ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2019 року                       м. Житомир                              справа № 240/374/19  

категорія 102010000

                     Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

                                                 судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:     Житомирська обласна державна адміністрація  про визнання протиправними та скасування рішень №365 від 13.09.2018 та №150 від 12.09.2018,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Радомишльської міської ради Житомирської області дев'ятої сесії VІІ скликання від 13 вересня 2018 року за №365 Про перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 на вул. Вокзальну м. Радомишля;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області від 12 вересня 2018 року за №150 Про перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 на вул. Вокзальну м. Радомишля.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувані рішення винесені з перевищенням владних повноважень, прийнято з порушенням чинного законодавства України та без врахування  обставини існування попередньої назви та перейменованої на виконання розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 №140.

До позовної заяви додано клопотання про витребування доказів (вх. №1648/19 від 25.01.2019).

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2019  відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 14.02.2019. Клопотання ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Радомишльську міську раду Житомирської області надати 14.02.2019 до суду належним чином завірені копії документів, на підставі яких були прийняті рішення Радомишльської міської ради Житомирської області дев'ятої сесії VII скликання від 13.09.2018 №365 та рішення виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області №150 від 12.09.2018 в частині перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 та вулицю Вокзальну.

Позивач та третя особа копію ухвали від 30.01.2019 отримали 04.02.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відділом документального забезпечення суду 12.02.2019 зареєстровано поясненні по справі третьої особи. У поясненнях представник третьої особи зазначає, що головою Житомирської обласної державної адміністрації було видано розпорядження від 20.05.2016 №140 «Про перейменування топонімічних об’єктів та демонтаж пам’ятників та пам’ятних знаків у Житомирській області», яким вирішено здійснити перейменування топонімічних об’єктів у населених пунктах Житомирської області без зміни нумерації будівель згідно з додатками, рекомендовано міським головам.  Звертає увагу суду на те, що органи місцевого самоврядування не позбавлені права перейменовувати топонімічні об’єкти в населених пунктах, шляхом голосування на сесіях місцевих рад.

На виконання вимог ухвали від 30.01.2019, представник відповідача надав до суду 14.02.2019 заяву з додатками.

В судовому засіданні 14.02.2019  для реалізації права відповідача на подання відзиву, підготовче судове засідання було відкладене на 28.02.2019

Позивач 28.02.2019 подала до суду заяву про виклик свідків та забезпечення доказів (а.с. 59-60). В судовому засіданні 28.02.2019 судом було поставлено на обговорення питання про виклик свідків.

Заслухавши думку учасників судового процесу суд протокольною ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, постановив відмовити у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 14.03.2019.

Відділом документального забезпечення суду 06.03.2019 та 11.03.2019 зареєстровано лист з додатками відповідача про надання до суду протоколу №16 засідання виконавчого комітету Радомишльської міської ради від 12.09.2018, витяг поіменного голосування, витяг з протоколу дев'ятої сесії восьмого скликання.

Позивач надала до суду відповідь на відзив (вх. №5486/19)  в якому зазначає, що  докази про скасування розпорядження Житомирської ОДА від 20.05.2016 року за № 140 до суду не надано і воно є чинним. Вважає, що відповідачем при здійсненні повторного перейменування вже вул.ОСОБА_2 на вул.Вокзальну порушено існуючий порядок громадських обговорень таких процедур. Сам протокол як і всі надані відповідачем докази, не містить жодного висновку фахівців в галузі топоніміки, історії, географії на відміну від Розпорядження Голови Житомирської ОДА від 20.05.2016, яке посилається на Український інститут національної пам’яті та обласну комісію з топоніміки.

В судовому засіданні 14.03.2019 суд, враховуючи надані учасниками справи заяви (а.с. 96, 97, 98), перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до   висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Встановлено, що Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №140 від 20.05.2016 "Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків у Житомирській області", на виконання статей 6, 39, 41, частини 2, 3 розділу VII Закону України "Про місцеві державні адміністрації", пп. 5 п. 2 ст. 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", враховуючи пропозиції громадськості, рекомендації Українського інституту національної пам'яті та обласної комісії з топоніміки перейменувати топонімічні об'єкти у населених пунктах Житомирської області без зміни нумерації будівель згідно з додатком 1 (а.с. 14).

Як вбачається з витягу із додатку 1 до розпорядження голови обласної державної адміністрації №140 від 20.05.2016, вул. Котовського у м. Радомишль перейменовано на вул. Отамана Мордалевича у м. Радомишль (а.с. 23).

Вказані обставинами сторонами визнають та не заперечують, що у визначені законодавством терміни розпорядження №140 від 20.05.2016 було виконано, вулицю перейменовано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ст. 37 Закону України "Про місцеве самоврядування", розглянувши звернення жителів вулиці Отамана ОСОБА_2, враховуючи результати громадських слухань, виконавчий комітет Радомишльської міської ради 12 вересня 2018 року прийняв рішення №150 "Про перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 та вулицю Вокзальну м. Радомишля" (а.с. 13).

На дев'ятій сесії VІІ скликання Радомишльської міської ради прийнято рішення №365 від 13.09.2018 "Про перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 та вулицю Вокзальну м. Радомишля" (а.с. 12)

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд виходить за наступного.

09 квітня 2015 року Верховною ОСОБА_3 України прийнято ОСОБА_4 України №317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (далі - ОСОБА_4 №317-VIII), яким, зокрема, засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Строки та повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій щодо здійснення в установленому порядку перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об'єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму встановлено пунктом 6 статті 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 317-VIII.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №317-VIII ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку, зокрема, перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Відповідно до абзацу 4 пункту 6 статті 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону №317-VIII у разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перейменування об'єктів топоніміки, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, є обов'язковим для органу місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку. У разі якщо протягом зазначеного строку таке рішення не прийняте, воно у формі розпорядження приймається головою відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого для органу місцевого самоврядування.

ОСОБА_4 №317-VIII набрав чинності 21 травня 2015 року, встановлений для сільської, селищної, міської ради шестимісячний строк для перейменування об'єктів топоніміки припав на 22 листопада 2015 року, а кінцевим строком, наданим законом сільським, селищним, міським головам для перейменування, було 23 лютого 2016 року.

ОСОБА_3 Суд у постанові від 20 грудня 2018 року у справі №808/2963/16 (провадження №К/9901/18060/18) зауважує, що обов'язок прийняти відповідне розпорядження про перейменування об'єктів топоніміки, покладений на голову обласної державної адміністрації у випадку недотримання строків прийняття таких рішень органами місцевого самоврядування, передбачений приписами абзацу 4 пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 317-VIII, є імперативним та не встановлює свободу вибору дій. Діючим законодавством не допущено певну свободу розсуду у вирішенні питання прийняття чи неприйняття такого розпорядження.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що у визначений Законом №317-VIII термін відповідачем не було прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування у м. Радомишль вулиць, провулків, проїздів, чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, а тому Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №140 від 20.05.2016 "Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків у Житомирській області", на виконання статей 6, 39, 41, частини 2, 3 розділу VII Закону України "Про місцеві державні адміністрації", пп. 5 п. 2 ст. 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", враховуючи пропозиції громадськості, рекомендації Українського інституту національної пам'яті та обласної комісії з топоніміки перейменувати топонімічні об'єкти у населених пунктах Житомирської області без зміни нумерації будівель згідно з додатком 1. (а.с. 14)

Як вбачається з витягу із додатку 1 до розпорядження голови обласної державної адміністрації №140 від 20.05.2016, вул. Котовського у м. Радомишль перейменовано на вул. Отамана Мордалевича у м. Радомишль (а.с. 23).

Вказані обставинами сторонами визнають. Учасниками справи не заперечується, що у визначені законодавством терміни розпорядження №140 від 20.05.2016 було виконано, вулицю перейменовано.

Отже, розпорядження №140 від 20.05.2016 вичерпало свою дію, а тому твердження позивача що перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 на вулицю Вокзальна не відповідає нормам законодавства, оскільки розпорядження №140 від 20.05.2016 не скасоване, є помилковим.

Щодо твердження позивача, що відповідачем при здійсненні повторного перейменування вже вул.ОСОБА_2 на вулиця Вокзальну порушено існуючий порядок громадських обговорень таких процедур, суд зазначає наступне.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульований Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №989 (далі- Порядок №989).

Згідно положень пунктів 2 та 3 Порядку №989, громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами.

Згідно частини 5 Порядку рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених ЗУ «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що при вирішенні питання щодо перейменування географічних об'єктів повинне здійснюватися після проведення громадських слухань з цього питання.

Як вбачається з матеріалів справи, в мережі «Інтернет» було розміщене «Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення " наступного змісту: "26 липня 2018 року о 16-00 у залі засідань Радомишльської міської ради будуть проводитись громадські слухання по розгляду заяви мешканців вулиці Отамана ОСОБА_2, стосовно перейменування її на вулицю Вокзальна. Запрошуємо всіх бажаючих прийняти участь  в обговоренні даного питання.", що підтверджується відповідною копією цього повідомлення, наданою  позивачем (а.с. 21).

Разом з тим, суд вважає помилковим твердження позивача про те, що зазначений скриншот з датою 05.07.2018 невідомо звідки взятий, оскільки про його дослідженні судом встановлено, що він міститься електронну адресу: https:radmr.gov.ua/news/НОМЕР_1, при відкритті якої розкривається офіційний сайт Радомишльської громади. Дані обставини перевірені судом та підтверджуються роздруківкою, зробленою 28.03.2019 (а.с.103)

У матеріалах справи міститься Протокол громадських слухань від 26.07.2018 у порядку денного якого зазначено розгляд  питання перейменування назви вул. Отамана ОСОБА_2 на вул. Вокзальна у м. Радомишль. Присутні: члени топонімічної комісії Радомишльської міської ради, жителі вул. Отамана ОСОБА_2, депутати міської ради, активісти, міський голова. За перейменування вулиці голосували: за перейменування -17, проти перейменування - 4, утримались -0.  (а.с. 47-48)

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що: " кількість голосувавших не співпадає. Так в голосуванні про обрання голови зборів фігурує 22 особи, а вже по результатах голосування- 21 (17+4)".

Суд відмічає, що дана обставина не свідчить про фіктивність голосування.

Матеріали справи не містять доказів щодо намірів або участі позивача у таких обговореннях.

Під час громадських слухань вирішено: звернутись з роз’ясненням до Житомирської обласної державної адміністрації щодо можливого перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 (раніше вулиця Котовського) на запропоновану вулицю Вокзальну; рекомендувати виконавчому комітету підготувати і внести на розгляд міської ради питання щодо перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 на вулицю Вокзальна, яка розташована на території Радомишльської міської ради.

У матеріалах справи міститься відповідь Житомирської обласної державної адміністрації від 28.08.2018 про те, що  звернення  стосовно перейменованої вулиці розглянуто, зазначено: "Враховуючи звернення громадян про перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 на вулицю Вокзальну та зважаючи на те, що  вирішення даного питання належить виключно до компетенції органів місцевого самоврядування, міська рада має право винести дане питання на обговорення громадськості з подальшим прийняттям відповідного рішення" (а.с. 22)

Суд вважає помилковим твердження позивача, що розпорядження Житомирської ОДА вступило в законну силу і ніким не оскаржено і не скасовано, а тому всі подальшу дії відповідача, після дати 20.05.2016 вчинені відповідачем поза межами чинного законодавства і є протиправними,  з огляду на наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає ОСОБА_4 України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - ОСОБА_4 №280/97-ВР).

Згідно ст.2 Закону №280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №280/97-ВР, громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Згідно ст.4 Закону №280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 25 цього Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, пунктом 41 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україна" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема - прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до статті 37 цього Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; 2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Тобто, Законом чітко встановлено, що виконавчий комітет міської ради може тільки підготувати та внести на розгляд ради питання про найменування (перейменування) вулиць і т.д., а право на найменування чи перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та інших належить до компетенції місцевих рад.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що думка громадськості була прийнята до уваги, а відтак доводи позивача щодо неврахування думки жителів вулиці Отамана ОСОБА_2 є помилковими.

На виконання вимог ст. 37 Закону України "Про місцеве самоврядування", розглянувши звернення жителів вулиці Отамана ОСОБА_2, враховуючи результати громадських слухань, виконавчий комітет Радомишльської міської ради 12 вересня 2018 року прийняв рішення №150 "Про перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 та вулицю Вокзальну м. Радомишля" (а.с. 13).

На дев'ятій сесії VІІ скликання Радомишльської міської ради прийнято рішення №365 від 13.09.2018 "Про перейменування вулиці Отамана ОСОБА_2 та вулицю Вокзальну м. Радомишля" (а.с. 12)

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв правомірно, у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Суд відмічає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги  ОСОБА_1 вказує, що до неї, як до депутата  Радомишльської міської ради звертались виборці з приводу незрозумілого перейменування вулиці національного героя на вулицю з назвою, яка містить неправдиву інформацію, оскільки на вулиці, яку назвали "Вокзальна" не знаходиться ніякого вокзалу.

Суд відмічає, що до матеріалів справи не додано жодних належних доказів  звернень громадян до позивача, отже твердження позивач, що вона звертається в інтересах виборців не підтверджено документально.

Окрім цього, слід звернути увагу на те, що правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України від 21 травня 1997 року №280-97/ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад».

Відповідно до зазначених положень законів депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а не на вул. Отамана ОСОБА_2.

Під час розгляду справи позивачем не надано до суду доказів порушення прав та інтересів позивача спірними рішеннями, а відсутність вокзалу на вулиці, яка називається "Вокзальна" не може бути розцінена судом, як порушення прав позивача.

ОСОБА_3 Суд у постанові від 02 травня 2018 року у справі №712/9022/16-а  зазначив, що порушення процедури громадського обговорення, саме по собі, не може бути підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такого обговорення, якщо це не призвело до порушення індивідуальних прав позивача. З огляду на вищевказане, Суд вважає, що спірне розпорядження не порушує прав позивача, а тому підстави для його скасування відсутні.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:    Житомирська обласна державна адміністрація  про визнання протиправними та скасування рішень №365 від 13.09.2018 та №150 від 12.09.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення сладено 30.03.2019.

Суддя                                                                                                                О.В. Лавренчук