зі зміною власника ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАОП «Промінь», в якому просить розірвати договір оренди землі від 01.11.2006 року за №555, який укладений між ОСОБА_2 та ПАОП «Промінь» і зареєстрований 23.03.2007 року за №040769800196, строком на 25 років, на земельну ділянку загальною площею 5,19 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належала ОСОБА_2 відповідно до державного акту НОМЕР_2, виданого 22.08.2001 року.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 5,19 га, що розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області, яку він успадкував за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Успадкована земельна ділянка відповідно до договору №555 від 01.11.2006 року, укладеного з ОСОБА_2, перебуває в оренді ПАОП "Промінь", строком на 25 років. Він має намір, як новий власник, самостійно використовувати земельну ділянку і отримувати дохід, так як сума орендної плати є недостатньою і не відповідає його потребам. Договором оренди, передбачено підстави розірвання договору у зв'язку з переходом права власності на дану земельну ділянку до другої особи. У зв'язку з тим, що право власності на земельну ділянку перейшло до нього, а подальше використання земельної ділянки на умовах, запропонованих ПАОП "Промінь" є невигідним, позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ПАОП "Промінь".

Представник відповідача ПАОП "Промінь" адвокат Кадун П.В. подав до суду заяву, в якій просив застосувати трирічний строк позовної давності до вимог позивача, оскільки після смерті матері земельна ділянка перейшла у власність позивача на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2010 року. З цього часу він погоджувався з умовами вказаного договору оренди, отримував вчасно орендну плату, але ніяких дій щодо оскарження свого порушеного права не здійснював, що свідчить про його погодження з умовами раніше складеного договору оренди. З моменту прийняття спадщини позивачу було відомо про нібито порушення його права, отже в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку із спливом трирічного строку позовної давності, ще задовго до звернення позивача до суду 05.03.2019 року.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на заяву представника відповідача, в якій зазначив, що строки позовної давності не спливли, оскільки його право власності, як спадкоємця земельної ділянки, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.10.2016 року. А тому строк позовної давності почався після направлення ним листа до ПАОП «Промінь» з повідомленням про зміну власника земельної ділянки і бажання розірвати договір оренди в добровільному порядку у зв'язку із зміною власника земельної ділянки, а отже заява відповідача про застосування строків позовної давності є необґрунтованою. Просить розглядати справу без його участі, а позовні вимоги задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява, в якій він просить провести розгляд справи без його участі і відмовити позивачу у задоволенні позову, застосувавши до вимог позивача строк позовної давності.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАОП "Промінь" 01.11.2006 року був укладений договір оренди земельної ділянки №555, кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 5,19 га, що розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області (а.с.7-10).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, по 1/2 частці її майна успадкував за законом її син ОСОБА_1, який 02.08.2010 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки (а.с.5), та її чоловік ОСОБА_4

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно своє право власності на земельну ділянку позивач зареєстрував 23.10.2015 року (а.с.6).

Позивач ОСОБА_1, як новий власник земельної ділянки, зазначає, що бажає розірвати з ПАОП «Промінь» договір оренди його земельної ділянки, та просить повернути йому земельну ділянку до 01.02.2019 року в стані придатному для використання, так як його не задовольняє розмір орендної плати і він бажає самостійно обробляти земельну ділянку, про що він звернувся до ПАОП «Промінь» із відповідною заявою 16.01.2019 року (а.с.11).

На підставі ч.4 ст.32 Закону України "Про оренду землі" (чинної на момент розгляду справи) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно з п.1.1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку. Відповідно до п.3.1 договір укладено сторонами на 25 років, починаючи з дня його державної реєстрації. Пунктом 14.5 Договору оренди земельної ділянки передбачено, що підставою для зміни або розірвання договору є перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря.

Таким чином, як загальною, так і спеціальною нормами права встановлений принцип пріоритетності договору. Отже, при вирішенні спору цього спору слід, перш за все, керуватися положеннями договору оренди землі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що новим власником земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2010 року став її син ОСОБА_1, є усі підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки №555 від 01.11.2006 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ПАОП "Промінь", у зв'язку з переходом права власності на земельну ділянку до другої особи.

При цьому, щодо посилання представника відповідача про застосування до вимог позивача строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до частини 1 статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Так, згідно частини 1 статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому посилання позивача на те, що офіційна державна реєстрація права власності на земельну ділянку відбулася 23.10.2016 року, в зв'язку з чим ним не порушені строки позовної давності, є безпідставними та не гуртуються на наданих та досліджених судом доказах.

Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 успадкував дану земельну ділянку ще 02.08.2010 року, а згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, своє право власності на дану земельну ділянку позивач зареєстрував 23.10.2015 року, а не 23.10.2016 року, як помилково зазначає останній(а.с.6).

Таким чином, враховуючи, що право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) перейшло до ОСОБА_1 з моменту державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.10.2015 року, то до нього перейшли з цього часу права і обов'язки за договором оренди земельної ділянки №555 від 01.11.2006 року, у тому числі право на розірвання договору оренди, то суд вважає, що позивач звернувся до суду тільки 05.03.2019 року, тобто поза строками позовної давності.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що право позивача дійсно було порушено, однак оскільки відповідач подав відповідну заяву про застосування строків позовної давності, то суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити саме у зв'язку зі спливом строків позовної давності.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача у разі відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12, 76-83, 259,263-265 ЦПК України, Законом України "Про оренду землі", суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного аграрно - орендного підприємства 'Промінь' про розірвання договору оренди землі №555 від 01.11.2006 року (кадастровий номер НОМЕР_1) в зв'язку зі зміною власника -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області.

Суддя