Судове рішення #782199
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 9кв-95/2007 року                                                      Головуючий по 1 інстанції

Категорія 13                                                                                   Солдаткін С.Г.

Доповідач в апеляційній інстанції

Жмака В.Г. Доповідач в касаційній інстанції Качан О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2007 року                                                                                 м. Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Вініченка Б.Б.

суддів   Храпка В.Д., Магди Л.Ф., Качана О.В., Адаменко Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до державного науково-виробничого підприємства "Фотомаш" про визнання ордеру на житло недійсним за касаційною скаргою третьої особи ОСОБА_2 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 червня 2004 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 20 вересня 2004 року,

встановила:

В січні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання ордеру від ІНФОРМАЦІЯ_1 року на кімнату АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_2, недійсним. Підставою позовних вимог вказано на порушення його права на першочергове заняття звільненого жилого приміщення у квартирі. Також вважає, що з 25.04.2003 року рішенням міськвиконкому будинок був переведений із статусу гуртожитку в жилий будинок і адміністрація "Фотомашу" не мала права виписувати ордера на вселення.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24.06.2004 року позов задоволено частково - встановлено, що на час видачі ордера будинок мав статус гуртожитку і ордер ОСОБА_2 видано на законних підставах, сім'я ОСОБА_1 зайняла кімнату НОМЕР_1 самовільно, а адміністрація "Фотомашу" не мала права видавати ордер на зайняту жилу площу.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 20.09.2004 року рішення суду першої інстанції скасовано і винесено нове рішення, яким позов задоволено повністю - визнано, що з 25.04.2003 року будинок переведено в розряд жилого будинку коридорного типу, визнано право ОСОБА_1 на переважне зайняття жилої кімнати та визнано по цих підставах недійний ордер виданий

 

 

підприємством "Фотомаш".

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим ставить питання про скасування обох судових рішень та просить винести нове рішення, яким в позові відмовити.

Зокрема в скарзі вказано на порушення судами вимог, які маються в п. 37 Правових позицій Верховного Суду України від 26.05.2001 року та в роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року, згідно яких при визнанні ордера недійсним не внаслідок неправомірних дій особи, яка отримала ордер, суд зобов'язаний притягти до участі в справі виконком чи інший орган, який керує жилим фондом та зобов'язати їх надати особі, якій незаконно видано ордер, інше жиле приміщення. Крім того в скарзі ставиться питання про невідповідність висновків суду обставинам справи - скаржник вважає, що висновки апеляційного суду про переведення гуртожитку в розряд житлових будинків у квітні 2003 року не відповідають наданим доказам.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Підставою задоволення позовних вимог у рішенні апеляційного суду наведено вимоги ст. 59 ЖК України. Згідно із роз'ясненнями, що містяться в абзаці 4 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", якщо за ордером, виданим з порушеннями, зазначеним у ст. 59 ЖК України, особи, які одержали його, не вселялися, суд вирішує лише питання про визнання ордера недійсним.

Стосовно доводів касаційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Із змісту касаційної скарги та оскаржуваної ухвали колегії не вбачається порушення норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області

ухвалила:

касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 20 вересня 2004 року

залишити без змін.                

Ухвала оскарженню не підлягає.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація