ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2019 року № 640/19194/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк"

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркава"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі також - позивач, Банк) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - відповідач, виконавча служба), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркава" (далі також - третя особа, ТОВ "Укркава"), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича щодо неналежного виконання виконавчого напису, вчиненого 09.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. на Договорі застави, зареєстрований в реєстрі за №2730, з метою погашення частини заборгованості ТОВ "Укркава" перед АТ "Ощадбанк", яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави, що належить ТОВ "Укркава" на праві власності та переданий останнім в заставу Банку у вигляді не здійснення опису майна, не здійснення передачі майна на примусову реалізацію майна по виконавчому провадженню №55644493 - протиправною;

- зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Назаровця Андрія Тарасовича здійснити опис майна та передати його на примусову реалізацію.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 22.05.2018 року Банк звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області із заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса від 09.11.2017 року №2730 про стягнення на предмет застави, що належить на праві власності ТОВ "Укркава", яким 24.05.2018 року відкрито виконавче провадження № 56479163 та постановою від 24.05.2018 року накладено арешт на майно боржника.

За заявою ТОВ "Укркава" винесено постанову приватного виконавця від 31.05.2018 року виконавче провадження №56479163 передано на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. (далі також - державний виконавець) виконавче провадження №56479163 прийнято до провадження.

З огляду на те, що з 17.09.2018 року державним виконавцем не вчинено жодної виконавчої дії, позивач вважає бездіяльність державного виконавця Назаровця А.Т. протиправною та просить суд зобов'язати останнього здійснити опис майна ТОВ "Укркава" та передати його на примусову реалізацію.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін у судове засідання, яке призначено на 28.12.2018 року.

З огляду на те, що справа підлягає розгляду в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), судом зобов'язано відповідача подати до суду належним чином засвідчені копії виконавчого провадження ВП №55644493 та відзив відповідно до статті 162 КАС України, який, з урахуванням вимог статей 269, 287 КАС України у строк до 26.12.2018 року.

У судове засідання 28.12.2018 року сторонами, належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, які містяться у матеріалах справи, участь уповноважених представників не забезпечено.

В порушення вимог ухвали суду від 19.12.2018 року відповідачем відзиву не надано, зобов'язання подати до суду належним чином засвідчені копії виконавчого провадження ВП №55644493 у строк, встановлений судом, відповідачем не виконано.

Керуючись пунктом 2 частини другої статті 205 КАС України судом відкладено розгляд справи на 16.01.2019 року, про що повідомлено учасників справи в порядку статті 124 КАС України.

У судове засідання 16.01.2019 року прибув представник позивача. Відповідачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи, явку уповноваженого представника не забезпечено, відзиву та витребуваних належним чином засвідчених копій виконавчого провадження ВП №55644493 на вимогу суду не надано.

Судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово представника позивача, досліджено докази.

Враховуючи, що відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження судові дебати не проводяться, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 227 КАС України якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Під час перебування у нарадчій кімнаті судом виявлено потребу у повторному витребуванні у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином засвідчених копій виконавчого провадження ВП №55644493.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 року поновлено судовий розгляд справи в межах дослідження доказів, витребуваних судом. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 року повторно витребувано у Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії виконавчого провадження ВП №55644493, які подати до канцелярії суду до 22.01.2019 року.

Через канцелярію суду 22.01.2019 року відповідачем подано до суду засвідчені копії виконавчого провадження ВП №55644493.

У судове засідання 23.01.2019 року сторони не прибули.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку сторін, судом відкладено розгляд справи до 31.01.2019 року.

Через канцелярію суду 29.01.2019 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог у зв'язку з допущеною опискою в позовній заяві.

У судове засідання 31.01.2019 року учасники справи не з'явилися, проте прибула представник ТОВ "Укркава", якою заявлено клопотання про участь ТОВ "Укркава" у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Судом клопотання задоволено.

Судом поставлено на обговорення заяву позивача про уточнення позовних вимог у зв'язку з допущеною опискою в позовній заяві.

Так, в обґрунтування заяви позивачем зазначено, що замість виконавчого провадження №56479163, у позовних вимогах позивачем вказано виконавче провадження №55644493.

Дослідивши матеріали справи та заяву про уточнення позовних вимог у зв'язку з допущеною опискою в позовній заяві, суд дійшов висновку про її задоволення.

Водночас, судом повідомлено про надходження витребуваних матеріалів виконавчого провадження №55644493.

Враховуючи, що позивачем уточнено позовні вимоги, суд дійшов висновку, що виконавчі провадження №55644595, №55644493, № 56479163 об'єднано у зведене виконавче провадження та про витребування доказів матеріалів виконавчого провадження №56479163.

Ухвалою суду витребувано у Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України інформацію щодо наявності зведеного виконавчого провадження по виконавчих провадженнях №55644595, №55644493, № 56479163 та належним чином завірені копії: зведеного виконавчого провадження із доказами належного повідомлення позивача про здійснення цього зведеного виконавчого провадження та матеріалів виконавчого провадження № 56479163, які зобов'язано подати до канцелярії суду.

У судове засідання 14.02.2019 року сторони не прибули. Заяв, клопотань до суду не подано. З огляду на неявку у судове засідання 14.02.2019 року представників сторін, судом відкладено судове засідання на 27.02.2019 року.

У зв'язку із перебуванням головуючого у справі судді на лікарняному, справи, призначені до розгляду на 27.02.2019 року, знято з розгляду.

Про наступну дату судового засідання, 20.03.2019 року, сторін повідомлено в порядку статті 124 КАС України.

Через канцелярію суду 07.03.2019 року представником ТОВ "Укркава" подано клопотання про зупинення провадження у справі №640/19194/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №916/3006/17.

Через канцелярію суду 14.03.2019 року відповідачем подано копію матеріалів виконавчого провадження ВП №56479163 та матеріалів зведеного виконавчого провадження №56093328, та клопотання, в якому, зокрема, клопоче про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

У судове засідання 20.03.2019 року прибули представники позивача та третьої особи.

Судом оголошено про початок розгляду заяви про зупинення провадження у справі.

Представником третьої особи заяву підтримано та в її обґрунтування повідомлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2018 року у справі №916/312/18 виконавчий напис, вчинений 09.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем та зареєстрований в реєстрі №2731, за заявою ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк", примусове виконання якого здійснюється в межах виконавчого провадження №56479163, визнано таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 року зупинено провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2018 року у справі №916/312/18, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №916/3006/17, яким в рамках розгляду справи №916/3006/17 за позовом ТОВ "Укркава" до ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - ухвалено рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року справу прийнято до розгляду та призначено на 21.05.2019 року.

Враховуючи викладене та зважаючи на предмет і підстави позову, представник третьої особи просить суд зупинити провадження у справі №640/19194/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №916/3006/17 на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.

З метою належного розгляду заяви про зупинення провадження у справі, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 27.03.2019 року та зобов'язано позивача надати письмово викладену позицію щодо заяви про зупинення провадження у справі.

Через канцелярію суду 20.03.2019 року позивачем подано заперечення на заяву про зупинення провадження у справі №640/19194/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №916/3006/17, оскільки предмети у справах №640/19194/18 та №916/3006/17 не пов'язані між собою.

У судове засідання 27.03.2019 року прибули представники позивача та третьої особи.

Судом поставлено на обговорення вирішення клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у справі.

Проте, представник третьої особи клопотав про залишення заяви про зупинення провадження у справі без розгляду, оскільки предметами у справах №640/19194/18 та №916/3006/17 є різні виконавчі написи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду

Дослідивши матеріали справи у межах розгляду цієї заяви, судом встановлено, що предметом у справі №916/3006/17, яка перебуває на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2731, в той час, як у адміністративній справі №640/19194/18 оскаржується бездіяльність державного виконавця щодо неналежного виконання виконавчого напису №2730, що не може свідчити про об'єктивну неможливість розгляду справи №640/19194/18 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №916/3006/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання третьої особи та залишення заяви представника третьої особи про зупинення провадження у справі без розгляду.

Під час вступного слова представника позивача, від останньої надійшло клопотання про надання часу на зміну позовних вимог. Клопотання обґрунтовано результатом ознайомлення представників позивача із матеріалами зведеного виконавчого провадження №56093328.

Судом, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, оголошено перерву у судовому засіданні до 03.04.2019 року з метою надання часу позивачу на уточнення позовних вимог.

Через канцелярію суду 29.03.2019 року позивачем подано пояснення у справі, в яких підтримано позовні вимоги в редакції від 29.01.2019 року, які просить задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання 03.04.2019 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. вчинено 09.11.2017 року виконавчий напис №2730 щодо звернення стягнення на предмет застави, що належить на праві власності ТОВ "Укркава" в рахунок задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" щодо погашення заборгованості за Договором кредитної лінії від 28.12.2011 року №86 (далі також - виконавчий напис №2730).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем 24.05.2018 року відкрито виконавче провадження №56479163 з метою примусового виконання виконавчого напису №2730.

Водночас, 24.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем винесено постанову про арешт майна боржника, яке підлягає стягненню за виконавчим написом №2730.

Також, постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем від 24.05.2018 року звернуто стягнення на майно боржника, яке підлягає стягненню за виконавчим написом №2730.

31.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем отримано заяву боржника про передачу виконавчого провадження №56479163 на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зв'язку з тим, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувають виконавчі провадження №55644493 та №55644595 щодо одного й того ж боржника, стягувачі та майно, що підлягає стягненню за виконавчими провадженнями є ідентичними.

На підставі викладеного, постановою від 31.05.2018 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича передано виконавче провадження №56479163 з примусового виконання виконавчого напису №2730 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Так, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем прийнято постанову від 17.09.2018 року про прийняття виконавчого провадження №56479163 з примусового виконання виконавчого напису №2730.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича приєднано виконавче провадження №56479163 до зведеного виконавчого провадження №56093328, яке веде Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець Андрій Тарасович 28.03.2018 року звернувся до заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Романа Васильовича з поданням про утворення виконавчої групи у складі головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевича Степана Вікторовича, з метою опису майна боржника.

Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець Андрій Тарасович 28.02.2019 року звернувся до в.о. директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Романа Васильовича із поданням про внесення змін до складу виконавчої групи, а саме, у зв'язку із звільненням головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевича Степана Вікторовича, затвердити склад виконавчої групи: керівник групи - головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець Андрій Тарасович, член виконавчої групи - старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенко Сергій Борисович.

Відповідно до Доручення керівника виконавчої групи головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 07.03.2019 року №20-1.-56093328/24 доручено старшому державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенку Сергію Борисовичу провести виконавчі дії щодо опису та арешту рухомого майна, згідно виконавчого документа, зокрема, виконавчого напису №2730, розташованого за адресою: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Промислова, 14-А в термін до 01.04.2019 року.

Відповідно до змісту відповіді заступника начальника відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27.03.2019 року №09.1-1424 на заяву АТ "Ощадбанк", останньому повідомлено, що старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенка Сергія Борисовича звільнено з займаної посади з 19.02.2019 року, а тому, виконання доручення від 07.03.2019 року щодо опису майна наразі є неможливим. Також зазначено, що наразі відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вирішується питання щодо повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про звільнення Носенка С.Б. з метою вирішення питання про внесення змін до складу виконавчої групи.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не здійснення опису та арешту майна з метою примусового виконання виконавчого напису №2730 протиправною, позивач звернувся до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон України "Про виконавче провадження") (із змінами і доповненнями) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріуса.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною п'ятою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 (із змінами і доповненнями) (далі також - Інструкція).

Відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Інструкції, перевірка інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію вчинення таких дій за дорученням державного виконавця.

В дорученні зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця, який надає доручення; номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа, а у разі зведеного виконавчого провадження - прізвище, ім'я та по батькові боржника - фізичної особи, повне найменування боржника - юридичної особи та дата об'єднання виконавчих проваджень у зведене; обставини, які обумовили проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна (клопотання стягувача, відповіді на запити державного виконавця тощо); інформація, яку необхідно перевірити (найменування майна, яке необхідно описати та арештувати); адреса, за якою слід провести перевірку (здійснити опис та арешт майна); інші необхідні відомості, які можуть сприяти перевірці.

Доручення підписується державним виконавцем та погоджується начальником органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Орган державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки (здійснення опису та арешту майна), зобов'язаний вчинити дії за дорученням у строк до десяти робочих днів з моменту надходження його до органу державної виконавчої служби. За результатами проведених дій складається відповідний процесуальний документ, що надсилається державному виконавцю, який надав доручення.

Частиною першою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Так, з матеріалів справи встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича винесено постанову 24.05.2018 року про арешт майна боржника, яке підлягає стягненню за виконавчим написом №2730 та постанову від 24.05.2018 року, якою звернуто стягнення на майно боржника, яке підлягає стягненню за виконавчим написом №2730.

Водночас, 31.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем отримано заяву боржника про передачу виконавчого провадження №56479163 на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зв'язку з тим, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувають виконавчі провадження №55644493 та №55644595 щодо одного й того ж боржника, стягувачі та майно, що підлягає стягненню за виконавчими провадженнями є ідентичними.

На підставі викладеного, постановою від 31.05.2018 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича передано виконавче провадження №56479163 з примусового виконання виконавчого напису №2730 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем Андрієм Тарасовичем прийнято постанову від 17.09.2018 року про прийняття виконавчого провадження №56479163 з примусового виконання виконавчого напису №2730.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича приєднано виконавче провадження №56479163 до зведеного виконавчого провадження №56093328.

Зокрема, судом встановлено, що матеріали зведеного виконавчого провадження містять заяву позивача від 22.05.2018 року №113.20-14/113.20-14/46814/2018-15/вих. (отримано: приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. вх.24.05.2018 року №2090, Міністерством юстиції України вх.12.06.2018 року №18080-33-18) про примусове виконання рішення, зокрема, виконавчого напису №2730, в якій перелічено предмети застави, що належать на праві власності ТОВ "Укркава"; нотаріально посвідчений договір від 28.12.2011 року№7544 застави обладнання, укладений між позивачем та третьою особою, додатком №1 до якого є характеристика майна, яке є предметом застави за зазначеним договором, в якому вказано місцезнаходження майна боржника, а також договори про внесення змін від 05.12.2012 року №1 та від 28.08.2014 року №2 до договору від 28.12.2011 року №7544 застави обладнання, в яких також зазначено місцезнаходження майна, що підлягає опису та арешту за виконавчим написом №2730.

Отже, слід дійти висновку, що об'єднуючи у зведене виконавче провадження №56093328, виконавче провадження №56479163, головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцю Андрію Тарасовичу було відомо про наявність відповідних документів у матеріалах виконавчого провадження, які містять відомості щодо місцезнаходження майна боржника, що підлягає подальшому опису та арешту.

Водночас, як встановлено з матеріалів зведеного виконавчого провадження, з моменту утворення виконавчої групи за поданням головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовичя від 28.03.2018 року, у складі якої перебували Назаровець А.Т. та головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевич Степан Вікторович, жодних дій з примусового виконання, виконавчого напису №2730, а саме, опису та арешту майна, його подальшої реалізації, відповідно до приписів статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", не здійснено.

Суд звертає увагу, що подання про внесення змін до складу виконавчої групи, внесене головним державним виконавцем Назаровцем А.Т., як керівником виконавчої групи, з метою зміни члена виконавчої групи Булахевича С.В. на Носенка С.Б., подано 28.02.2019 року, тобто фактично через рік після утворення та затвердження виконавчої групи у складі Назаровця А.Т., Булахевича С.В., що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у недотриманні норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо строків здійснення опису та арешту майна боржника у разі отримання інформації про його місцезнаходження.

Відповідачем встановлених обставин не спростовано.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено з уточненої позовної заяви від 29.01.2019 року, позивач просить суд визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича щодо неналежного виконання виконавчого напису, вчиненого 09.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. на Договорі застави, зареєстрований в реєстрі за №2730, з метою погашення частини заборгованості ТОВ "Укркава" перед АТ "Ощадбанк", яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави, що належить ТОВ "Укркава" на праві власності та переданий останнім в заставу Банку у вигляді не здійснення опису майна, не здійснення передачі майна на примусову реалізацію майна по виконавчому провадженню №56479163 протиправною.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Водночас, з огляду на те, що під час розгляду справи судом встановлено, що виконавче провадження №56479163 об'єднано до зведеного виконавчого провадження №56093328, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог, шляхом зазначення у резолютивній частині рішення також номеру зведеного виконавчого провадження №56093328, саме в межах якого відповідачем допущено бездіяльність.

Щодо позовної вимоги зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Назаровця Андрія Тарасовича здійснити опис майна та передати його на примусову реалізацію, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Так, з матеріалів виконавчого провадження судом встановлено протиправну бездіяльність керівника виконавчої групи - державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Назаровця Андрія Тарасовича, яка полягала у довготривалому не вчиненню дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" щодо опису та арешту майна боржника, про місцезнаходження якого відповідачу відомо, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Водночас, судом встановлено, що з метою здійснення опису та арешту майна боржника, місцезнаходження якого за адресою: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Промислова, 14А, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровецем Андрієм Тарасовичем 28.03.2018 року внесено подання про утворення виконавчої групи у складі головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевича Степана Вікторовича, в якій Назаровець А.Т. є керівником виконавчої групи.

Отже, слід діти висновку, що безпосередньо державним виконавцем Назаровцем А.Т., як керівником виконавчої групи, не може бути вчинено дій щодо опису, арешту та реалізації майна боржника, місцезнаходження якого є Одеська область, оскільки ці дії потребують утворення виконавчої групи та надання відповідного доручення державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.ннн

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Назаровця Андрія Тарасовича здійснити опис майна та передати його на примусову реалізацію.

Проте, судом також взято до уваги ті обставини, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровецем Андрієм Тарасовичем - керівником виконавчої групи, 28.02.2019 року внесено подання про внесення змін до складу виконавчої групи, а саме, члена виконавчої групи Булахевича Степана Вікторовича змінено на старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенка Сергія Борисовича.

Дорученням керівника виконавчої групи головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 07.03.2019 року №20-1.-56093328/24 доручено старшому державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенку Сергію Борисовичу провести виконавчі дії щодо опису та арешту рухомого майна, згідно виконавчого документа, зокрема, виконавчого напису №2730, розташованого за адресою: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Промислова, 14-А в термін до 01.04.2019 року.

Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до змісту відповіді заступника начальника відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27.03.2019 року №09.1-1424 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенка Сергія Борисовича звільнено з займаної посади з 19.02.2019 року, про що керівнику виконавчої групи Назаровцю А.Т. не було відомо.

Отже, враховуючи, що судом встановлено протиправну бездіяльність керівника виконавчої групи - державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Назаровця Андрія Тарасовича щодо не здійснення опису, арешту та реалізації майна боржника, та з огляду на те, що такі дії досі не вчинено, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог шляхом зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Назаровця Андрія Тарасовича вчинити дії щодо внесення змін до складу виконавчої групи з метою організації виконання виконавчого напису №2730 в частині опису, арешту майна боржника та передачі його на примусову реалізацію.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи позивача та відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).

Відповідно до платіжного доручення від 14.11.2018 року №8036693616, яке міститься у матеріалах справи, встановлено, що позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 1 762, 00 грн.

З огляду на те, що судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача, суд дійшов висновку про стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в повному обсязі на користь позивача.

Керуючись вимогами статтями 2, 3, 6 - 19, 72 - 77, 80, 90, 241 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича щодо неналежного виконання виконавчого напису, вчиненого 09.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. на Договорі застави, зареєстрований в реєстрі за №2730, з метою погашення частини заборгованості ТОВ "Укркава" перед АТ "Ощадбанк", яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави, що належить ТОВ "Укркава" на праві власності та переданий останнім в заставу Банку у вигляді не здійснення опису майна, не здійснення передачі майна на примусову реалізацію майна по виконавчому провадженню №56479163 (зведене виконавче провадження №56093328) - протиправною.

3. Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича вчинити дії у межах зведеного виконавчого провадження №56093328 щодо внесення змін до складу виконавчої групи, здійснити опис та арешт майна боржника на виконавчим написом №2730, та передати його на примусову реалізацію.

4. В іншій частині відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) суму сплаченого судового збору у сумі 1762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 09328601, адреса: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 КАС України.

Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 09328601, адреса: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17);

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13);

Третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркава" (код ЄДРПОУ 31541491, адреса: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 14А).

Повне рішення складено 03.04.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна