АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1020-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія інші спори Клочко О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Трюхан Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"1" червня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Трюхана Г.М.
суддів Скіць М.І., Сіренко Ю.В.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей на рішення Придніпровського районного суду від 2 березня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6. ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсними договору дарування квартири від 3 серпня 2005 року та договору купівлі - продажу квартири від 19 вересня 2005 року, позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Черкаської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/6 частини квартири, визнання недійсними договору дарування квартири від 3 серпня 2005 року та договору купівлі-продажу квартири від 19 вересня 2005 року, позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Друга Черкаська Державна нотаріальна контора. КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації «про визнання права спільної часткової власності на спадкове майно, визнання недійсним договору дарування квартири від 3.08.2005 року та договору купівлі-продажу квартири від 19 вересня 2005 року, зобов'язання видати свідоцтва про право на спадщину -
встановила:
Позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 5.07.2005 року звернулися до суду з позовом про визнання права власності в рівних частинах на майно - квартиру АДРЕСА_1, яка залишилася після смерті їхнього брата - ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
14 липня 2005р. Придніпровським районним судом м.Черкаси було прийнято рішення, яким позовні вимоги позивачів було визнано в повному обсязі.
На зазначене рішення 16.01.2006 року ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої апеляційним судом Черкаської області 06 березня 2006р. було винесено ухвалу, якою рішення Придніпровського районного суду від 14 липня 2005 року було скасовано, а справа скерована на новий розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 липня 2005 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було визнано право власності на вказану квартиру, а 3 серпня 2005 року вони подарували вказану квартиру ОСОБА_4. ОСОБА_4 в свою чергу 19 вересня 2005 року продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5, що стверджується даними договору купівлі-продажу квартири, який надано суду. Просили визнати з ними по 1/6 частини вказаної квартири в порядку спадкування, та визнати договір дарування квартири від 3.08.2005 року та договір купівлі - продажу квартири від 19.09.2005 року недійсними, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не являлися єдиними власниками квартири, вони не мали права розпоряджатися вказаною квартирою.
Відповідно до положень ст.ст. 215 та 319 ЦК України вказані договори слід визнати недійсними.
В процесі розгляду справи, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 подавали заяви про доповнення позовних вимог, де остаточно визначили свої позовні вимоги як:
· визнання за кожним з них по 1/6 частині квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті їхнього брата ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року;
· визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 03 серпня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з одного боку, та ОСОБА_4 з другого боку, зобов'язавши ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6. квартиру АДРЕСА_1;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 19.09.2005р. між ОСОБА_4 та
ОСОБА_5, зобов'язавши ОСОБА_4 повернути отримані за договором кошти в
сумі 105000 грн. ОСОБА_5, а ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4.
квартиру АДРЕСА_1, з тим щоб остання
зазначену квартиру передала спадкоємцям ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_9.
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6.
Також, в процесі судового розгляду справи, до суду з позовом звернулася ОСОБА_1, в інтересах малолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11.
При цьому ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 3 серпня 2005 року між ОСОБА_3. ОСОБА_2, та ОСОБА_4. посвідчений нотаріусом Черкаського міського округу ОСОБА_13, зареєстрований в реєстрі за №НОМЕР_1 визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 19 вересня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_14 зареєстрований в реєстрі за №НОМЕР_2. визнати за ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рівних частках право спільної часткової власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1, а також зобов'язати другу Черкаську нотаріальну контору видати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 свідоцтво про право на спадщину - по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що батько її дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - ОСОБА_15 був єдиним сином померлого 30.05.2005р. ОСОБА_12, якому належала спірна квартира, а оскільки ОСОБА_15 помер
ІНФОРМАЦІЯ_3 р., то відповідно до ст. 1266 ЦК України, є спадкоємцями за правом представлення і мають право спадкувати ту частку спадщини, яка б належала б за законом їхньому батькові ОСОБА_15, як би він був живим на час прийняття спадщини.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 2 березня 2007 року. В позовних вимогах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - відмовлено.
В позовних вимогах ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання за кожним з них права власності на 1/6 частину квартириАДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті їхнього брата ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року; визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладеного 03 серпня 2005 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 19.09.2005р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відмовлено.
В позові ОСОБА_1, в інтересах малолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладеного 3 серпня 2005 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Черкаського міського округу ОСОБА_13, зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 19 вересня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_2 та визнання за ОСОБА_10 та ОСОБА_16 в рівних частках права спільної часткової власності на спадкове майно - квартируАДРЕСА_1.; а також зобов'язання другої Черкаської нотаріальної контори видати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 свідоцтво про право на спадщину по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах 2-х неповнолітніх дітей просили рішення суду скасувати і задовольнити її вимоги.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
В процесі розгляду справи районний суд прийняв міри до повного і всебічного розгляду справи і встановив, що всі спадкоємці, що є сторонами по справі, своєчасно, тобто до спливу шести місяців після смерті ОСОБА_12 і які мають з ним родинні зв'язки, звернулися по питанню прийняття спадщини.
В судовому засіданні встановлено також, що заповіту ОСОБА_12. не складав, а також те, що інших спадкоємців, що прийняли від померлого спадщину немає.
Відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені статтями 1261-1265 ЦК України.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до ст.ст. 1261, 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, а у другу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця.
Із змісту ч.І ст. 1266 ЦК України випливає, що внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхній матері, батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином, сестри та брат померлого ОСОБА_12: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 не мають права на спадкування від ОСОБА_12, оскільки є спадкоємці першої черги за правом представлення, діти сина ОСОБА_12 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Судом також встановлено, що 14.07.2005р. Придніпровським районним судом м.Черкаси було винесено рішення, допущене до негайного виконання, яким за ОСОБА_3 та ОСОБА_12 було визнано право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.
На підставі цього рішення, а також довіреності від ОСОБА_12, 03.08.2005р. зазначена квартира була фактично продана громадянкою ОСОБА_3 ОСОБА_4. за гроші в сумі 12000 (дванадцять тисяч) доларів США, що підтверджується поясненнями ОСОБА_4 та письмовою відповіддю Черкаської філії ГРУ Приватбанку на запит суду про вклад на рахунок ОСОБА_3, зроблений нею 03.08.2005р. у Центральному відділенні Черкаського ГРУ Приватбанку, що знаходиться за адресою м.Черкаси, бульвар Шевченка, 245, що підтверджує пояснення ОСОБА_4, а також договором дарування зазначеної квартири, укладеним 03.08.2005р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який було укладено про людське око, з метою переоформити від ОСОБА_3 на ОСОБА_4 право власності на відчужувану квартиру, що підтверджується поясненнями ОСОБА_4 та відповіддю Черкаської філії ГРУ «Приватбанк» на запит суду. Ці обставини фактично підтверджені і письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24 грудня 2006 року, які адресовані до суду.
Судом также встановлено, що 19.09.2005р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі продажу квартири, відповідно до якого зазначена квартира АДРЕСА_1 була продана ОСОБА_4 ОСОБА_5 за кошти в сумі 105000 (сто п'ять тисяч) гривень.
Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно ч.І ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
У відповідності до частини другої та третьої ст.388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Давши належний аналіз та оцінку обставинам справи наявним по ній доказам районний суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що і ОСОБА_4 і ОСОБА_5 являючись добросовісними набувачами і підстав визнавати договори дарування та купівлі-продажу недійсними не має, про що постановив відповідне рішення.
Рішення суду відповідає вимогам ЦК України і підстав до його скасування судова палата не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308. ЦПК України, судова палата,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей відхилити, а рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 2 березня 2007р. залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом 2-х місяців в касаційному порядку.