Справа № 22ц-4124 – 08
Категорія ЦПК: 19
Головуючий у першій інсійннії Князьков В.В.
Доповідач Новодворська О.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Кіянової С. В., Сукманової Н.В.
при секретарі Бондаренко Н.М. , Писаревій Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2008 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» до ОСОБА_2, Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про захист прав споживачів, -.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2008 року позов закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» заборгованість за розрахунок за квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 60997 грн., сплачений позивачем судовий збір у сумі 609 грн. 97 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30 грн., а всього: 61636 грн. 97 коп.
У задоволенні позову закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» до Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення заборгованості відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» про захист прав споживачів відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, а у задоволенні позовних вимог ЗАТ«Українська будівельна компанія» відмовити, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, неправильно застосовано норми матеріального й процесуального права.
Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що в грудні 2006 року ЗАТ „Українська будівельна компанія" звернулось до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 3.09.2003 року ними - ЗАТ «Українська будівельна компанія», був укладений договір №55 про пайову участь у будівництві (реконструкції) житла з Донецьким регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, здійснюючим інвестиції- у будівництво квартири позичальника ОСОБА_2, та позичальником ОСОБА_3
Згідно п. 5 договору № 55 про пайову участь у будівництві (реконструкції) житла, остаточний розрахунок за квартиру повинен був бути здійснений після затвердження акту державної комісії про прийняття житлового будинку в експлуатацію, після письмового повідомлення ЗАТ «Українська будівельна компанія» і надання копії акту, шляхом оплати різниці між 100 відсотками вартості квартири з розрахунком уточненої її вартості на момент затвердження акту державної комісії і загальної площі відповідно до технічного паспорта, виданому в бюро технічної інвентаризації і раніше перерахованими сумами, згідно з графіком фінансування.
Позивач указував, що первісна вартість 1 кв.м. квартири, станом на 3.09.2003 року, складала 1422, 55 грн., загальна площа квартири 72, 7 кв.м. , а загальна сума (72, 7 х 1422, 55) = 102808 грн.
Відповідно до відомостей Управління капітального будівництва Донецької міськради, остаточна вартість 1 кв.м. житла склала 2270 грн., загальна площа квартири (після проведення обстеження БТІ) склала 72, 5 кв.м. , а загальна вартість: 72, 5 х 2270 = 164575 грн. Оплачено ж відповідачем -103578 грн. Таким чином, заборгованість складає 60997 грн.
19.07.2006 року виконавчим комітетом Донецької міської ради за №380/33 було прийняте рішення про затвердження акту державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом 16-ти поверхового 118-ти квартирного житлового будинку №4 «б» з вбудованими офісами й стоматологією в мікрорайоні «Парковий» Калінінського району (поштова адреса АДРЕСА_1),
19.08.2006 року між сторонами був підписаний тристоронній акт №79 прийому-передачі квартири №87, відповідно до якого, ЗАТ «Українська будівельна компанія» передала, а Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» прийняло зазначену квартиру, інвестовану з особливого рахунка позичальника ОСОБА_2
12.08.2006 року ними був отриманий акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, про що відповідач був повідомлений листом від 10.08.2006 року, яким йому було, також, зазначена остаточна вартість одного квадратного метра без обробки і сантехнічного обладнання, згідно даним УКБ Донецької міської ради, в розмірі 2270 грн.
В зустрічному позові ОСОБА_2 просив стягнути з ЗАТ «Українська будівельна компанія» на його користь неустойку в сумі 1125747.6 грн. та 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 3 вересня 2003 року між ним та Донецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» була укладено кредитна угода №181, відповідно до якої, ним був отриманий державний пільговий кредит для будівництва житла за адресою: АДРЕСА_2. Кредитні кошти були перераховані Фондом Підрядникові, яким, на підставі укладеного договору №55 від 3.09.2003 року, є ЗАТ «Українська будівельна компанія». Однією з умов договору №55є введення в експлуатацію будинку 31.12.2004 року.
3.03.2005 року була укладена додаткова угода, якою строк здачі в експлуатацію був змінений на 31.05.2005 року, однак, будинок був уведений в експлуатацію 19.07.2006 року, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 12.07.2006 року й рішенням виконкому Донецької міської ради №380/3 від 19.07.2006 року.
Аналіз договору №55 (п.п.2, 3, 6), вказує ОСОБА_2, дозволяє зробити висновок про
те, що ЗАТ «Українська будівельна компанія» виконувало роботи з будівництва квартири
АДРЕСА_1, тобто був виконавцем робіт. У
свою чергу він - ОСОБА_2, вклавши інвестиції у будівництво квартири для власних
побутових потреб, одночасно є замовником будівельних робіт і покупцем. Тому вважав, що
дані правовідносини між ним та ЗАТ «Українська будівельна компанія» регулюються
Законом України «Про захист прав споживачів» . Відповідачем порушені умови договору №
55 у частині строку здачі будинку у експлуатацію, а тому на підставі п. 5 ст. 10 Закону
України „ Про захист прав споживачів" він має вимагати відшкодування неустойки в розмірі
3% від вартості робіт за кожний день просрочки, з урахуванням положень ст. 258 ЦК
України, якою обмежений отрок стягнення неустойки, її сума складаєЛ 125747.6 грн.
Крім того, порушенням умов договору та зверненням із позовом до нього про стягнення крупної суми грошей йому заподіяно моральну шкоду, у відшкодування якої він просив стягнути 100000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 3.09.2003 року ЗАТ «Українська будівельна компанія» був укладений договір №55 про пайову участь у будівництві (реконструкції) житла з Донецьким регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, здійснюючим інвестиції у будівництво квартири позичальника ОСОБА_2, та позичальником ОСОБА_2
Згідно п. 5 договору №55 про пайову участь у будівництві (реконструкції) житла, остаточний розрахунок за квартиру повинен був бути здійснений після затвердження акту державної комісії про прийняття житлового будинку в експлуатацію, після письмового повідомлення ЗАТ «Українська будівельна компанія» і надання копії акту, шляхом оплати різниці між 100 відсотками вартості квартири з розрахунком уточненої її вартості на момент затвердження акту державної комісії і загальної площі відповідно до технічного паспорта, виданому в бюро технічної інвентаризації і раніше перерахованими сумами, згідно з графіком фінансування.
Початкова вартість 1 кв.м. квартири, станом на 3.09.2003 року, складала 1422, 55 грн., загальна площа квартири 72, 7 кв.м. , а загальна сума (72, 7 х 1422, 55) = 102808 грн.
Відповідно до відомостей Управління капітального будівництва Донецької міськради, остаточна вартість 1 кв.м. житла склала 2270 грн., загальна площа квартири (після проведення обстеження БТІ) склала 72, 5 кв.м. , а загальна вартість: 72, 5 х 2270 = 164575 грн. Оплачено ж відповідачем -103578 грн. Таким чином, заборгованість іншої сторони склала 60997 грн.
З урахуванням цих обставин суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що недоплата за квартиру, з урахуванням сплаченої суми складає 60997 грн.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно необгрунтованої зміни вартості житла та стягнення недоплати за квартиру є безпідставними та спростовуються наведеними умовами договору, який ніким із сторін не оспорювався, вступив у дію з дня укладання та виконувався сторонами. Також є безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно не застосування до спірних відносин положення цивільного кодексу, які регулюють договір побутового підряду та Закону України „Про захист прав споживачів", якими передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання робіт (послуг) та відшкодування моральної шкоди. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений не договір підряду, а договір про дольову участь у будівництві житла і, таким чином, ОСОБА_2. не є споживачем у розумінні Закону України „Про захист прав споживачів" та на спірні правовідносини не поширюється дія зазначеного закону.
За таких обставин висновки суду першої інстанції є законним та ґрунтується на доказах, які повно, всебічно й об'єктивно перевірені в судовому засіданні. Наведені в апеляційній скарзі доводи є необгрунтованими та не спростовують правильних правових висновків суду першої інстанції.
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.
За таких підстав та відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню як необгрунтована, рішення суду підлягає залишенню без змін, як постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. , ст. 308, 313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.