процесуального права.
Головуючий в першій інст.: Крачкова СВ. Справа № 22ц-2473/2007
Доповідач: Федорова А.Є. Категорія ЦП: 26
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
16 травня 2007 року м. Одеса
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого: Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06 березня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Біляївської державної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину будинку,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Біляївської державної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на 5\8 частину будинку в порядку спадкування. Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 і після його смерті відкрилася спадщина на 1\2 частину будинку АДРЕСА_1. Друга половина будинку належала його дружині ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_3 у будинку залишилися проживати його дружина ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_5. їх донька ОСОБА_2 з 1970 року мешкала постійно у с.Троїцьке зі своєю сім'єю. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько ОСОБА_5 і ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто у встановлений законом строк, він подав до Біляївської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Однак Біляївська державна нотаріальна контора незаконно видала свідоцтво про право власності на будинок ОСОБА_2, яка не прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3, у будинку не проживала.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив задовольнити позов: встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 його батьком ОСОБА_5 та його бабусею ОСОБА_4; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2; визнати його право власності в порядку спадкування на 5\8 житлового будинку після смерті його батька ОСОБА_5.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 06 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, мотивуючи тим, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та
2
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ці вимоги закону суд не виконав, не з'ясував дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, характер правовідносин і не встановив наявність порушень прав позивача, за захистом яких спрямоване звернення до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4 і син ОСОБА_5 при житті до дня смерті з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, а його донька ОСОБА_2 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Одночасно суд зазначив про те, що позивач у встановленому законом порядку спадщину не прийняв, так як згідно ч.І ст Л 270 ЦК України протягом 6 місяців з дня смерті батька з належною заявою до нотаріальної контори не звертався.
Проте такі висновки суду не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст.549 ЦК України (1963р) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Всупереч вимог закону суд не перевірив доводи позивача про те, що його батько ОСОБА_6 та бабуся ОСОБА_4 фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки проживали в будинку, який є спадковим майном, а відповідачка не проживала з батьками з 1970 року і не вступала в управління та володіння спадковим майном. При цьому суд не звернув увагу на те, що відповідачка ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, лише у листопаді 2005 року. Згідно довідки Троїцької сільради ОСОБА_2 мешкає та зареєстрована в с.Троїцьке з ІНФОРМАЦІЯ_5 по даний час.
На а.с.45 є копія заяви ОСОБА_1 до Біляївської державної нотаріальної контори від 28 грудня 2004 року про прийняття спадщини після смерті батька, яка надійшла до нотаріальної контори 18 січня 2005 року. На підставі цієї заяви була відкрита спадкова справа на ім'я ОСОБА_5, що підтвердив державний нотаріус письмово та у судовому засіданні (а.с.45,48,82зв.)
Усі ці обставини мають суттєве значення для справи, підлягають перевірці та оцінці відповідно до вимог статей 10,60,212,213,214 ЦПК.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2005 року ОСОБА_2 продала будинок ОСОБА_6 за усною угодою купівлі-продажу і фактично передала його покупцю. Рішенням Біляївського районного суду від 04 січня 2006 року, який набрав чинності, договір купівлі-продажу визнаний дійсним і право власності на спірний будинок було визнано за ОСОБА_6 (а.с.21) Ухвалою того ж суду від 27 жовтня 2006 року за
3
заявою ОСОБА_1 рішення Біляївського районного суду від 04 січня 2006 року скасовано за нововиявленими обставинами.(а.с.61)
Вирішуючи справу за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на частину того ж будинку в порядку спадкування, суд не звернув увагу на те, що даний спір зачіпає інтереси ОСОБА_6 і не притягнув її до участі у справі, що згідно з п.4 ч.І ст.311 ЦПК є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Таким чином, задовольняючи позов, суд, у порушення вимог ст.ст.213,214 ЦПК, не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з'ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов'язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду.
Оскільки суд не виконав норми процесуального права і порушив норми матеріального права, є потреба у збиранні та перевірці доказів з участю усіх заінтересованих осіб, рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З урахуванням зазначених недоліків підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313, 314 ч.1 п.2, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06 березня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.