Справа №11-2405 2008 р.
Головуючий у 1 інстанції Минаев І.М.
Доповідач Самойленко АЛ.
УХВАЛА
Іменем України
21 жовтня 2008 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Самойленка А.І.
суддів Черкащина М. В., Кондакова Г.В. з участю
прокурора Ільченка С. В.
захисника ОСОБА_1
засудженої ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2008 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку М. Слов'янська Донецької області, циганку, не працюючу, не заміжню, не судиму
засуджено за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення
експертизи 375 гривень 40 копійок.
ОСОБА_2 визнано винною в тому, що вона 31 березня 2008 року приблизно о 24-й годині на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 виїхала з М. Слов'янська в м. Київ для придбання наркотичних засобів з метою збуту. 1 квітня 2008 року приблизно в 11 годин вона в селі Іванків Бориспільського району Київської області у особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, незаконно придбала пластикову пляшку ємністю 0, 25 літра заповнену особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм екстракційним із вмістом сухого залишку 65, 243 г, що є великим розміром. Цей наркотичний засіб ОСОБА_2 на зазначеному автомобілі перевезла з метою збуту на територію М. Слов'янська і в 20 годин 55 хвилин цього ж дня вона була затримана працівниками міліції, які під час особистого огляду ОСОБА_2 виявили у неї під кофтою за поясом юбки зазначену пляшку з наркотичним засобом та вилучили цей наркотичний засіб.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить скасувати вирок щодо ОСОБА_2, а справу направити на новий судовий розгляд через неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду
фактичним обставинам справи, змінивши щодо засудженої запобіжний захід із взяття під варту на підписку про невиїзд. В обгрунтування доводів апеляції посилається на те, що заяви ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні про застосування до них незаконних заходів дізнання прокуратурою М. Слов'янська належним чином не були перевірені. Вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 мала на меті збут наркотичних засобів, однак їй не ставилось у вину збут наркотичних засобів, судом не встановлено хто відкривав та скільки осіб нюхали пляшку з запахом сухофруктів, виявлену та вилучену у ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1 та засуджену ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, думку прокурора про необхідність відхилення апеляції і залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у незаконному придбанні особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах з метою збуту підтверджені сукупністю доказів у справі.
31 березня 2008 року постановою в.о. начальника управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків ГУМВС України в Донецькій області на підставі оперативної інформації про те, що громадянка ОСОБА_2 отримує наркотичний засіб у невідомого мешканця селища Іванків Київської області на ім'я "Омар", з яким заздалегідь домовляється по мобільному телефону, було прийнято рішення про проведення контрольованого постачання наркотичного засобу громадянкою ОСОБА_2 з метою документування каналу надходження наркотичного засобу та викриття її злочинної діяльності.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Слов'янського MB УМВС України в Донецькій області ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що вони мали оперативну інформацію про те, що ОСОБА_2 займається збутом наркотичних засобів і в період з 30 березня по 1 квітня 2008 року на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 нею буде здійснено перевезення наркотичного засобу з Київської області в м. Слов'янськ для його подальшого перепродажу. Для документування та припинення злочинної діяльності ОСОБА_2 у вказаний період часу були створені автопатрулі з працівників міліції і 1 квітня 2008 року о 20-й годині 15 хвилин від патруля в селі Майдан Слов'янського району надійшло повідомлення про затримання вказаного автомобіля в якому перебувала ОСОБА_2 і в якої була виявлена схована під її одягом пляшка з наркотичним засобом.
Фактичні обставини, про які вказали зазначені свідки, знайшли своє підтвердження іншими доказами у справі.
Згідно протоколу огляду від 1 квітня 2008 року о 20-й годині 55 хвилин на узбіччі дороги в селі Майдан Слов'янського району в автомобілі НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 перебувала громадянка ОСОБА_2 у якої під кофтою за поясом юбки працівниками міліції в присутності понятих була виявлена та вилучена пластикова пляшка з-під напою "Біола - апельсин" ємністю 0, 25 літра заповнена рідиною темно-коричневого кольору з запахом сухофруктів, яка була упакована в поліетиленовий пакет, скріплений паперовою склейкою з супровідним записом та підписами понятих. Ця пляшка згідно висновків судово-хімічної експертизи містила особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи (опій екстракційний) у кількості 220, 34 г із вмістом сухого залишку 65, 243 г, що згідно таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого наказом МОЗ України №188 від 1.08.2000 року є особливо великим розміром.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що він займається приватним візництвом на своєму автомобілі НОМЕР_1 і дійсно ОСОБА_2 замовила йому поїздку до м. Києва в ніч з 31 березня на 1 квітня 2008 року. Під час руху до м. Києва ОСОБА_2 розмовляла з кимось на циганській мові по мобільному телефону і сказала, щоб він не проїхав село Іванки чи Івашки. Коли він зупинився в цьому селі і обідав у кафе, то бачив, що ОСОБА_2 виходила з автомобіля і спілкувалась з якоюсь жінкою, після сказала, що обставини змінилися і треба вертатися в М. Слов'янськ. По дорозі в М. Слов'янськ в селі Майдан його автомобіль зупинили працівники міліції, які при особистому огляді ОСОБА_2 знайшли у неї пластикову пляшку з рідиною коричневого кольору. Коли і яким чином ця пляшка опинилась у ОСОБА_2 він не знає.
Засуджена ОСОБА_2 як під час досудового слідства, так і в судовому засідання підтвердила, що вона дійсно заздалегідь замовила ОСОБА_4 поїздку до Києва у ніч з 31 березня на 1 квітня 2008 року, що по дорозі в м. Київ вони зупинялися і вона виходила з автомобіля, після чого запропонувала водієві ОСОБА_4 повертати назад і їхати в М. Слов'янськ, також вона підтвердила, що під час зупинки автомобіля в с. Майдан працівниками міліції у неї була знайдена пластикова пляшка з рідиною коричневого кольору.
Суд першої інстанції обгрунтовано визнав надуманими пояснення ОСОБА_2 про те, що вона знайшла пляшку з наркотичним засобом за приміщенням кафе в селищі Іванків Київської області і не знала що в цій пляшці знаходиться наркотичний засіб, оскільки вона будь-яких переконливих причин для поїздки в нічний час, в іншу область і на далеку відстань не вказала, а прибула саме у певний населений пункт - селище Іванків Київської області, після чоіо відразу повернулась в М. Слов'янськ, маючи при собі наркотичний засіб, який вона ховала під одежу.
Сукупність усіх наведених доказів свідчить про те, що працівники міліції мали достовірну інформацію про те, що ОСОБА_2 займається збутом наркотичних засобів і про її плани на поїздку у Київську область для придбання наркотичного засобу та перевезення його в м. Слов'янськ. Ця інформація узгоджується з фактичними діями ОСОБА_2, яка у передбачуваний працівниками міліції час дійсно здійснила цю поїздку, під час якої придбала наркотичний засіб і при поверненні вм. Слов'янськ була затримана працівниками, які виявили та вилучили у неї цей наркотичний засіб. Враховуючи ці обставини, а також великий розмір придбаного ОСОБА_2 наркотичного засобу, те, що вона особисто не вживає наркотичні засоби, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що засуджена незаконно придбала та перевезла особливо небезпечний наркотичний засіб у великих розмірах з метою його збуту.
Доводи апеляції захисника про невідповідність вироку фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_2 не ставилось у вину збут нею наркотичних засобів, позбавлені будь-якого сенсу, оскільки вироком суду вона не визнана винною у вчиненні збуту наркотичних засобів, а визнана винною у незаконному придбанні та перевезенні наркотичного засобу з метою збуту, тобто, в межах пред'явленого їй обвинувачення. В апеляції захисника не зазначено, яке доказове значення має і про які фактичні дані може свідчити та обставина, що в суді не було встановлено "скільки осіб нюхали пляшку з запахом сухофруктів і хто її відкривав". Згідно протоколу огляду ОСОБА_2 від 1 квітня 2008 року в ньому дійсно зазначено, що рідина, яка містилася в пляшці, виявленій у ОСОБА_2, має запах сухофруктів. Однак, висновок про те, що вказана рідина є наркотичним засобом, зроблено органом досудового слідства та судом не на підставі цього запаху, а на підставі висновку судово-хімічної експертизи, правильність висновків якої в апеляції не оспорюється. Також, в апеляції не оспорюються й інші фактичні обставини виявлення та вилучення у ОСОБА_2 зазначеної пляшки, зокрема, те, що огляд ОСОБА_2 було проведено у присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які в своїх показаннях підтвердили правдивість обставин, викладених у протоколі. Вилучена у ОСОБА_2 пляшка з рідиною була поміщена в пакет, який був скріплений паперовою склейкою з супровідним записом та підписами понятих. В такому ж виді ця пляшка надійшла на експертизу і не мала будь-яких пошкоджень. Наведені обставини свідчать про дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства при виявленні та вилученні у ОСОБА_2 наркотичного засобу, як речового доказу у справі.
Посилаючись на застосування до них незаконних заходів з боку працівників міліції, засуджена ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_4 при цьому не оспорювали правдивість обставин, викладених в протоколах їх допитів та інших процесуальних документах. Тобто, з їх же пояснень вбачається, що вказані ними дії працівників міліції не вплинули на об'єктивність досудового та судового слідства. Посилаючись в апеляції на неналежну повноту перевірки цих доводів засудженої та свідка ОСОБА_4 прокуратурою міста Слов'янська, захисник при цьому також не зазначив яким чином ця обставина вплинула чи могла вплинути на законність та обгрунтованість вироку суду. У той же час, достовірність та допустимість доказів, якими суд обгрунтував у вироку доведеність вини ОСОБА_2, в апеляції захисником фактично не оспорюються. Тому і ці доводи апеляції не можуть бути визнані обгрунтованими.
Таким чином, вина засудженої ОСОБА_2 у незаконному придбанні та перевезенні особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах з метою його збуту доведена, дії її правильно кваліфіковані за ст. 307 ч.2 КК України, а міра покарання їй призначена з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженої і відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Тому підстави для задоволення апеляції і скасування вироку суду відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2008 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 - без задоволення.