Справа № 761/16172/15-ц

Провадження № 2/761/3468/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Малашевського О.В.

відповідача (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зміну підстав позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зобов»язання здійснити перерахунок та повернути кошти, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зобов»язання здійснити перерахунок та повернути кошти.

Разом з тим, під час проведення підготовчого засідання, яке відбулося 20.02.2019 року, представником позивача було подано до суду заяву про зміну підстав позову, згідно з якою він просить стягнути із відповідачів пропорційно долі власності у квартирі АДРЕСА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 02.07.2014 по 30.11.2016, яка складається з 18981,43 грн. основного боргу, 4129,97 грн. інфляційних нарахувань, 620,42 грн. три відсотки річних та суму судового збору 1378 грн. внаслідок невиконання ними припису ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Вказує, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13 споживачі зобов»язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

При цьому, своє право на зміну підстав позову представник позивача обґрунтовує зміною фактичних обставин справи, а саме тим, що судом касаційної інстанції було звернуто увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій було зроблено суперечливі висновки щодо наявності між сторонами договірних правовідносин. Зазначає, що рішенням суду першої інстанції від 11.04.2017 року, яке ухвалювалося по даній справі, було встановлено факт припинення договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 03.10.2000 року, в той час як при зверненні до суду, позивач виходив з того, що договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території є діючим.

Відповідач ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні щодо прийняття до розгляду даної заяви заперечував.

Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістили.

Вислухавши думку відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про зміну підстав позову підлягає поверненню заявнику без розгляду, виходячи з наступного.

Так, рішенням Шевченківського районного суду м.Києві від 11.04.2017 року, ухваленим по даній справі та залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 17.10.2017 року, первісний позов було задоволено частково, а у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Між тим, постановою Верховного Суду у складі колегії судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.10.2018 року рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11.04.2017 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 11.04.2017 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В свою чергу, ч.4 ст. 49 ЦПК України передбачено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Однак, в даному випадку фактичні обставини справи не змінилися, а будь які обставини, встановлені наразі скасованим рішенням суду першої інстанції від 11.04.2017 року, на яке представник позивача посилається в обґрунтування наявності підстав для зміни підстав позову, - не являються зміною фактичних обставин справи в розумінні ч.4 ст.49 ЦПК України які виникли після підготовчого судового засідання, як того вимагає вищевказана імперативна норма ЦПК, що, в свою чергу, унеможливлює змінення стороною позивача предмету або підстав позову на даній стадії розгляду справи.

Таким чином, виходячи з вищенаведених положень цивільного процесуального законодавства та встановлених обставин справи, - суд приходить до висновку, що заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зміну підстав позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зобов»язання здійснити перерахунок та повернути кошти, - слід повернути заявнику без розгляду.

За вказаних обставин, а також керуючись ст.ст. 49 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зміну підстав позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 3» про зобов»язання здійснити перерахунок та повернути кошти - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: