Номер провадження: 11-сс/813/514/19
Номер справи місцевого суду: 520/10911/18 1-кс/520/3325/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Потанін О. О.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді Потаніна О.О.
суддів Толкаченка О.О., Копіци О.В.
секретаря судового засідання Пойзнер В.Є.
з участю прокурора Толпиго Д.М.
представника власника
майна ОСОБА_2
розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2, в інтересах власника майна ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2019 року, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018161480002361 від 21.08.2018 року, про арешт майна, -
ВСТАНОВИВ:
Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого, та накладений арешт накладений арешт на речі, які вилучені в ході проведення обшуку в автомобілі «Лексус ЛХ-470», 2006 року випуску, чорного кольору, державні номерні знаки ВН 5085 СО, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Весела 2/4, а саме диктофон марки «Olympus WS – 650S», сірого кольору.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, в інтересах власника майна ОСОБА_3, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна посилаючись на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням кримінального процесуального закону.
Слідчий суддя не врахував, що прокурором не були усунуті недоліки зазначені в ухвалі Одеського апеляційного суду від 11.03.2019 року.
Клопотання про арешт майна розглянуто в порушення вимог закону, зокрема без участі власника майна та його представника 19.03.2019 року.
Слідчий суддя не взяв до уваги, що обшук автомобіля був проведений не уповноваженими особами, що також було зазначено в ухвалі Одеського апеляційного суду.
В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували, що вилучені речі є доказом у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя при накладенні арешту на майно не в’язав до уваги, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до вчиненого кримінального правопорушення, тобто при накладенні арешту на майно слідчий суддя не врахував спів розмірність обмеження права власника майна.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Так, згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ст. 170 ч.ч. 1-4 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ст. 173 ч.ч. 1,2 п.5 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати розумність та спів розумність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Апеляційний суд, дослідивши клопотання слідчого та надані до нього матеріали провадження, вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання з наступних обставин.
Так, в клопотанні слідчого, в обґрунтування вимог арешту майна зазначено, що у провадженні слідчого відділення Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018161480002361 від 21.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.2; ч. 1 ст. 115 КК України.
21.08.2018 року приблизно о 16.10 год., по вул. Академіка Вільямса 81/4, невідома особа здійснила чотири постріли у заступника начальника КП ЖКС «Чорноморське» ОСОБА_4, який знаходився біля належного йому автомобіля «Jeep Cherokee D63» , зеленого кольору, р/н НОМЕР_1.
21.08.2018 року о 16.55 год., надійшло повідомлення лікаря Вайнгартен бригада 51 про те, що з вул. Вільямса 81/4 до МКЛ № 11 доставлено гр. ОСОБА_4 45 років, діагноз: три кульові поранення правої половини грудної клітини, проникаючі в плевральну та брюшної полості з пораненням діафрагми, печінки, правої легені. Правостороній гематорикс, внутрьочеревна кровотеча.
В ході проведення досудового розслідування, а також здійснення слідчо-оперативних заходів працівниками СКП Таїровського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області встановлено, що особою, яка можливо причетна до скоєння зазначеного кримінального правопорушення, є громадянин України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в будинку №2/4 по вул. Весела, в с. Лиманка, Овідіопольського району, Одеської області та у користуванні якого є автомобіль марки «Лексус ЛХ -470» 2006 року випуску, чорного кольору, державні номерні знаки ВН 5085СО, що підтверджується рапортами о/у СКП ОСОБА_5, а також довідкою із «Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області».
29.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси задовольнила клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 та надала дозвіл на проведення обшуку у гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в автомобілі «Лексус ЛХ-470», 2006 року випуску, чорного кольору, державні номерні знаки ВН 5085 СО, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Весела 2/4.
07.02.2019 року ході проведення обшуку в автомобілі «Лексус ЛХ-470», 2006 року випуску, чорного кольору, державні номерні знаки ВН 5085 СО, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, вул. Весела 2/4,, було виявлено та вилучено диктофон марки «Olympus WS – 650S», сірого кольору.
07.02.2019 року слідчим СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 було винесено постанову про визнання речовим доказом вилученого під час обшуку майна.
Таким чином, в клопотанні слідчого підставою для накладення арешту на майно зазначено, що арешт необхідний для запобіганню ризиків приховування, знищення або пошкодження майна, оскільки зазначене майно є речовим доказам у кримінальному провадженні, так як є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення та може зберігати на собі слід чиненого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 173 ч. 2 КПК України, дослідив надані до клопотання матеріали, та прийшов до обґрунтованого висновку, що органами досудового розслідування надано достатньо доказів,що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вилучене майно є доказом кримінального правопорушення. В оскаржуваній ухвалі слідчого судді була обґрунтовано зазначена наявність правових підстав для арешту майна, передбачених ст. 170 ч.ч.1-4 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що відповідно до ст. 170 КПК України, доведено, що зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, в відношенні його призначена експертиза і диктофон направлений до експертного дослідження.
Крім того, апеляційний суд вважає, обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що майно може містити відомості, для встановлення обставин кримінального провадження.
Посилання у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення проведення експертних досліджень та збереження речового доказу, так як на майні можуть зберігатися докази необхідні для встановлення обставин кримінального провадження, знаходять підтвердження.
Слідчий суддя врахував співрозмірність обмеження права власності та наслідки арешту майна для власника майна.
З наведених підстав, в ухвалі слідчого судді обґрунтовано зазначено, що правові підстави, зазначені в клопотанні слідчого, підтверджуються наданими до нього матеріалами досудового розслідування.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим не були усунуті недоліки клопотання встановлені в ухвалі Одеського апеляційного суду, апеляційний суд не може прийняти до уваги, так як до клопотання додані відомості про те, що обшук автомобіля був проведений уповноваженими на це особами.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що в своїх клопотання ні прокурором ні слідчим не зазначено поважних причин неможливості прийняти участь у розгляді клопотання, оскільки зазначена підстава не впливає на обґрунтованість висновків слідчого судді про необхідність у накладенні арешту на майно. Приймати або не приймати участі у розгляді клопотання це право прокурора.
Також апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про те, що власник майна та його представник не були належним чином повідомленні про час та місце розгляду клопотання, оскільки як зазначалось апелянтом, шляхом смс повідомлення представник власника майна повідомлявся про час та місце розгляду справи. Представник власника майна не був позбавлений можливості шляхом направлення на електрону скриньку суду клопотання про відкладення розгляду справи.
При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи підтвердження не знайшли, а ухвала слідчого судді відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 376 ч. 2,404,405,419,422 КПК України, Одеський апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2, в інтересах власника майна ОСОБА_3, – залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2019 року за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018161480002361 від 21.08.2018 рокупро накладення арешту на майно яке вилучено в ході обшуку за адресою: Одеська обл..Овідіопольскій район, с.Лиманка, вул. Весела 2\4, а саме диктофон марки «Olympus WS – 650S», сірого кольору– залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення і подальшому оскарженню не підлягає.
Судді: О.О. ОСОБА_7 Толкаченко ОСОБА_8
З оригіналом згідно суддя: О.О.Потанін