Справа № 177/2206/18

Провадження № 2/177/277/19

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

28 березня 2019 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача за довіреністю звернувся до суду з зазначеним позовом 27.11.2018 та просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 02.11.2011, станом на 28.10.2018, яка включає заборгованість: за тілом кредиту – 5454,81 грн., по відсоткам за користування кредитом – 16804,64 грн., нарахована пеня – 19413,50 грн., а також штраф фіксована частина – 500 грн. та штраф відсоткова складова – 2083,65 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1762 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог вказує, що 02.11.2011 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке змінило найменування на АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Пунктом 1.1.3.2.4. Договору для АТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід’ємних частин Договору, про що повідомляється позичальник, в тому числі шляхом отримання виписок про стан та про здійснення операцій по картковому рахунку. У разі незгоди клієнта зі зміною умов кредитування, клієнт має повідомити про це банк, інакше вважається таким, що прийняв умови кредитування.

Своїм підписом у Заяві відповідач надав згоду на те, що вказана Заява разом з Пам’яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі, - Договір), який по своїй суті фактично є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України.

Згідно з п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг, відповідач надав свою згоду на зміну (збільшення або зменшення) банком кредитного ліміту у будь-який момент.

Свої зобов’язання за кредитним договором від 02.11.2011 банк виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в обумовленому розмірі. Натомість відповідач, в порушення умов договору, свої зобов’язання не виконала, у зв’язку з чим має заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь позивача в примусовому порядку, а також сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 1762 грн.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 4,35).

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 39), однак до суду повторно не з’явився (а.с. 53,55), про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.

Відповідно до п. 2 ч.7, ч.8 ст. 128 ЦПК України, про час та місце розгляду справи відповідач вважається повідомленим належними чином. За даних обставин, неодноразові неявки відповідача в судове засідання суд розцінює як намір затягування розгляду справи, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів в силу ст. 280 ЦПК України.

У зв’язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.11.2011 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке перейменоване на АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 28-32), та ОСОБА_2 (а.с. 26) укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 9), у якій відповідач підтвердив своїм підписом, що вказана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складає Договір про надання банківських послуг, а також що він ознайомлений з умовами кредитування та погоджується на них (а.с. 9).

По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно умов вказаного договору ОСОБА_2 отримав кредитні кошти на картковий рахунок, в розмірі 15000 грн., яким користувався, що підтверджується довідкою про встановлення ліміту, розрахунком заборгованості наданим позивачем та випискою по рахунку (а.с. 5-8, 43, 44-50).

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил ОСОБА_2 надав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його встановлення та зміну за рішенням чи ініціативою Банку (а.с. 19).

Згідно умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна ГОЛД», за користування кредитними коштами встановлюється базова відсоткова ставка – 2,5 %, з 01.04.2013 – 2,3%, з 01.09.2014 – 2,7 %, а з 01.04.2015 – 3,5 % на місяць, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році (а.с. 10, 42).

Пунктом 1.1.3.2.4. Договору для АТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід’ємних частин Договору, про що повідомляється позичальник, в тому числі шляхом отримання виписок про стан та про здійснення операцій по картковому рахунку. У разі незгоди клієнта зі зміною умов кредитування, клієнт має повідомити про це банк, інакше вважається таким, що прийняв умови кредитування (а.с. 14).

Також договором визначено розмір щомісячних платежів, які включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді – 7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, а з 01.04.2014 – 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості (а.с. 10).

Умовами договору передбачено пеню = 0,233 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн. (а.с. 10), а також пеня = 0,233 % від суми заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (а.с. 10).

Умовами договору передбачено штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с. 10).

Погашення заборгованості за кредитом, сплата відсотків за користування ним, комісії здійснюються позичальником шляхом поповнення картки через внесення на неї коштів в готівковому чи безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок позичальника, а також шляхом договірного списання грошових коштів на підставі договору (п.2.1.1.12, п. 2.1.1.12.3 Умов та Правил надання банківських послуг) (а.с. 11-25).

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил, позичальник зобов’язався погашати заборгованість за Кредитом, відсоткам за користування ним, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умов передбачених договором (а.с. 20).

Відповідно до п. 2.1.1.3.3., 2.1.1.12.9 Договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, в тому числі з метою повного чи часткового погашення боргових зобов’язань (а.с. 20, 22).

Відповідно до п.1.1.7.11 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк (а.с. 17).

Згідно п. 1.1.7.43 Умов та Правил, сторони визнали, що дія Договору припиняється у момент закриття останнього рахунку клієнта, відкритого в рамках цього договору, але за наявності у Клієнта до моменту закриття останнього рахунку непогашеної заборгованості перед Банком за договором, дія Договору припиняється після повного погашення заборгованості (а.с. 17).

Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 02.11.2016, суд приходить до висновку, що він є діючим.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов’язання.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання перед ОСОБА_2 за кредитним договором від 02.11.2011 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 15000 грн., що підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, відповідно до розрахунку заборгованості, виписки по рахунку (а.с. 44-50).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов’язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 28.10.2018 утворилась заборгованість за тілом кредиту – 5454,81 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 16804,64 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 5), який відповідач не заперечив, та з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки умовами договору визначено право позивача на отримання пені у разі прострочення зобов’язань, то виходячи з доведеності факту порушення грошового зобов’язання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за пенею в розмірі 19413,50грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 5-8).

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд, вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, керуючись наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору, а саме довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна Голд» (а.с. 10), передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення в розмірі 0,233 % від суми загальної заборгованості + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами від 100 грн., та пеня 0,233 % від суми загальної заборгованості + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (а.с. 10).

У той самий час, згідно з пунктами 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 20 зворот) передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених Договором, більше ніж на 30 днів, в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с. 10 зворот).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, у постанові № 6-1374цс17 від 11.10.2017.

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання ОСОБА_2 С,Л. кредитно-договірних зобов’язань, часткову обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.11.2011 станом на 28.10.2018, а саме за тілом кредиту – 5454,81 грн., по процентам за користування кредитом – 16804,64 грн., пенею – 19413,50 грн., суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 41672,95 грн. (з розрахунку: 5454,81 грн. + 16804,64 грн. + 19413,50 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов’язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) в розмірі 1659,80 грн. (41672,95 грн. розмір задоволених вимог х 100 %/44256,60 грн. розмір заявлених позовних вимог = 94,2 % задоволених вимог; 1762 грн. х 94,2 % /100 % = 1659,80 грн. розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розмірі задоволених вимог).

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279, 280-282, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості № 29092829003111, заборгованість за кредитним договором б/н від 02.11.2011 станом на 28.10.2018 в загальному розмірі 41672 (сорок одна тисяча шістсот сімдесят дві) гривні 95 копійок, яка включає заборгованість:

- за тілом кредиту 5454 (п’ять тисяч чотириста п’ятдесят чотири) гривні 81 копійка;

- по процентам за користування кредитом – 16804  (шістнадцять тисяч вісімсот чотири) гривні 64 копійки;

- заборгованість за пенею 19413 (дев’ятнадцять тисяч чотириста тринадцять) гривень 50 копійок.

Позовні вимоги в частині стягнення суми штрафів (відсоткової та фіксованої частини) – залишити без задоволення .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299, у рахунок відшкодування судових витрат 1659 (одна тисяча шістсот п’ятдесят дев’ять) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                 С.А. Суботіна