АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2007 року                                                                          м. Одеса

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Комаровської Н.В., Гончаренко В.М.

при секретарі Таратіної О.С.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення в Київському районі міста Одеси виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відділення в Київському районі міста Одеси виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2006 року,

встановила:

В листопаді 2006 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що за період роботи шахтарем на шахтах Донецької області він отримав професійне захворювання. В 2004 році за висновком МСЄК йому встановлена втрата 50% професійної працездатності, в 2005 році - 60%, в 2006 році - 70% та 2 група інвалідності безстроково. В зв'язку з постійним погіршенням стану здоров'я, фізичними та моральними стражданнями позивач просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 200000 грн.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2006 року позов задоволено частково, на користь позивача стягнуто з відповідача 75000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалите нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду оскільки він ґрунтуються на законі та підтверджується матеріалами справи.

Справа № 22ц-2206/07                                                        Категорія 21

Головуючий у першій інстанції Семенов Д.В. Доповідач Короткое В.Д.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював на шахтах Донецької області та отримав професійне захворювання, що підтверджується актом від ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), медичною документацією (а.с.8-12). В 2004 році за висновком МСЄК йому встановлена втрата 50% професійної працездатності, в 2005 році - 60%, в 2006 році - 70% та 2 група інвалідності безстроково (а.с.4-6).

Згідно п.п."е" п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які заподіяли втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків забов»язаний у встановленому законодавством порядку виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Таке ж положення визначено в ч.3 ст.28 Закону. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Частиною 3 ст.34 Закону передбачено, що моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рн/2004 положення ч.3 ст.34 Закону стосуються визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності. Зазначене положення не виключає обов'язку Фонду відшкодувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, особі в разі тимчасової, стійкої часткової або повної втрати професійної працездатності.

Оскільки по справі встановлено втрату позивачем 70% професійної працездатності, то суд першої інстанції обгрунтовано посилався на ст.ст. 1, 5, 6, 13, 21, 28 Закону при стягненні моральної шкоди.

Однак колегія суддів не погоджується з розміром відшкодування моральної шкоди в сумі 75000 грн., яку визначив суд, та вважає, що цей розмір підлягає зменшенню.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру., немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в фізичних, душевних, психічних стражданнях, внаслідок професійного захворювання, часткової втрати працездатності. Судова колегія враховує характер та наслідки захворювання, яке привело до погіршенням стану здоров'я позивача та встановлення 2 групи інвалідності, та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим визначити розмір відшкодування позивачу моральної шкоди в сумі 55000 грн. В цій частині рішення суду підлягає зміні.

Наведені у апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, або порушив норми процесуального права, і ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

Посилання в скарзі на Закон України „Про державний бюджет на 2006 рік" не можуть бути прийняті до уваги тому, що цей закон не має перевагу над Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким встановлено   відшкодування   Фондом   соціального   страхування   моральної   шкоди,

заподіяної умовами виробництва, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових законів, внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

Керуючись ст. ст.218, 307 ч.1 п.3, 309, 314 ч.2, 316, 317 ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційну скаргу відділення в Київському районі міста Одеси виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2006 року змінити, зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 55000 (п'ятдесят п'ять тисяч) гривень.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді апеляційного суду Одеської області        Д.Коротков

Н.В.Комаровська