Справа № 22ц- 1289-2010                                     Головуючий в 1 інстанції – Карабан І.І.

Категорія 32                                                           Доповідач -  Хейло Я.В.    

                                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                                        Іменем України

10 лютого 2010  року             Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                                 Головуючого судді Кондратьєвої О.М.                                                    

                                                 суддів Хейло Я.В.,Стратіло В.І.

                                     при секретарі  Яменко А.Г.      

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу  представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2   на рішення  Кіровського районного суду м. Донецька від 14 грудня 2009 року  в   цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд-2» про відшкодування моральної шкоди , -

                                                           В С Т А Н О В И В:

            16 листопада  2009 року позивач звернувся до суду з  позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що перебував з відповідачем у трудових правовідносинах з 2 березня 2009 року по 3 серпня 2009 року, працював горнорабочим з повним робочим днем під землею. 3 квітня 2009 року під час виконання трудових обов’язків був травмований. Висновком МСЕК від 3 серпня 2009 року йому вперше встановлено 70% втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва до 01.09.2010 року та визнано інвалідом другої групи. У зв'язку з пошкодженням здоров'я він зазнав сильний фізичний біль та страждання,  втратив роботу, вимушений додавати додаткових  зусиль для влаштування свого життя та побуту, лікування, він відчуває себе неповноцінною людиною, що завдає йому моральних страждань, на відшкодування яких просив стягнути на його користь грошову компенсацію в розмірі 300 000 грн.

    Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 14 грудня 2009 року  позовні вимоги позивача задоволені частково та стягнуто з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди   20 000 грн. та судові витрати.

            Не погодившись з рішенням суду, в апеляційній скарзі представник позивача оспорює обґрунтованість судового рішення, яким позовні вимоги задоволено частково і ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про повне задоволення заявлених вимог, оскільки вважає, що рішення суду не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. В обґрунтування доводів апеляційної скарги  посилався на те, що  при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд не дослідив належним чином та не врахував наявні у справі докази, що свідчать про тяжкість та характер  перенесених позивачем  фізичних та моральних страждань , не залучив до участі у справі експерта для дослідження його психічного стану, не врахував,  наслідки вимушених змін у його житті, які він відчуває внаслідок травми та той факт, що стан його здоров’я погіршується та він потребує оперативного втручання.

            В судовому засіданні представник  позивача  за довіреністю ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

            Представник відповідача – директор ТОВ «Фонд-2» Товмашенко О.Ф. в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без зміни.

            Позивач у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином .

    Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги  ОСОБА_1

    При розгляді справи судом встановлено , що позивач перебував у трудових правовідносинах з підприємством відповідача 2 березня 2009 року. Згідно акту розслідування  нещасного випадку від 29 квітня 2009 року   він 3 квітня 2009   року отримав ушкодження здоров’я під час виконання трудових обов’язків  та  на підставі висновку МСЕК від 3 серпня 2009 р. йому вперше було встановлено другу групу інвалідності з  втратою професійної працездатності 70%  до 01.10.2010 року,  03.08.2009  року його було звільнено з роботи за станом здоров’я.

    Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував трудові обов'язки на підприємстві відповідача , отримав ушкодження здоров’я та  втратив працездатність.

      Згідно  ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Встановивши, що висновком МСЕК від 3 серпня 2009 року ОСОБА_1 вперше встановлена друга група інвалідності  і втрата професійної працездатності – 70 %  внаслідок трудового каліцтва, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що відповідно до вимог статей 237-1 КЗпП України  позов  ОСОБА_1 підлягає  задоволенню.

Але, при визначенні розміру  суми відшкодування моральної шкоди,  апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не врахував в повній мірі ступень , глибину та тривалість моральних страждань позивача, характер та тяжкі  наслідки вимушених змін у його житті, які він зазнав внаслідок отриманої на виробництві травми, його стан здоров’я , який вже неможливо відновити. Судом встановлено, що позивач  молода за віком людина, внаслідок отриманої виробничої травми втратив здоров’я, роботу, родину,тривалий час знаходився на лікуванні та на теперішній час потребує медикаментозного лікування та оперативного втручання. Через травму він обмежений у русі, не може вести активний спосіб життя, постійно відчуває фізичний біль. Апеляційний суд, беручи до уваги характер та наслідки отриманого позивачем трудового каліцтва, виходячи із принципу розумності та  справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції  про захист прав людини і основних свобод,  вважає,  що на користь  позивача підлягає стягненню  сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень.

    Судова колегія вважає, що вказані доводи дають підстави для висновку про невідповідність висновків суду фактичним  обставинам справи,що відповідно до ст.309 ЦК України, є підставою для зміни судового рішення.

За таких обставин  рішення суду першої інстанції необхідно змінити і збільшити суму відшкодування моральної шкоди до 30 000 грн.                      

      На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  307, 308, 315,316 ЦПК України, суд, -  

                                                       В И Р І Ш И В :                                                                          

    Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2   задовольнити частково.

            Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 14 грудня  2009 року в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди змінити.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Фонд-2» на користь ОСОБА_1 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

            В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.

 Головуючий :

Судді :