АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 9кв - 207/ 2007р.                                                       Головуючий по 1 інстанція

Категорія: 53                                                                                ЯноваЛ.М.

Доповідач в апеляційній Інстанції Білецький О.М. Доповідач в касаційній інстанції Адаменко Л.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗО травня 2007р.                                                                            м. Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів

Храпко В.Д. Адаменко Л.В. Бородійчук В.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника статутного територіально - галузевого об'єднання «Південна залізниця» на рішення апеляційного суду Сумської області від 24 січня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до статутного територіально - галузевого об'єднання «Південна залізниця», до Охтирського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві,

встановила:

27 грудня 1999 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він, працюючи монтером колії 4 розряду на Смородинській дистанції колії 21 квітня 1999 року під час переміщення рельси отримав травму хребта. Підприємство відмовилося скласти акт форми Н - 1 та направити його на МСЕК в зв'язку з чим за відсутності необхідних документів йому 26 серпня 1999 року було встановлено 2 групу інвалідності загального захворювання.

Рішенням Тростянецького районного суду від 04 червня 2002 року було встановлено факт каліцтва в зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, колійну службу Південної залізниці було зобов'язано скласти акт форми Н - 1 про нещасний випадок із ОСОБА_1 на виробництві. Проте підприємство тривалий час не виконувало судове рішення, що позбавляло його можливості отримати висновок МСЕК про ступінь стійкої втрати працездатності. Такий висновок він отримав лише 18 травня 2004 року, проте відповідачі не призначили йому належних виплат у відшкодування шкоди.

ОСОБА_1 просив стягнути з Південної залізниці на його користь 61500 грн. одноразової допомоги, 11685 грн. виплат по втраченому заробітку, 20000 грн. моральної шкоди, 197,05 грн. понесених ним витрат на придбання ліків, 820 грн. на спеціальний медичний догляд і 150 грн. на оплату правової допомоги. З Охтирського відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ позивач просив стягнути на його користь 4305 грн. втраченого заробітку.

Рішенням Тростянецького районного суду від 28 липня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Ухвалено стягнути із СТГО «Південна залізниця» на користь ОСОБА_1 20793 грн. втраченого заробітку із застосуванням коефіцієнта індексації щомісячно, 1000 грн. моральної шкоди, 100 грн. витрат на допомогу адвоката. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалено стягнути з відповідача на користь держави держмито 208 грн.. В задоволені позову до Охтирського відділення виконавчої дирекції відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 24 січня 2005 року зазначене рішення суду в частині позовних вимог до СТГО «Південна залізниця» про стягнення одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку і моральної шкоди змінено.

Ухвалено стягнути із статутного територіально - галузевого об'єднання «Південна залізниця» на користь ОСОБА_1 10233 грн. одноразової допомоги і 7237,73 грн. компенсації, 2500 грн. моральної шкоди та 140 грн. витрат на оплату правової допомоги, на користь держави 324,72 грн. державного мита.

Рішення Тростянецького районного суду від 28 листопада 2004 року в частині позовних вимог до Охтирського відділення ВД ССНВВ скасоване.

Зобов'язано Охтирське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України провести нарахування і виплатити ОСОБА_1 втраченого заробітку в зв'язку з ушкодженням 21 квітня 1999 року здоров'я на виробництві в розмірі 183,78 грн. щомісячно, починаючи з 13 липня 2004 року протягом визначеного МСЕК строку, тобто до 18 травня 2005 року.

Стягнуто з Охтирського ВВД ФССНВ України на користь ОСОБА_1 10 грн. понесених витрат на оплату допомоги адвоката.

В іншій частині рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі представник СТГО «Південна залізниця» просив скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування апеляційним судом обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстав для перегляду рішення апеляційного суду немає.

Відповідно до ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для обов'язкового скасування судових рішень, передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України немає.

Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» № 697-V від 22.02.2007 року колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу представника статутного територіально - галузевого об'єднання «Південна залізниця» відхилити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 24 січня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.