РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Кіянової С.В., Сукманової Н.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ „Макіївський завод металевих конструкцій" на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 2 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Макіївський завод металевих конструкцій" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, посилаючись на те, що вона працювала на підприємстві відповідача з 17 вересня 2007р. по 15 травня 2009р. начальником відділу управління якості. При звільненні відповідач не зробив повного розрахунку і не виплатив заробітну плату за період з 1 березня 2009р. по 15 травня 2009р. в сумі 3500 грн. та 1100 грн. грошової компенсації за невикористану відпустку. Всього заборгованість становить 4600 грн. Вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням виплатити їй заборгованість, однак добровільно заборгованість не виплатили. У зв'язку з тим, що заробітна плата своєчасно при звільненні виплачена не була, вона згідно ст.. 117 КЗпП України має право на виплату середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 16 травня по день винесення рішення суду. Просить стягнути з відповідача на свою користь вказані суми.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та уточнила їх. В зв'язку з тим, що їй заборгованість по заробітній платі та компенсація за «використану відпустку виплачена, просить стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 16 травня 2009 року по день винесення рішення суду в умі 14781,42 грн.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що позивачка дійсно працювала на підприємстві відповідача в зазначений період часу. При звільненні 19.05.2009р. позивачці в кабінеті директора було запропоновано отримати заборгованість по заробітній платі, однак вона відмовилась від отримання необхідних сум при звільнені, про що був складений відповідний акт. Кошти, які позивачка відмовилася отримувати при звільнені були депоновані, однак фактично розрахунок з позивачкою був здійснений 30 вересня 2009р., оскільки вини підприємства в затримці виплат необхідних сум позивачці немає, просили відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 2 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 до ВАТ „Макіївський завод металевих конструкцій" про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ „Макіївський завод металевих конструкцій" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 10999,68 грн..
Стягнуто з ВАТ „Макіївський завод металевих конструкцій" на користь держави держмито в сумі 109,99 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушені норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушені вимоги ст.. 116 КЗпП України, якою передбачено, що при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, та застосував положення ст.. 117 КЗпП України, в якій передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З урахуванням платіжного доручення № 2875 від 30 вересня 2009р., вважав, що час затримки розрахунку становить 96 днів, та стягнув на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку 10999,68 грн. (114,58грн. х 96 днів = 10999,68 грн., де 114,58грн. - середньоденна заробітна плата, 96 днів - час затримки розрахунку).
При цьому суд безпідставно не узяв до уваги доводи відповідача про те, що затримка розрахунку сталася у зв’язку з тим, позивачка відмовилася 19 травня 2009 року отримати належні до виплати суми. Даний факт підтверджений актом від 19 травня 2009 року ( а.с.33), платіжними відомостями на отримання заробітної плати №№ 335, 336, 337 від 19 травня 2009 року, із яких убачається, що заробітна плата ОСОБА_1 за березень 2009 року, квітень 2009 року та травень 2009 року була за депонована 22.05.09 року, про це також свідчить видатковий касовий ордер від 22.05.09 року.
Суд приймає, також, до уваги доводи відповідача про те, що перерахувати заробітну плату позивачки на її рахунок у банку вони не мали можливості у зв’язку із тим, що відповідно до Договору № 09-03/91 від 22.04.04 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Відкритим акціонерним товариством "Макіївський завод металевих конструкцій" в разі припинення трудових відносин Держателя з Організацією картки повинні бути розірвані і здані в організацію.
З урахуванням же того, що позивачка в день звільнення 15.05.09 року працювала, але розрахунок з нею в цей день проведений не був й реально його проведення відповідач намагався провести 19.05.2009 року, час затримки становить один день, тому з урахуванням довідки відповідача про середньоденну заробітну плату позивачки (а.с. 37) з відповідача на користь позивачки слід стягнути середню заробітну плату за час затримки розрахунку в сумі 123.18 грн. та на користь держави судові витрати в розмірі 51 грн., змінивши в цій частині рішення суду.
В інший частині рішення суду ( витрати на ІТЗ розгляду справи в суді) слід залишити без зміни.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, ст., ст. 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд –
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ВАТ „Макіївський завод металевих конструкцій" задовольнити частково.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 2 листопада 2009 року змінити.
Стягнути з ВАТ „Макіївський завод металевих конструкцій" (Донецька обл.., м. Макіївка, вул.. Гаражна, 1, р/р 26007301525276 в ЦМВ АК ПІБ м. Макіївки, МФО 334516, код ЄДРПОУ 11412265) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 123( сто двадцять три) грн. 18 коп..
Стягнути з ВАТ „Макіївський завод металевих конструкцій" на користь держави судовий збір в сумі 51( п’ятдесят одну) грн. (р/с 31415537700088, одержувач: місцевий бюджет м. Харцизька, ДРПОУ: 34686480, МФО 834016, КОД платежу 22090100 в УДК Донецької області)
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: