ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року                                Чернігів                              Справа № 620/307/19

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючої судді                              - Кашпур О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 28.01.2019 звернувся з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України і просить визнати дії Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови йому в застосуванні під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 31.01.2018 величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% незаконними; зобов’язання Чернігівське об’єднане управління Пенсійного фонду України призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 з 31.01.2018 з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що безпідставним є застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1%, оскільки відповідно до абзацу 2 пункту 4.4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсії з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року. Отже відповідачем в порушення абзацу 2 пункту 4.4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» призначено позивачу пенсію в меншому розмірі з неправильним застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% замість 1,35 %.

Судом 01.02.2019 відкрито провадження в справі, слухання справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.  Ухвалою суду було надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подачі відповіді на відзив.

Від Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України відповідають нормам чинного законодавства, оскільки згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що ОСОБА_1 з 20.11.2017 перебуває на обліку в Чернігівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України. З цієї дати позивачу була призначена пенсія  по 3 групі інвалідності внаслідок загального захворювання.

При цьому коефіцієнт страхового стажу, який застосовувся для обчислення розміру пенсії, визначається з урахуванням величини оцінки одного року стажу 1,35 та становив 0,55238.

На підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі № 825/2052/18, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 з 31.01.2018.

Після переведення позивача на пенсію за віком коефіцієнт страхового стажу, який застосований для обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах, враховуючи норми абзацу 2 п. 4-4 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», визначений з урахуванням додаткового стажу по Списку 1 та величини оцінки одного року страхового стажу 1 % і становить 0,40667.

ОСОБА_1 10.10.2018 звернувся до Чернігівського ОУПФУ із проханням застосувати коефіцієнт 1,35 %, оскільки право на пенсію по інвалідності у нього виникло 05.01.2016 (а.с. 11).

Листом від 13.11.2018 № 26891/06 позивачу надано відповідь та роз’яснено підстави врахування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1% та зазначено, що застосувати цю величину у розмірі 1,35% в Управління немає законних підстав (а.с. 12-13).

ОСОБА_1 19.11.2018 звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за приведенням розміру призначеної йому пенсії у відповідність з чинним законодавством, застосувавши величину оцінки одного року страхового стажу 1,35% та призначивши йому пенсію у розмірі, не меншому за 7426,15 грн. (а.с.14).

Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України листом від 17.12.2018 №1114/06/М-2 повідомило позивача про відсутність порушень чинного законодавства в обчисленні його пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема абзацу 2 пункту 4.4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с.15).

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком закріплені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс):( 100 % х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.

Таким чином пенсія за віком є пенсійною виплатою, яку отримує особа за умови досягнення певного встановленого віку та наявності передбаченого страхового стажу, що розраховується відповідно до встановленої законодавством формули.

При цьому з`ясовуючи належність застосування величини оцінки одного року страхового стажу пенсії позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Пунктом 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Аналіз вищезазначених норм Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»свідчить про те, що у разі перерахунку призначених пенсій застосовується величина оцінки одного року страхового стажу - 1%, а у разі призначення пенсії, застосовується величина 1,35%. При цьому Прикінцеві положення не містять приписів та вимог до застосування величини оцінки одного року страхового стажу у разі переведення з одного виду пенсії на інший, що є окремим самостійним механізмом, передбаченим чинним пенсійним законодавством.

Суд звертає увагу на те, що у момент припинення пенсії позивача по 3 групі інвалідності та початок пенсії за віком, відбулось саме переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Так переведення з одного виду пенсії на інший є дією Пенсійного органу щодо застрахованої особи, яка перебуває на його обліку та звернулась із відповідною заявою. Процедура переведення здійснюється на підставі наявних у пенсійній справі документів та інших документів, які стосуються та можуть вплинути на змінену пенсію.

З матеріалів справи вбачається, що на момент переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, оцінка одного року страхового стажу його пенсії становила 1%, а тому саме такий показник має бути застосовано при розрахунку пенсії за віком позивача при переведенні з одного виду пенсії на інший.

Аналогічна правова позиція закріплена у статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розрахунок формули коефіцієнту страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, містить оцінку одного року страхового стажу, яка дорівнює - 1 %.

Отже відповідач при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший не мав законних підстав для застосування оцінки одного року страхового стажу 1,35 %.

При цьому суд зазначає, що основним при вирішенні оцінки одного року страхового стажу, яка має бути застосована до пенсії позивача, є те, що оцінка 1,35 % застосовується виключно для призначення пенсій, які призначаються з 01.10.2017 по 31.12.2017, а тому, враховуючи, що позивача було переведено з одного виду пенсії на інший, цей показник не може бути застосовано до пенсії позивача.

З таких самих мотивів не підлягають застосуванню положення абз. 2 пп. 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , відповідно до яких з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Аналіз наведеної норми говорить про призначення пенсії, а не про переведення з одного виду пенсії на інший.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що зміна виду пенсії позивача відбулась шляхом переведення з одного виду пенсій на інший, у зв`язку із чим вимоги Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування оцінки одного року страхового стажу, не поширюються на ОСОБА_1, а тому визначення оцінки одного року страхового стажу при розрахунку пенсії позивача здійснюється на підставі загальних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких встановлена формула такого розрахунку містить чітку оцінку страхового стажу-1 %, а норма, яка регулює переведення з одного виду пенсії на інший, вимагає вчинення такого переведення на підставі вже існуючих та наявних відомостей.

Щодо зменшення розміру пенсії за віком порівняно із пенсією по інвалідності, то суд зазначає, що переведення з одно виду пенсії на інший відбулося за заявою позивача та відповідно до рішення суду, яким встановлено протиправність рішення Чернігівського ОУПФУ про відсутність підстав для такого переведення.

Відповідно до  статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАСУ, суд враховує, що при відмові позивачу у задоволенні позову  понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання позову  не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд   

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до  адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, 14000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України - просп. Миру, 44,  м. Чернігів, 14000,  код ЄДРПОУ 40378209).

Повне судове рішення складено  01 квітня 2019 року.

Суддя                                                                                                               О.В. Кашпур