Р І Ш Е Н Н Я            2-1161/10

Іменем  України

15 лютого 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -  Чередніченко Н.П.,      

при секретарі – Чигир Т.Ф.                                                                                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Регіональне відділення в м. Києві Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. про поділ майна, набутого в шлюбі, -

встановив :

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого в шлюбі, посилаючись на ті обставини, що   у 1996 році між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений та зареєстрований шлюб .  Від цього шлюбу у позивача з відповідачем є спільні діти.   Проте, в подальшому спільне життя та подружні відносини у позивача з відповідачем не склалися, і подружжя припинило шлюбні відносини. В позові позивач посилається на те, що під час перебування в шлюбі нею разом з відповідачем була придбана житлова трикімнатна квартира № АДРЕСА_1.

 Просила задовольнити позовні вимоги  та врахувавши інтереси двох неповнолітніх дітей, що проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні, визнати за нею право власності на 2/3 вказаної квартири.

В судовому засіданні, позивач надала суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказала, що під час перебування у шлюбі позивачем та відповідачем за спільні сімейні кошти було придбане таке майно: трикімнатна житлова квартира № 95, загальною площею 84,50 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1; автомобіль RENAULT MEGANE, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; автомобіль NISSAN PATHFINDER 2,5 TD, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2; автомобіль KIA PICANTO, 2005 року випуску, державний номерний знак  НОМЕР_3. Загальна вартість спільного становить майна 898 335,00 грн. В заяві позивач просила врахувавши інтереси неповнолітніх дітей поділити спільне майно подружжя в натурі, виділивши позивачці трикімнатну житлову квартиру № 95 , загальною площею 84,50 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 542 875,00 грн. та автомобіль KIA PICANTO, 2005 року випуску, державний номерний знак  НОМЕР_3, вартістю 30 000,00 грн., - всього на суму 572 875,00 грн.; а відповідачу - автомобіль RENAULT MEGANE, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 72 000,00 грн., а також автомобіль NISSAN PATHFINDER 2,5 TD, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 253 460,00 грн. – всього на суму 325 460,00 грн.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, заяві про доповнення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову або власного варіанту поділу спільного майна подружжя суду не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, направивши на адресу суду телеграму з проханням слухати справу за його відсутності  

Представник третьої особи проти задоволення позовної заяви позивача не заперечував. Просив в разі задоволення позову і визнання за позивачем права власності на квартиру, зобов’язати позивача укласти додаткову угоду до Кредитної угоди № 79 від 26.12.2002 року, на підставі якої було надано прямий (адресний) кредит молодій сім’ї на будівництво житла.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника третьої особи, та дослідивши всі докази по справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що   у 1996 році між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 був укладений та зареєстрований шлюб, про що Центральним відділом реєстрації шлюбів м Києва в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 05 липня 1996 року було зроблено відповідний актовий запис за № 650 (а.с.7).

 Від цього шлюбу у позивача з відповідачем є спільні діти – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10), та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

26.12.2002 року,  під час перебування позивача та відповідача у шлюбі, Регіональним відділенням в м. Києві Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву було надано прямий (адресний) кредит молодій сім’ї на будівництво житла. Вказане підтверджується Кредитною угодою № 79 від 26.12.2002 року (а.с.9) .

 30.09.2005 року сім’я отимала на ім’я відповідача Свідоцтво про право власності на квартиру № 95 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).  

У 2003 році подружжя придбало автомобіль RENAULT MEGANE, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. В 2005 році - автомобіль NISSAN PATHFINDER 2,5 TD, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіль KIA PICANTO, 2005 року випуску, державний номерний знак  НОМЕР_3.(а.с.51)

Судом достовірно встановлено,  що спірна квартира та автомобілі були придбані під час шлюбу сторін і є спільною сумісною власністю.  

Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про поділ  майна,  що  є  об'єктом  права спільної сумісної власності подружжя,  суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в  окремих  випадках  може  відступити  від засади  рівності часток подружжя,  враховуючи обставини,  що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних  повнолітніх дітей (за умови,  що розмір аліментів, які  вони  одержують,   недостатній   для   забезпечення   їхнього фізичного,  духовного розвитку та лікування).

Як пояснила у судовому засіданні позивач, обидва неповнолітні сини проживають разом з нею, їх вихованням та утриманням вона опікується самостійно. Витрат з утримання дітей відповідач не несе, участі у їх вихованні не приймає.

Відповідно до  ст.  60 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього господарства,  догляд за дітьми,  хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається,  що кожна річ,  набута за час шлюбу,  крім речей індивідуального користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Статтею 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1  ст.  70 СК України у разі поділу майна,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,  частки майна дружини та чоловіка є рівними,  якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч.3  ст.  368 ЦК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  є їхньою спільною сумісною власністю,  а відповідно до  ст.  372 ЦК України майно,  що є у спільній сумісній власності,  може бути поділене між співвласниками.

За таких обставин суд вважає,  що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, спільне сумісне майно подружжя щодо якого існує спір необхідно поділити в натурі, враховуючи інтереси двох неповнолітніх дітей, що проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні, виділити позивачу квартиру №  95 за адресою: АДРЕСА_1, автомобіль KIA PICANTO, 2005 року випуску, державний номерний знак  НОМЕР_3, визнавши за нею право власності на них. Виділити відповідачу автомобіль RENAULT MEGANE, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, автомобіль NISSAN PATHFINDER 2,5 TD, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, визнавши за ним право власності на них.  

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 250 грн. 00 коп. на користь позивача.

На підставі ст.   ст.  60,  69,  70 ч. 1,   ст.  ст.  368 ч. 1,  372 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, –

Вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого в шлюбі – задовольнити.

Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житлову квартиру №  95 за адресою: АДРЕСА_1.

  Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на автомобіль KIA PICANTO, 2005 року випуску, державний номерний знак  НОМЕР_3.

Визнати за відповідачем ОСОБА_2 право власності на  автомобіль RENAULT MEGANE, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, автомобіль NISSAN PATHFINDER 2,5 TD, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана в строк,  встановлений  ст. 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                  Суддя: