Справа №2-а-500/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 листопада  2009 року

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Шалімов Д.В., , розглянувши у в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Богодухівському районі Харківської області «Про поновлення строку для звернення до суду  та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернулась до Богодухівського районного суду як  адміністративного суду з адміністративним позовом до  Управління пенсійного фонду України в Богодухівському  районі Харківської області, в якому просив суд зобов'язати відповідача нарахувати йому, як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2008 рік.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2008 року виплачувалась в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком як передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Враховуючи дату ухвалення Рішення КСУ від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Богодухівському районі Харківської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 ЗУ №2195-1У, в редакції яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення, щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягає застосуванню.

Представник відповідача до суду не з’явився хоча був належним чином повідомлений. До суду надав заперечення, відповідно до яких проти позову заперечував, посилаючись на наступне.

Вважає дії Управління Пенсійного фонду щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" правомірними через невизначеність за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосувати при обчисленні таких доплат. Враховуючи, що механізм реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відсутній, то відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише шляхом внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". При цьому, відповідач зазначив що такі виплати Законами України «Про державний бюджет України» за 2008 рік передбачені у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Крім того Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» положення вищевказаних Рішень Конституційного Суду України не враховані.  

В судове засідання позивач та представники відповідачів не з’явилися, про дату, місце, та час розгляду повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі та не заперечили проти письмового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 122 КАС України справу вирішено судом на підставі наявних у справі матеріалів і доказів, в порядку письмового провадження.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне:

    Позивач має   статус «Дитини війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням та не заперечується відповідачем.

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи дату ухвалення Рішення КСУ від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Богодухівському районі Харківської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 ЗУ №2195-1У, в редакції яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення, щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягає застосуванню. Отже відповідач мав діяти відповідно з приписами діючої норми ст. 6 ЗУ №2195., тобто нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином з 22 травня по 31 грудня 2008 року повинно бути нараховане 1170грн. 60 коп., з урахуванням, що у 2008 році виплачувалась допомога по 10%.(травень, червень 481грн. (мін.пенсія) х 30% = 144,3 грн. щомісячно; липень –вересень 482 грн. (мін.пенсія) х 30% =144,6 грн. щомісячно; жовтень – грудень 498 грн. х 30% = 149,4 грн. щомісячно)

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне:

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України „Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус „дитина війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Суд звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено на Управління пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.

Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і припинилось лише 01.01.2009 року після внесення змін до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни". Згідно   положення ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни".

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про нарахування відповідачем доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження. В цьому разі суд тільки констатує факт порушення Управлінням ПФ України в Богодухівському районі законодавства.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області, по не виконанню з 22.05.2008 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3,6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,  ст.ст. 1, 3, 8, 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1   до  Управління пенсійного фонду України в Богодухівському  Харківської області  «Про поновлення строку для звернення до суду  та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги Дітям війни»  –задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

 В іншій частині позовних вимог  - відмовити.

  Зобов’язати Управління  Державного казначейства у Богодухівському районі повернути ОСОБА_1 сплачений до   Державного бюджету України судовий збір у розмірі 01,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Богодухівський районний  суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення,   та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя