АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 -520/ 2007 рік Головуючий у 1 -ій інстанції:
Категорія ст. 296 ч. 1 КК України Мовчан О.Г.
Доповідач у 2 -ій інстанції: Імберова Г.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Кузьмічова В.Ю. суддів: Гріпаса Ю.О., Імберової Г.П. прокурора: Гнідого О.В. підсудного: ОСОБА_1
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справу судом першої інстанції на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2006 рок, якою кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.296 ч.1 КК України направлена на додаткове розслідування прокурору Василівського району.
Як зазначено в постанові, відповідно до обвинувального висновку, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що: 17 серпня 2005 року близько 18 год. 10 хв. знаходячись на огороді, розташованому за будинком АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2., грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи навмисно, безпричинно, з хуліганських намірів, нехтуючи загально прийнятими нормами та правилами поведінки у суспільстві, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, почав висловлюватися на адресу ОСОБА_2. та її дітей ОСОБА_3. та ОСОБА_4. нецензурною лайкою, брутально висловлюватися на адресу ОСОБА_2., після чого ОСОБА_1 підняв з землі металеві вила та почав погрожувати їх застосуванням на адресу ОСОБА_2. та її дітей. Побачивши, що ОСОБА_4. на прохання матері йде з огороду на допомогу, ОСОБА_1, кинув в бік ОСОБА_4. вили, але не попав, після чого, продовжуючи свої хуліганські дії, діючи навмисно, усвідомлюючи свої протиправні дії, ОСОБА_1 вдарив кулаком правої руки в ліву частину голови ОСОБА_2. спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді забиття м'яких тканин чола ліворуч, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень . Після цього, ОСОБА_1 підняв косу, яка знаходилася на городі та наніс удар по ОСОБА_2., одночасно вдарив її по лівій руці та в район передньої поверхні лівого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, безпечних для життя. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1, знаходячись на АДРЕСА_1 та, побачивши ОСОБА_3. і
2
ОСОБА_5., супроводжуючи свої дії винятковим цинізмом, став бігати за останніми, висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою, а потім, знаходячись в громадському місці, біля сільського (магазину, зняв штани та став демонструвати свої . оголені статеві органи. ОСОБА_1 закінчив свої хуліганські дії лише після того, як з магазину вийшли люди та побачили його оголеним.
Суд повернув справу на додаткове розслідування, оскільки під час судового слідства встановлено, що з боку слідчого допущені така неповнота та неправильність, які в наслідок своєї специфічності не можуть бути усунені у судовому засіданні шляхом дачі судових доручень.
Зокрема, з метою перевірки викладених учасниками подій фактів, за участю фахівців в області судово-медичної експертизи та трасології, не проведені відтворення обстановки та події, які, на думку підсудного, обов'язкові для реалізації його прав на захист та які підтвердять невідповідність свідчень потерпілої та її рідних.
Слідчим не з'ясована природа протиріч висновку лікаря та експерта щодо розбіжності довжини поранення. Не проведена експертиза з предмету з'ясування можливості нанесення тілесного ушкодження саме вилученою косою. Не встановлені всі свідки та учасники подій, за наслідками яких висунуто обвинувачення.
В апеляції прокурор вказує, що всі мотиви, викладені судом в постанові про повернення справи на додаткове розслідування виконані, просить постанову скасувати, як необгрунтовану, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.
В запереченнях ОСОБА_1 просить постанову залишити без змін, апеляцію прокурора без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підтримавшего апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_1., який виступав проти задоволення апеляції, колегія суддів, перевірив матеріали справи та обговорив доводи, наведені в апеляції, вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Крім того, ст. 22 КПК України зобов'язує прокурора, слідчого і особу, яка проводить дізнання, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного повного та об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так ті, що виправдовують обвинуваченого, а згідно ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, з боку слідчого була допущена така неповнота та неправильність, яка внаслідок своєї специфічності не може бути усунута в судовому засіданні шляхом дачі судових доручень.
Так, на досудовому слідстві, в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав, поясняв, що тілесних ушкоджень потерпілій не причиняв.
Потерпіла ОСОБА_2. пояснювала, що ОСОБА_1 на городі вдарив її косою по плечу і причинив їй поранення.
3
Незважаючи на такі обставини, органом досудового слідства, з метою перевірки викладених учасниками подій фактів, усуненні протиріч в їх свідченнях, не проведено відтворення обстановки та події злочину з участю ОСОБА_1., потерпілої, свідків.
В зв'язку з чим, вказівка прокурора в апеляції, про те, що проведення такої слідчої дії недоцільне, бо ОСОБА_1. не визнав себе винним в скоєні злочину, на думку колегії суддів, є необгрунтованою.
Крім того, всупереч вимогам ст.22 КПК України під час провадження досудового слідства не були досліджені такі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В зв'язку з чим, суд 1-ї інстанції обґрунтовано дійшов висновків про направлення справи на додаткове розслідування, в ході якого необхідно провести слідчий експеримент з метою встановлення способу нанесення поранення косою, експертизу з предмету з'ясування можливості нанесення тілесного ушкодження саме вилученою косою, а також з'ясувати протиріччя висновку лікаря та експерта щодо розбіжності довжини поранення.
Таким чином, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляції
прокурора.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора - залишити без задоволення, постанову Василівського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2006 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 296 ч. 1 КК України на додаткове розслідування - без змін.