Справа № 22ц-4298-08
Категорія ЦПК: 53
Головуючий у першій інстанції Попревич В.М.
Доповідач Новодворська О.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І. суддів Кіянової С. В., Сукманової Н.В. при секретарі Писаревій Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства „ Бэль" на рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства „ Бэль" про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги при звільненні робітника, суми виплати за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2007 року ОСОБА_2. звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що згідно до наказу № 02-05 від 25.05.2003 року він був прийнятий на посаду менеджера у ПП " Бэль ", де працював до 30 листопада 2003 року, та був вимушений звільнитися з підприємства у зв'язку з тим, що за весь період роботи йому не виплачувалася заробітна плата. Відповідно до зведень, наданих ПП " Бэль " до Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька, за весь період роботи на підприємстві йому була нарахована заробітна плата у розмірі 2665 гривен, яка до теперішнього часу йому не виплачена. Крім того, йому не видана на руки трудова книжка з відміткою про працевлаштування у ПП " Бэль " та про звільнення з підприємства. Крім того, в порядку ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ПП „ Бэль" зобов'язано виплатити йому заробітну плату за 6 місяців та 7 днів у розмірі 2665 гривен. Його середньомісячна заробітна плата, виходячи із зазначеної вище суми, складала 405, 50 гривень, у зв'язку з цим, вихідна допомога у розмірі тримісячної заробітної плати складає 1216, 50 гривен. Крім цього, підприємством протягом 37 місяців (зі грудня 2003 року по 1 січня 2007 року) йому не були виплачені належні при звільненні суми, у зв'язку з чим, за затримку розрахунку при звільненні ПП " Бэль " зобов'язано йому за кожен місяць затримки виплатити середню заробітну плату, що складає 15003, 05 гривень. Крім того, вважає, неправомірними діями керівників приватного підприємства " Бэль " йому заподіяні моральні та фізичні страждання, які полягають у тому, що він не мав можливості нормально існувати, харчуватись та покупати необхідні для
життя речі. А через те, що йому не видали у встановлений строк трудову книжку, у нього були труднощі щодо влаштування на роботу. Просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 2665 гривень, середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні в сумі 15003, 05 гривен, вихідну допомогу у розмірі 1216, 50 гривень, та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 27 грудня 2007 року позов задоволений частково, на користь позивача стягнуто заборгованість із заробітної плати у сумі 2665 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 15003 , 50 гривень, вихідну допомогу у розмірі 1216, 50 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень та у відшкодування моральної шкоди 2000 гривень.
Приватне підприємство „ Бэль" подало на дане рішення апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на те, що заробітна плата позивача складала у 2003 році відповідно до штатного розкладу - 180 гривень, відповідач не мав змоги виплатити йому заборгованість по заробітній платі, тому що він на роботу не з'являвся, йому направлялось письмове повідомлення. Також вважає, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку визначений неправильно і він значно перевищує розмір невиплаченої суми.
Крім того, судом безпідставно стягнута на користь позивача вихідна допомога у сумі 1216, 50 гривень, оскільки він був звільнений за прогул.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи убачається, що відповідно наказу № 02-05 від 25.05.2003 року позивач був прийнятий на посаду менеджера у ПП " Бэль ". Наказом від 1.12.2003 року він був звільнений з займаної посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (за прогули).
При звільненні з ним не був проведений розрахунок. Заборгованість із заробітної плати становить 2665 гривен., з урахуванням цього, суд обґрунтовано стягнув дану заборгованість на користь позивача.
Стягуючи з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку, суд дійшов правильного висновку про те, що така відповідальність позивача, передбачена ст. 117 КЗпП України, але не урахував, що 14 квітня 2004 року дана заборгованість була перерахована на депозитний рахунок у зв'язку з тим, що позивач її не отримав, дані обставини підтверджені платіжною відомістю, оборотною розрахунково -платіжною відомістю та реєстром депонованої заробітної плати від 14.04.2004 року (а.с. 175-189), тому рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку слід змінити та стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з 1.12.2003 року до 14.04.2004 року в сумі 1178 грн. ( 95 днів затримки х на 12.40 - середньоденна заробітна плата).
Стягуючи з відповідача а користь позивача вихідну допомогу в розмірі середнього заробітку за три місяці, суд не урахував, що позивач був звільнений наказом від 1.12.2003 року із займаної посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України ( за прогули), ст. ж 44 КЗпП України передбачена виплата вихідної допомоги у разі розірвання трудового договору з ініціативи працівника ( ст. , ст. 38, 39 КЗпП України) внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору.
З урахуванням положень ст. 44 КЗпП України у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення вихідної допомоги слід відмовити.
Судом установлено, що не виплатою позивачеві заробітної плати відповідачем були порушені його трудові права.
Стаття 233 КЗпП України передбачає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивачеві було відомо про те, що йому не виплачується заробітна плата протягом 2003 року, незважаючи на це до суду із заявою про поновлення порушеного трудового права до суду він звернувся лише у січні 2007 року, пропустивши без поважних причин строк більш ніж на три роки, тому у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивачу слід відмовити.
Стягуючи з відповідача на користь позивача витрати на юридичну допомогу в сумі 5000 грн., суд не урахував, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 Про пограничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави така компенсація не повинна перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи (150 грн.). З матеріалів справи убачається, що розгляд справи в суді тривав 3 години 40 хвилин, тому витрати на юридичну допомогу підлягають стягненню в розмірі 382 грн.
Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 309, ст. , ст. 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд -
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „ Бэль" задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 грудня 2007 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, витрат понесених на оплату юридичної допомоги та стягнення судового збору слід змінити, а частині позовних вимог про стягнення вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди - скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до Приватного підприємства „ Бэль" про стягнення вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Приватного підприємства „ Бэль" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку з 1.12.2003 року до 14.04.2004 року в сумі 1178 ( одна тисяча сто сімдесят вісім) грн. та втирати на юридичну допомогу в сумі 382 ( триста вісімдесят дві) грн.
Стягнути з Приватного підприємства „ Бэль" на користь держави судовий збір у розмірі 51 ( п'ятдесят одна) грн.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.