Справа № 22а-65/ 2007 р. Головуючий у 1 інст.: Яворський І.О.,
Категорія: 12 Доповідач: Монастирецькі Д.І.
УХВАЛА
Іменем України
07 травня 2007 року Колегія суддів Судової - палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Монастирецького Д.І.,
суддів: Шашкіної С.А., Мі куш Ю.Р.,
при секретарі: Раб О.В.,
з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, представника Франківської районної адміністрації Львівської міської ради Шевчук Н.Ю., адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за апеляційними скаргами Франківської районної адміністрації Львівської міської ради і ОСОБА_2 на постанову Франківського районного суду міста Львова від 10 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб - ОСОБА_2, відділу приватизації житла Франківської РА міста Львова, ДП «ТехЕкспобуд», ЛОДКБТІ і ЕО, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання розпорядження Франківської райадміністрації Львівської міської ради № 411 від 15 квітня 2003 року «Про передачу квартир у власність громадянам» частково незаконним у частині передачі у власність ванної кімнати,-
в становила:
Оскаржуваною постановою задоволено позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб - ОСОБА_2, відділу приватизації житла Франківської РА міста Львова, ДП «ТехЕкспобуд», ЛОДКБТІ і ЕО, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання розпорядження Франківської райадміністрації Львівської міської ради № 411 від 15 квітня 2003 року «Про передачу квартир у власність громадянам» частково незаконним у частині передачі у власність ванної кімнати.
Вказане розпорядження визнане недійсним в частині належності до квартири АДРЕСА_1 ванної кімнати, що знаходиться у спільному користуванні площею 1.8 квадратних метрів.
Постанову суду оскаржив відповідач Франківська районна адміністрація Львівської міської ради та третя особа ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі Франківська райадміністрація просить постанову скасувати та закрити провадження по справі, так як висновки суду не відповідають вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно якого ОСОБА_2 надано у приватну власність квартиру НОМЕР_1 з урахуванням 1,8 метрів квадратних ванної кімнати, що є у спільному користуванні власників (наймачів) інших квартир цього ж поверху. Розмір переданої переданої частини1 ванної кімнати відповідає пропорційно розміру приватизованої житлової площі, тому райадміністрація діяла в межах закону.
Апелянт ОСОБА_2 просить постанову скасувати та ухвалити нову, оскільки суд безпідставно прийшов до висновку, що вона з дітьми не має права користуватись спільною для всіх квартир ванною кімнатою, а відповідно і не має права включати її
частину при приватизації квартири у свою власність, так як немає рішень власника будинку (наймодавця) про виключення спірної ванної кімнати з користування жильців займаної нею з сім»єю квартири НОМЕР_1 та з користування жильців інших трьох квартир цього ж поверху. На включення в приватизацію частини приміщень спільного користування згоди користувачів цих приміщень Закон не вимагає.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта - Франківської райадміністрації, апелянта ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, заперечення позивачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та виступ їхнього адвоката, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є розпорядження Франківської райадміністрації Львівської міської ради № 411 від 15 квітня 2003 року «Про передачу квартир у власність громадянам» у частині передачі у власність ванної кімнати площею 1,8 метрів квадратних.
Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Франківської райадміністрації Львівської міськради № 411 від 15.04.2003 року «Про передачу квартир у власність громадян» та свідоцтва про право власності на квартиру № 220308 від 15.04.2003 p., ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми, передано на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 47,4 м.кв., в яку, без законних на те підстав, включено ванну кімнату площею 1,8 м.кв., яка знаходиться у спільному користуванні.
Задовольняючи позов про визнання розпорядження Франківської райадміністрації Львівської міської ради № 411 від 15 квітня 2003 року «Про передачу квартир у власність громадянам» частково незаконним у частині передачі у власність ванної кімнати, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що приватизація вказаного приміщення - частини ванни спільного користування не відповідає вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки для цього потрібна згода всіх жильців.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону від 19 червня 1992 року № 2482-ХП «Про приватизацію державного житлового фонду» така приватизація полягає у відчуженні квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 10 названого Закону власники багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою; допоміжні приміщення передаються у спільну власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Оскільки спільна часткова власність створюється за участю всіх співвласників (квартиронаймачів), то будь-які дії щодо майна, яке є об»єктом права спільної часткової власності, мають проводитись лише за наявності згоди всіх співвласників.
З урахуванням того, що судом першої інстанції не допущено порушення норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення, відповідно до ст. ст. 198 ч. 1 п. 1 та ст. 200 КАС України це рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційні скарги Франківської районної адміністрації Львівської міської ради і ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Франківського районного суду міста Львова від 10 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.