Копія Справа № 2-а-7080/09/1170
Категорія статобліку – 2.5
КІРОВОГРАДСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Флоренка О.Ю.
при секретарі – Яровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.06.2009 р. та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
10 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, в якій просила: визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відповідача Смельняка Д.М. від 08.06.2009 р. про повернення виконавчого документа стягувачу (далі – оскаржувана постанова); зобов'язати відповідача продовжити примусове виконання виконавчого листа №2-а-219/2008 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради донарахувати на користь позивача 1878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Відповідач у судове засідання жодного разу не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. За таких обставин суд вважає, що нез’явлення відповідача у судове засідання не перешкоджає подальшому розгляду справи, оскільки він є суб’єктом владних повноважень.
Заслухавши представника позивача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 р. частково задоволено позов до Управління ПСЗН виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради та зобов'язано донарахувати на користь позивача 1878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На виконання даного судового рішення Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2а-219/08, який був зданий для виконання до відповідача. В оскаржуваній постанові зазначено, що ?гідно листа Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради №2920 від 02.07.2009 Управління ПСЗН немає правових підстав донарахувати на користь ОСОБА_1 1878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”. Виконавчий лист повернутий стягувачу відповідно до п.2 ст. 40 Закону України від 21.04.1999 р. №606-XIV ?ро виконавче провадження” (далі – Закон) на підставі оскаржуваної постанови.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки державним виконавцем відповідача не вжито всіх заходів з примусового виконання судового рішення, які передбачені нормами Закону України ?ро виконавче провадження”, а саме штрафи за невиконання судового рішення на боржника не накладались, клопотання про кримінальну відповідальність осіб відповідно закону не порушувалось.
Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 р. в адміністративній справі №2а-219/08 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, а саме визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної у м. Кіровограді ради та зобов'язано його донарахувати на користь позивача 1878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. (а.с. 5-7).
18.02.2009 р. Кіровоградський окружний адміністративний суд, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 р., видав позивачеві виконавчий лист по адміністративній справі №2-а-219/2008 (а.с. 8-9).
Державний виконавець Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Смельняк Д.М. при примусовому виконанні зазначеного виконавчого листа виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.06.2009 р. (а.с. 10). Повернення виконавчого листа стягувачу було мотивоване тим, що згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради №2920 від 02.07.2009 воно, як боржник, немає правових підстав донарахувати на користь позивача 1878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Згідно зі ст. 40 Закону, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: 1) за письмовою заявою стягувача; 2) якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням; 4) у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника; 6) якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
Суд вважає, що жодної з підстав, визначеної ст. 40 Закону, для повернення виконавчого документа позивачеві у відповідача в даному випадку не було.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 76 Закону, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 87 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
З огляду на викладене суд вважає, що державний виконавець відповідача не здійснив всіх передбачених законом заходів і дій для примусового виконання судового рішення, натомість він без законних підстав виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд зазначає, що відповідач не надав письмових заперечень до адміністративного позову та доказів на підтвердження правомірності, законності прийняття оскаржуваної постанови .
У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.06.2009 р., винесена державним виконавцем відповідача Смельняком Д.М. при примусовому виконанні виконавчого листа по адміністративній справі №2-а-219/2008, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 18.02.2009 р. прийнята ним не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача слід зобов’язати Кіровський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції продовжити примусове виконання виконавчого листа №2-а-219/2008 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради донарахувати на користь ОСОБА_1 1878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалюється на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3,40 грн., сума якого й підлягає відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 40, 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 71, 94, 158 – 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.06.2009 р., винесену державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Смельняком Д.М. при примусовому виконанні виконавчого листа по адміністративній справі №2-а-219/2008, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 18.02.2009 р.
3. Зобов'язати Кіровський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції продовжити примусове виконання виконавчого листа №2-а-219/2008 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради донарахувати на користь ОСОБА_1 1878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
4. Присудити на користь ОСОБА_1 всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати в сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05.10.2009 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко
Дата виготовлення постанови в повному обсязі – 05.10.2009 р.