Справа № 22-765                                                          Головуючий у 1 інстанції: Копняк С.М.

Категорія 26                                                                                   Доповідач: Штефаніца Ю.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого - Каблака П.І.

Суддів - Штефаніци Ю.Г., Мойсюка М.І.

при секретарі: Панчишині А.Ю. за участі апелянта ОСОБА_1. її представника ОСОБА_2., позивачки ОСОБА_3. та адвоката ОСОБА_4. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Жовківського районного    суду Львівської області      від 15 вересня 2007 року, -

встановила :

Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_3та ОСОБА_5 до Жовківської міської ради, третіх осіб: Жовківської державної нотаріальної контори, Державного комунального підприємства Червоноградське БТІ про визнання права спадщини, на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_6 , що помер 06.01.2001 року, і постановлено визнати в порядку успадкування за законом право власності ОСОБА_3. та ОСОБА_5. на 1/2 ідеальну частину будинковолодіння в рівних частинах за кожною за адресою м. Жовква Львівської області, вул. Б. Хмельницького, буд. 105-Г.

Державне комунальне підприємство Червоноградське БТІ зобов'язане судом зареєструвати право власності ОСОБА_3. та ОСОБА_5. на 1/4 ідеальну частину даного будинковолодіння, кожній.

Дане рішення суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1., яка вважає це рішення незаконним, таким, що порушує її законні права та інтереси, ґрунтується на однобічно досліджених і оцінених доказах та ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вважає, що її тітка ОСОБА_7. на підставі ст. 535 ЦК України після смерті ОСОБА_6., з яким вона останніх 10 років перебувала у фактичних шлюбних відносинах та проживала у спірному будинку на утриманні останнього, фактично набула права на обов'язкову частку спірного будинковолодіння, а після смерті ОСОБА_7., дану спадщину прийняла вона, ОСОБА_1., в порядку спадкової трансмісії, як її спадкоємець, а тому    незалучення її до участі у справі щодо

розгляду    питання    про    визнання    права    власності    на    спірну    частку будинковолодіння вважає грубим порушенням її прав.

В апеляційній скарзі також стверджується про порушення судом норм ст. 126 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог, оскільки підстав для вчиення вказаних процесуальних дій, як вважає ОСОБА_1., не було.

На думку апелянта, незаконно проведено судом і заочний розгляд справи, так-як із зміною позовних вимог, суд, діючи у відповідності до ч.З ст.224 ЦПК України, повинен був відкласти розгляд справи для повідомлення про це її, як відповідача.

Звертає увагу тако ж на те, що судом залишено поза увагою її клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з її захворюванням.

З огляду на викладені доводи в апеляційній скарзі, ОСОБА_1. просить дане заочне рішення скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в той же суд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1. та представника ОСОБА_2. на підтримання апеляційної скарги, позивачки ОСОБА_3. і адвоката ОСОБА_4. в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскаржуваним рішенням суду, винесеним без участі ОСОБА_1., судом визнано право власності позивачів на спадкове майно, будинковолодіння померлого ОСОБА_6, за адресою АДРЕСА_1.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в даному будинковолодінні фактично проживає ОСОБА_1. зі своєю сім'єю, яка також заявляє права на спірну частину спадкового майна, що потребувало її обов'язкової участі в судовому процесі.

Разом з тим суд, не дивлячись на наявність завчасного клопотання ОСОБА_1. про відкладення розгляду справи у зв'язку з її хворобою та не можливістю приймати участь в суді, в супереч вимогам ст.ст. 169 та 224 ЦПК України поважності причини неявки відповідача в суд не розглянув та у її відсутність безпідставно вирішив питання про роз'єднання позовних вимог і заочного розгляду даної справи, що грубо порушило право ОСОБА_1. на справедливий та неупереджений судовий розгляд щодо її майнових прав.

Відповідно до положень ч.4 ст.311 ЦПК України, вирішення судом питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, є безумовною підставою для скасування судового рішення та скерування справи на новий розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд суду першої інстанції з врахуванням наведеного у мотивувальній частині цієї ухвали.

В ході нового судового розгляду даної справи, необхідно залучити всі сторони, права і інтереси яких пов'язані із вирішенням даного спору, з'ясувати повноваження позивача ОСОБА_3. пред ставляти права і інтереси ОСОБА_5. на

підставі доручення виданого в Республіці Польща і не легалізованого в Україні, та після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх обставини справи, ухвалити обґрунтоване і законне рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, п.5 ч.І ст.307, п.4 ч.І ст.311 ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 15 вересня 2007 року скасувати, а справу направити в той же суд на новий розгляд іншим суддею.

Ухвала набирає сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.