Єдиний унікальний номер 234/6075/17 Номер провадження 22-ц/804/837/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

Головуючого судді Будулуци М.С.

суддів: Біляєвої О.М., Новікової Г.В.,

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в місті Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 грудня 2018 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа № 234/6075/17, суддя Ткачова С.М., повний текст рішення складено 13 грудня 2018 року у місті Краматорськ Донецької області),-

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2017 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (раніше Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», далі АТ КБ «Приватбанк», Банк) звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що АТ КБ «Приватбанк», відповідно до договору б/н від 26 серпня 2011 року, надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 2700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, підтверджується підписом у заяві.

Відповідач в порушення умов договору, у встановлені строки не сплачував суми кредиту та процентів за його користування, в результаті чого утворилася заборгованість станом на 28 лютого 2017 року в сумі 43 761,89 грн., а саме:

- заборгованість за кредитом в сумі 3 955,10 грн.,

- заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 34 157,49 грн.,

- заборгованість за пенею та комісією в сумі 3089,21 грн.,

- штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн.,

- штраф (процентна складова) в сумі 2060,09 грн.

Просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11 336,47 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12 грудня 2018 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 серпня 2011 року в сумі 12 642 грн. 48 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» витрати зі сплати судового збору в сумі 448 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 серпня 2011 року в сумі 31 119 грн. 41 коп. відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 5 996 грн. 53 коп. та зменшити розмір стягнення судового збору.

Зокрема, апелянт зазначив, що суд першої інстанції невірно визначив розмір заборгованості по процентам за користування кредитом, який має складати 2 080, 29 грн., яку суд помилково визначив в розмірі 7 000,50 грн.

Також відповідач зазначив, що суд першої інстанції неправильно визначив дату, з якої слід розпочинати розрахунок заборгованості, не з 20 квітня 2014 року, а з 21 квітня 2014 року.

01 квітня 2019 року від позивача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому Банк зазначив, що рішення суду ухвалено законно та обґрунтовано, доводи скарги - безпідставні, а тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (т. 1 а.с. 1- 7).

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 серпня 2011 року в сумі 31 119 грн. 41 коп. сторонами не оскаржується, а тому рішення суду в цій частині апеляційний судом не переглядається.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ціна позову складає 43 761, 89 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, виходячи з наступних підстав.

За приписами ч.ч. 1 - 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі. Суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено наступні неоспорені обставини.

Як вбачається з договору № б/н від 26 серпня 2011 року, АТ «Приватбанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 2 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії.

Строк погашення процентів за користування Кредитом - щомісяця за попередній місяць, строк погашення Кредиту - в повному обсязі не пізніше останнього дня місяця.

Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості за договором №б/н від 26 серпня 2011 року, заборгованість відповідача по кредиту станом на 28 лютого 2017 року в сумі 43 761,89 грн., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 3 955,10 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 34 157,49 грн., заборгованість за пенею та комісією в сумі 3 089,21 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 2 060,09 грн.

Суд першої інстанції врахував, що згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на мовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться."

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1054, 1049 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

26 серпня 2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, якій оформлений у вигляді Заяви-анкети про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, яка фактично є кредитним договором, що укладено у письмовій формі та підписано сторонами.

Кредитний договір складається з Анкети-заяви, Довідки про умови кредитування, Умов і правил надання банківських послуг.

За цим договором АТ КБ «Приватбанк» надало відповідачу грошові кошти у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку, за умовами якого передбачено сплату відсотків в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Відповідно до Тарифів обслуговування платіжної картки, базова процентна ставка з 26 серпня 2011 на місяць складала 3 %, тобто 36 % на рік.

Згідно з Тарифами обслуговування платіжної картки «Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду», з 01 січня 2013 року базова процентна ставка на місяць складала 2,5 відсотка, тобто 30 відсотків на рік.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що за період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року нарахування відсотків здійснювалось відповідно до Тарифів, що діяли з 01 вересня 2014 року, щомісячна процентна ставка складала 2,9 % на місяць, тобто 34,8 % на рік (згідно розрахунку позивача та даних з офіційного веб-сайту АТ КБ «Приватбанк»).

Починаючі з 01 квітня 2015 року, нарахування відсотків відповідачу здійснювалось відповідно до Тарифів, що діяли з 01 квітня 2015 року, щомісячна процентна ставка складала 3,6 % на місяць, тобто 43,2 відсотка на рік (згідно розрахунку позивача та даних з офіційного веб-сайту АТ КБ «Приватбанк»).

Згідно з п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в любий момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, установленого банком.

Відповідно до анкети-заяви, особа, яка її підписала, зобов'язана виконувати умови і правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті АТ КБ «Приватбанк».

Однак, відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. (ч.3 ст. 1056-1 ЦК)

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (ч.4 ст. 1056-1 ЦК).

З матеріалів справи убачається, що при укладенні договору сторонами узгоджена базова процентна ставка на місяць у розмірі 3 % на місяць, тобто 36 % на рік, що підтверджується підписаною сторонами Довідкою про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна».

При вирішенні справи суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази належного повідомлення боржника про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, що недопустимо в односторонньому порядку. Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості та обґрунтовуючи свої вимоги щодо розміру відсотків, Банк зазначав, що розміщення на сайті банківської установи відповідної інформації - є належним повідомленням боржника про зміну відсоткової ставки. Суд дійшов висновку, що це не є належним повідомленням боржника про збільшення відсоткової ставки у розумінні ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, позивачем нараховувались проценти у розмірі більшому, ніж було визначено умовами договору, всупереч вимог ст. 1056-1 ЦК України, якою забороняється збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем на час дії відсоткових ставок 30 %, 34,80% та 43,20% погашення заборгованості не здійснювалося.

З наявної в матеріалах справи анкеті-заявці про приєднання до умов та правил надання банківських послуг убачається, що сторонами обумовлено проценту ставку за користуванням кредитом в розмірі 36% річних на залишок заборгованості.

відповідача по кредиту станом на 28.02.2017 року в сумі 43761,89 грн., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 3955,10 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 34157,49 грн., заборгованість за пенею та комісією в сумі 3089,21 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 2060,09 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на мовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться."

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Банку в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 3 955,10 грн. (тіло кредиту) підлягають задоволенню в повному обсязі, а вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом підлягають задоволенню частково, в сумі 8 687,38 грн., що виникла станом на 28 лютого 2017 року.

В задоволенні інших позовних вимог суд першої інстанції відмовив, за їх необґрунтованістю та в цій частині рішення переглядається.

Однак, повністю погодитись з рішенням суду першої інстанції не можливо, з огляду на таке.

Так, апеляційний суд згоден з висновками суду першої інстанції стосовно незаконності збільшення процентної ставки за користування кредитом понад 36 % на рік.

Водночас, апеляційний суд не погоджується з розрахунками суду першої інстанції стосовно розміру заборгованості по процентам за користування кредитом, оскільки вони викладені з помилками відносно періоду стягнення та визначення заборгованості за тілом кредиту.

Висновок суду першої інстанції щодо надання Банком відповідачу пільгового 55 денного періоду користування кредитом є помилковим, оскільки застосовані судом пільгові тарифи Банку не передбачені умовами договору.

Апеляційний суд відхиляє довід апеляційної скарги стосовно розміру існуючої у відповідача заборгованості за тілом кредиту, оскільки наведені ОСОБА_1 суми заборгованості (1 587,98 грн. та 1 383,85 грн.) не відповідають наявним у справі письмовим доказам, а саме: виписки з особового рахунку та розрахунку заборгованості (т.1 а.с. 4-5, 177-179).

Так, відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості, відповідач користувався кредитною карткою після 20 квітня 2014 року, а саме: 22 квітня 2914 року купив товар на 691,60 грн.; 07 травня 2014 року сплатив комунальні послуги та інше на 160 грн.,07 травня того ж року поповнив мобільний рахунок на 131 грн.; 22 травня 2014 року купив товар на 691, 60 грн.; 22 червня 2014 року купив на 691,60 грн. (т. 1 а.с. 143).

Сума заборгованості за тілом кредиту станом на 28 лютого 2017 року складає 3 955,10 грн., з яких 2 571,25 грн. - поточна заборгованість та 1383,85 грн. - прострочена заборгованість ( т.1 а.с. 4-5).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором, сума заборгованості по процентам за користування кредитом станом на 29 серпня 2014 року виникла в сумі 750,15 грн.

Заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом слід стягнути за період з 29 серпня 2014 року по 28 лютого 2017 року за наступною формулою: тіло кредиту, на яке нараховуються відсотки х процентну ставку за користування кредитом за рік/кількість днів у році х кількість днів у періоді, за який стягується заборгованість.

Станом на 29 серпня 2014 року сума заборгованості за тілом кредиту дорівнювала 3955,10 грн .і в подальшому вона не змінювалась.

Враховуючи те, що Банк з 29 серпня 2014 року по 28 лютого 2017 року змінював проценту ставку, апеляційний суд вважає необхідним стягнути проценти за користування кредитом, виходячи з наступного:

1) За період з 29 серпня 2014 року по 01 вересня 2014 року (у періоді 3 дня; тіло кредиту дорівнює 3 955,10 грн.; ставка за рік - 30,00 %) сума процентів дорівнює 9,88 грн. (із розрахунку: 3 955,10 грн. х 30,00 %/360 днів х 3 дня).

2) За період з 01 вересня 2014 року по 01 квітня 2015 року (у періоді 212 дня; тіло кредиту дорівнює 3 955,10 грн.; ставка за рік - 34,80 %) сума процентів дорівнює 810,53 грн. (із розрахунку: 3 955,10 грн. х 34,80 %/360 днів х 212 днів).

3) За період з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2017 року (у періоді 699 днів; тіло кредиту дорівнює 3 955,10 грн.; ставка за рік - 36,00 %) сума процентів дорівнює 2 764,61 грн. (із розрахунку: 3 955,10 грн. х 36,00 %/360 днів х 699 днів).

Відтак, загальна сума заборгованості по процентам за користування кредитом у період з 26 серпня 2011 року по 28 лютого 2017 року складає усього 4 335 грн. 17 коп. (750,15 грн. + 9,88 грн. + 810,53 грн. + 2 764,61 грн.), яка й підлягає стягненню з відповідача на користь Банку.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 26 серпня 2011 року в розмірі 8 290 грн. 27 коп., що складається з заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 3 955 грн. 10 коп. та з заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4 335 грн. 17 коп.

За таких обставин рішення суду першої інстанції, як ухвалене внаслідок неповного з'ясування судом обставин справи та помилкового визначення розміру заборгованості, підлягає зміні, за яким на користь Банку з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором, що виникла станом на 28 лютого 2017 року, на загальну суму 8 290 грн. 27 коп., яка складається із заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 3 955 грн. 10 коп. та заборгованості по процентам - 4 335 грн. 17 коп., задовольнивши апеляційну скаргу відповідача частково.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст.141 ЦПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір за подачу позову Банком покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме, з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути 640 грн., виходячи з розрахунку: 8 290 грн. 27 коп. х 100 % : 43 761 грн. 89 коп. х 1 600 грн. : 100 %, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1600 грн. ( на час подання позову).

З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги, судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідачем, слід покласти на позивача - АТ КБ «Приватбанк», стягнувши з нього на користь відповідача ОСОБА_1 судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог за скаргою в розмірі 628 грн. 67 коп., виходячи з розрахунку:

4 352 грн. 21 коп. (заборгованість,що задоволена за скаргою) х 100 / 6 645 грн. 95 коп.(оспорювана заборгованість) х 960 грн.(сума оплаченого судового збору за апеляційну скаргу) / 100 = 628 грн. 67 коп.

Остаточно слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку судовий збір в розмірі 11 грн.33 коп. (640 грн. - 628 грн. 67 коп.).

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 грудня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 серпня 2011 року та розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь АТ КБ «Приватбанк» (р/р 29092829003111 у АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 серпня 2011 року в сумі 8 290 (вісім тисяч двісті дев'яносто) грн. 27 коп., що виникла станом на 28 лютого 2017 року, з яких: 3 955(три тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 10 коп. - заборгованість за кредитом; 4 335 (чотири тисячі триста тридцять п'ять) гривні 17 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь АТ КБ «Приватбанк» (р/р 29092829003111 у АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 11 (одинадцять) грн.33 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді:

Повний текст постанови складений 02 квітня 2019 року.

Суддя Донецького апеляційного суду Будулуца М.С.