Справа №1-11/2010 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2010 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Герасименко В.М.
з участю секретаря Омелюженко Я.С.
прокурора Гринь А.С.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням
Д У К А Й Й О С И П А В А С И Л Ь О В И Ч А, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр-нина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 1994 та ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України,-
в с т а н о в и в :
12 липня 2009 року близько 9.15 год., ОСОБА_2, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_3 в с.Малі Козуби Полтавського району, вул.Котовського 2, довідався від присутнього там гр.ОСОБА_4 про зникнення у нього грошей. З метою встановлення обставин даної крадіжки, ОСОБА_2 через деякий час знайшов ОСОБА_3 після чого, перебуваючи на території його господарства розпитував, куди той подів гроші. При цьому, не вдовольнившись категоричною відповіддю ОСОБА_3 щодо не причетності до крадіжки, ОСОБА_2 усвідомлюючи протиправність вчинюваних дій, застосовуючи сторонній дерев’яний предмет продовгуватої форми, почав наносити ОСОБА_3 численні удари по сідницям та ногам, внаслідок чого потерпілий сів на землю. Знаходячись в такому положенні, ОСОБА_2 продовжив наносити зазначеним предметом численні удари по зовнішньо-боковій поверхні обох ніг та плечей ОСОБА_3 В свою чергу, останній прокручувався навколо осі власного тулубу, отримуючи при цьому удари по боковій поверхні тулубу і ніг. Після цього, припинивши на деякий час побиття ОСОБА_3, ОСОБА_2 вийшов разом з ним за подвір’я господарства, однак поряд з вхідною хвірткою, утримуючи за руку потерпілого, знову почав наносити йому продовгуватим предметом численні удари по задній частині тулубу і сідницях. На це потерпілий, вириваючись впав на землю, де ОСОБА_2 продовжив спричиняти зазначеним предметом удари по його ногам і плечам. Захищаючись, ОСОБА_3, виставляв попереду себе руки та ноги, зігнуті в суглобах, крім того перевертався на боки.
Далі, отримавши відповідь про зниклі гроші, ОСОБА_2 припинив побиття ОСОБА_3 на час перевірки його доводів. Однак, не вдовольнившись результатом, продовжив наносити потерпілому численні удари продовгуватим предметом по різним частинам тулуба. Після цього, фізичний стан ОСОБА_3 погіршився та під час його перевезення до лікарні, він помер. Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3, згідно акту судово-медичного розтину, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: рани голови, рани передньої поверхні правої голені, масивних гематом від рівня обох стегон з розповсюдженням догори на сідниці, поперечну область, грудну клітину, між лопаткову зону, надлопаткові області справа та зліва, далі з переходом на верхні кінцівки до ліктьових суглобів, м’які тканини в місцях гематом просочені кров’ю на всю товщу, жирова клітковина просочена кров’ю з відслоєнням у вигляді кишень, котрі призвели до шоку, носять характер при життєвості, утворились від не однократної дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, якою могла бути палиця або предмет з подібними характеристиками, з достатньою силою прикладення для їх утворення, по відношенню до живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення, в даному випадку такі, що потягли смерть.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному визнав та розповів суду, що 11.07.2009 року він домовився з ОСОБА_4 про те, що останній дасть йому в борг гроші. Коли наступного дня приїхав до нього, то ОСОБА_4 виявив зникнення грошей, пояснивши, що напередодні був з гр-нином ОСОБА_3 Знайшовши ОСОБА_3 він запитав у нього, де зниклі гроші, на що той відповів, що не брав їх. ОСОБА_2 з пролому в стіні старого глинобитного сараю виламав лозину та наніс нею біля 5-6 ударів по верхній частині тулубу. ОСОБА_3 спочатку робив вигляд, що він щось шукає в літній кухні, та потім повідомив, що гроші він віддав на зберігання сусідці, тому ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_5, яка мешкає по сусідству, однак остання заперечила, що ОСОБА_3 надав їй будь-які кошти, тому він повернувся до ОСОБА_3 та, намагаючись з’ясувати, куди він подів гроші ОСОБА_4, ще разів з 6-7 вдарив тим же прутом ОСОБА_3, удари були завдані по плечах, руках та ногах, після чого ОСОБА_3 зі схову витягнув 200 грн. та передав їх йому, ОСОБА_4 зауважив, що не вистачає ще 600 грн., тому він ще, знаходячись на вулиці, 3-4 рази вдарив ОСОБА_3 та останній віддав ще 180 грн., повідомивши що не пам’ятає, куди дів решту грошей. Більше ударів він потерпілому не спричиняв та всі втрьох, тобто він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зайшли до літньої кухні, де ОСОБА_3 випив 2 склянки горілки, жаліючись на болі в животі, після чого пішов до старого будинку. Приблизно через 10 хв. ОСОБА_3 покликав його та попрохав принести йому горілки з сіллю, однак краще йому не ставало, він почав важко дихати та корчився від болю, тому вирішив відвезти його до лікарні, однак по дорозі ОСОБА_3 помер. В подальшому, в судовому засіданні підсудний частково змінив свої показання, вказавши, що в дійсності удари ОСОБА_3 завдавав також і ОСОБА_4 На прохання та за домовленістю з ОСОБА_4, він провину взяв на себе, оскільки, як пояснив ОСОБА_4, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в свою чергу, останній пообіцяв всілякого роду підтримку ОСОБА_2, як то надання фінансової допомоги як йому, так і його сім’ї, укладення угоди з адвокатом для надання ОСОБА_2 юридичної допомоги в даній справі тощо. Однак, ОСОБА_4 своєї обіцянки не виконав, саме тому підсудний і змінив свої показання, вказавши, що в дійсності удари загиблому ОСОБА_3 завдавав ОСОБА_4
Не зважаючи на позицію підсудного, його вина в скоєному повністю підтверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка суду пояснила, що ОСОБА_3 є її рідним братом, а підсудний ОСОБА_2 – її чоловік, з яким вони виховують двох спільних дітей. 12.07.2009 року зі слів чоловіка дізналася, що між ним та ОСОБА_3 виникла сутичка відносно того, що останній викрав у ОСОБА_4 гроші, за це ОСОБА_2 наніс її брату декілька ударів прутом по ногам. Більше подробиць не розповідав, а вона, в свою чергу, не цікавилася. Як повідомив ОСОБА_2, ОСОБА_3 помер по дорозі до лікарні. Претензій до підсудного вона не має, прохає суворо його не карати;
- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 11.07.2009 року біля 17 год. він випадково зустрівся з ОСОБА_3, з яким вони в будинку останнього випивали та він залишився в нього на ніч. При цьому, вказував, що в нього при собі були гроші в сумі 800 грн., решту 200 вони витратили. Прокинувшись вранці наступного дня він виявив зникнення грошей та запідозрив в цьому ОСОБА_3 про що розповів присутньому на місці ОСОБА_2, останній пообіцяв привезти ОСОБА_3 та на автомобілі поїхав за ним. Повернувшись приблизно через 10 хв. разом з ОСОБА_3, на подвір’ї почав запитувати у ОСОБА_3, чи той брав гроші, на що ОСОБА_3 заперечував свою причетність. Тому ОСОБА_2, тримаючи ОСОБА_3 за руку, почав наносити йому удари палицею по сідницям та ногам, запитуючи, де гроші, ОСОБА_3 кричав, знову заперечуючи свою причетність до викрадення грошей. ОСОБА_2 продовжував наносити ОСОБА_3 удари, загалом завдавши 10-15 ударів, викручуючись ОСОБА_3 сів сідницями на землю, ОСОБА_2, знаходячись попереду, наносив палицею удари по ногам та плечам, при цьому ОСОБА_3 прокручувався вздовж осі тулуба, натомість ОСОБА_2 наносив йому удари по боковій частині тулуба і ніг, в залежності від того, якою стороною ОСОБА_3 був до нього повернутий. ОСОБА_2 перестав наносити удари та ОСОБА_3 піднявшись, вийшов на вулицю та почав нібито щось шукати, нічого не знайшовши, ОСОБА_2 знову запитав в нього, де гроші та наніс декілька ударів по задній частині тулуба і сідницях, утримуючи його за руку, вириваючись ОСОБА_3 впав на землю, на спину та ОСОБА_2 продовжував наносити йому удари палицею по агам та плечам. Припинив наносити ОСОБА_2 удари, коли ОСОБА_3 І повідомив, що віддав гроші на зберігання сусідці ОСОБА_5 ОСОБА_2 з палицею в руках пішов до сусідки, від якої повернувся через кілька хвилин, сказавши, що ОСОБА_3 обманув його та продовжив побиття, при цьому завдав 10-15 ударів по рукам, плечам, сідницям. Потім вони зайшли до старого будинку, де ОСОБА_3 з шухляди тумбочки дістав гроші в сумі 200 грн., купюрами по 20 грн., та в подальшому, повівши їх до туалету, з-під оббивки задньої стіни витягнув ще 100 грн.,купюрами по 20 грн. ОСОБА_2 запитав у ОСОБА_3, де подів решту грошей на що останній відповів, що не пам’ятає та згоден відробити їх. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли до будинку, що саме там відбувалося, йому не відомо. Через певний час до господарства ОСОБА_3 приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які шукали ОСОБА_2 та вони разом сиділи та спілкувалися в літній кухні, ОСОБА_2 приєднався до них, повідомивши, що поклав ОСОБА_3 спати. Згодом ОСОБА_2 знову зайшов до будинку, повернувшись до приміщення літньої кухні, повідомив, що у ОСОБА_3 болить живіт та він просить горілки з сіллю та знову пішов до будинку. Через деякий час він та ОСОБА_5 з ОСОБА_8 також зайшли до будинку, де побачили, що на підлозі було багато води, а ОСОБА_3 в мокрому одязі лежав на ліжку та скаржився на біль в животі. Всі разом вони повернулися до літньої кухні, ОСОБА_2 залишався в будинку. Однак, згодом повідомив, що ОСОБА_3 дуже погано, він, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 віднесли ОСОБА_3 до автомобіля та повезли до Мачухівської лікарні, однак по дорозі ОСОБА_3 помер. Свідок категорично заперечив, що завдавав ОСОБА_3 будь-яких ударів взагалі та проти наявності розмови та будь-якої домовленості між ним та ОСОБА_2 про взяття останнім на себе провини за спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень;
- показаннями свідка ОСОБА_5, даними нею в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні про те, що вона проживає по сусідству з господарством ОСОБА_3 12.07.2009 року, близько 10-ї год. вона знаходилася вдома, коли до неї прийшов ОСОБА_2 та почав розпитувати, чи не залишав ОСОБА_3 гроші, та що вона категорично відмовила, оскільки ніколи б і нічого подібного від нього не взяла. При собі, в руці ОСОБА_2 тримав дерев’яну палицю довжиною біля 1-1,2 м., круглої в діаметрі та товщиною приблизно 2,5-3 см. Отримавши відповідь, ОСОБА_2 пішов в сторону городів. Десь за 15-20 хвилин, свідок, набираючи воду, почула, як зі сторони подвір’я ОСОБА_3 лунали його крики, а також пояснення «я не брав» дослівно. Скільки це продовжувалося їй не відомо, оскільки вона зайшла до будинку. Та лише наступного дня дізналася про смерть ОСОБА_3 (а.с.115);
- даними протоколу огляду від 12.07.2009 року, в ході якого на задньому сидінні автомобіля НОМЕР_1, на подвір’ї ПОБСМЕ в м.Полтаві, вул.Енгельса 27-а, було оглянуто труп ОСОБА_3 та зафіксовано наявність на його тілі тілесних ушкоджень (а.с.7);
- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в ході яких вони пояснили та в подальшому за допомогою статиста вказали на механізм та локалізацію ударів, завданих ОСОБА_2 ОСОБА_3 12.07.2009 року (а.с.43-67);
- даними висновку судово-медичної експертизи №631-а від 15.09.2009 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи трупа гр.ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження, які можливо розділити на дві умовні групи: 1-а група – рана голови, рана передньої поверхні правої голені, масивні гематоми від рівня обох стегон з розповсюдженням догори на сідниці, поперечну область, грудну клітину, між лопаткову зону, надлопаткові області справа та зліва, далі з переходом на верхні кінцівки до ліктьових суглобів, м’які тканини в місцях гематом просочені кров’ю на всю товщу, жирова клітковина просочена кров’ю з відслоєнням у вигляді кишень, котрі призвели до шоку, носять характер при життєвості, утворились від не однократної дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, якою могла бути палиця або предмет з подібними характеристиками, з достатньою силою прикладення для їх утворення, по відношенню до живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення, в даному випадку такі, що потягли смерть потерпілого; тілесні ушкодження 2-ї групи – садна голови, слизової верхньої та нижньої губ, які по своєму характеру являються прижиттєвими, утворилися за добу до настання смерті, від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути пальці рук людини зжаті в кулак, нога людини, як у взутті, так і без такого, віднесені експертом до легких тілесних ушкоджень. Між безпосередньою причиною смерті та тілесними пошкодженнями першої групи, виявленими на трупі ОСОБА_3, мається прямий причинно-наслідковий зв’язок. Враховуючи характер, різносторонню локалізацію тілесних пошкоджень першої групи, експерт вважає, що в момент побиття положення потерпілого та нападаючого неодноразово змінювалося. Будь-яких судово-медичних даних, які б свідчили про отримання вищевказаних тілесних ушкоджень при падінні на площині, як з раніше наданим прискоренням, так і без такого, не мається. Згідно матеріалів кримінальної справи, варто вважати, що потерпілий після нанесення тілесних ушкоджень, міг пересуватися, кричати, розмовляти (а.с.119-122, 88-94);
- даними висновків судово-медичної експертизи №631-б та №631-в від 15.09.2009 року, згідно яких показання ОСОБА_2, дані ним під час відтворення обстановки та обставин події злочину від 16.07.2009 року, загалом не суперечать даним судово-медичної експертизи трупа гр.ОСОБА_3 в частині характеру, локалізації та механізму нанесення тілесних ушкоджень в області верхніх та нижніх кінцівок, утворення тілесних ушкоджень по задній поверхні тулуба пояснити не може; показання ОСОБА_4, дані ним під час відтворення обстановки та обставин події злочину від 16.07.2009 року, загалом не суперечать даним судово-медичної експертизи трупа гр.ОСОБА_3 в частині характеру, локалізації та механізму нанесення тілесних ушкоджень в області верхніх, нижніх кінцівок, по задній поверхні тулуба (а.с.123-130).
Аналізуючи зібрані та досліджені по справі докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.121 ч.2 КК України, тобто заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя та здоров’я в момент заподіяння, вчинене способом, що має характер особливого мучення, та яке спричинило смерть потерпілого, оскільки дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, в тому числі і за кваліфікуючою ознакою «способом, що має характер особливого мучення», оскільки підсудний тривалий час та багаторазово наносив потерпілому численні удари по різним частинам тіла продовгуватим предметом, що спричиняло потерпілому не просто болісні відчуття, а фізичний біль і страждання. При цьому, суд прийняв до уваги саме показання підсудного, дані ним в ході досудового слідства, першочергові показання, дані ним в судовому засіданні, відповідно до яких він вину в скоєному визнавав повністю, хоча і вказував на значно меншу кількість завданих ОСОБА_3 ударів та їх локалізацію, показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які узгоджуються між собою та підтверджені даними висновку судово-медичної експертизи.
Показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають об’єктивних підтверджень та суперечать решті зібраним по справі доказам, в т.ч. і показанням самого підсудного, зміненим в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_8 стверджував, що під час транспортування ОСОБА_3 до лікарні, а в подальшому, коли той помер і до моргу, чув, як ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_2 взяти провину на себе, оскільки били двоє та він має умовне засудження, та при першочерговому опитуванні та під час допиту слідчому про дану обставину не повідомляв, оскільки його про це не запитували та не пов’язував смерть ОСОБА_3 з даною розмовою. Разом з тим, дані показання не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки нічим не підтверджуються та спростовуються показаннями свідка ОСОБА_4 та, власне, надані були суду саме після зміни показань самим підсудним. Окрім того, в ході досудового слідства причетність ОСОБА_4 до вчинення даного злочину перевірялася та, відповідно до постанови слідчого, кримінальне переслідування стосовно ОСОБА_4 було закрите за відсутністю в його діях складу злочину (а.с.84-85).
Показання свідка ОСОБА_9 також не заслуговують на уваги, оскільки, як зазначала даний свідок в судовому засіданні, вона була очевидцем того, як ОСОБА_4 наніс біля чотирьох ударів кулаком в груди ОСОБА_3 Разом з тим, відповідно до дослідженого судом висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_3 настала саме внаслідок спричинених йому тілесних ушкоджень, віднесених експертом до 1-ої групи та відповідно до вказаного висновку, дані тілесні ушкодження утворилися від неодноразової дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, якою могла бути палка чи предмет з подібними характеристиками. Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний не заперечував, що він наносив удари ОСОБА_3 саме «лозиною», виламаною ним з пролому в стіні старого глинобитного сараю. Свідок ОСОБА_4 вказував, що тілесні ушкодження були нанесені ОСОБА_2 ОСОБА_3 саме палицею, наявність палиці в руках саме в ОСОБА_2 підтверджувала і свідок ОСОБА_5 Жоден зі свідків не вказали про наявність під час подій у ОСОБА_4 в руках палиці, чи подібного предмета, яким він би і наносив удари ОСОБА_3 Саме тому версія ОСОБА_2, висловлена наприкінці судового слідства, щодо фактичного спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень гр-ном ОСОБА_4 є неспроможною та сприймається судом, як спосіб його захисту та намагання уникнути відповідальності.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який вину в скоєному не визнав, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному суд визнає наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.
З урахуванням зазначених обставин, враховуючи конкретні обставини скоєного злочину, дані про особу підсудного, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання буде призначення покарання у вигляді позбавлення волі, разом з тим, приймаючи до уваги наявність пом’якшуючої покарання обставини, характеристики підсудного, думку потерпілої ОСОБА_6, яка прохала підсудного суворо не карати та не позбавляти його волі, суд приходить до висновку про можливість, призначити підсудному покарання в мінімальному розмірі, передбаченого санкцією статті.
Суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без зміни –підписку про невиїзд, оскільки він має постійне місце проживання, сім’ю, а також враховуючи його процесуальну поведінку в ході досудового та судового слідства.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Згідно медичного висновку підсудний здоровий, працездатний, примусового лікування від залежності до психоактивних речовин не потребує.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити без зміни – підписку про невиїзд.
Термін покарання ОСОБА_2 по даному вироку обраховувати з моменту взяття його під варту, зарахувавши в термін покарання перебування його під вартою з 15 по 17 липня 2009 року.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: