У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Кіянової С.В., Сукманової Н.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов’янського міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Святогірської міської Ради, треті особи: ОСОБА_4 нотаріус Першої Слов’янської Державної нотаріальної контори, Слов’янський міський відділ земельних ресурсів про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу житлового будинку,частково недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку і розділ житлового будинку та земельної ділянки,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Слов’янського міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені повністю.
Визнано частково недійсними Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_2 13 липня 2007 року Першою Слов’янською ОСОБА_4 нотаріальною конторою за реєстром № 2-2870, Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_3 13 липня 2007 року Першою Слов’янською ОСОБА_4 нотаріальною конторою за реєстром № 2-2867, ОСОБА_4 акт про право власності на землю серія НОМЕР_1, виданий 19 грудня 2007 року Святогірською міською Радою, Договір купівлі-продажу частини будинку АДРЕСА_1, укладений 20 серпня 2008 року між ОСОБА_3, як продавцем та ОСОБА_1, як покупцем, посвідчений Приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром № 5012., в частині відчуження 3/48 частин жилого будинку і визнати, що за вказаним договором ОСОБА_1 придбав 3/8 частин жилого будинку АДРЕСА_1, Договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, розташованої за адресою - АДРЕСА_1, укладений 20 серпня 2008 року між ОСОБА_3, як продавцем та ОСОБА_1, як покупцем, посвідчений Приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром № 5015, в частині відчуження 3/48 частин земельної ділянки і визнати, що за вказаним договором ОСОБА_1 придбав 3/8 частин земельної ділянки, розташованої за адресою-АДРЕСА_1..
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Донецької області.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на 3/8 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 5/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Донецької області.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 5/8 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Проведений розподіл житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та
виділено ОСОБА_2 в користування 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Донецької області, що складається із проектованого приміщення 1-9 площею 9,1 кв. м, приміщення 1-7 площею 9,1 кв. м, будівлі сараю з погребом літ. «Б», будівлі вбиральні літ «Г», будівлі сараю літ Д; ОСОБА_1 в користування 5/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 Донецької області, що складається з приміщення 1-6 площею 17,3 кв. м, приміщення 1-5 площею 8,8 кв. м, приміщення 1-4 площею 8,4 кв. м, будівлі літньої кухні «В».
В загальному користуванні співвласників – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити--тамбур площею 2,2 кв. м - коридор 1-1 площею 3,2 кв. м, проектований коридор ( раніше 1-9) площею 3,5 кв. м, коридор 1-8 площею 3,6 кв. м, санвузол 1-2 площею 4,0 кв. м, кухня 1-3 площею 7,5 кв. м., 1/2 частина колодязя літ. «№1»; огорожа літ «2».
Проведено розподіл земельної ділянки, розташованої за адресою - АДРЕСА_1: Двір площею 293,0 кв. м залишено в загальному користуванні співвласників - ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Виділено в користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 210,0 кв. м в правій частині огороду на відстані 4,0 м. від границі з домоволодінням АДРЕСА_2 ( права границя ділянки), а ОСОБА_1 земельну ділянку площею 350,0 кв. м.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 176 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, відмовивши в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права, безпідставно зроблений висновок, що нотаріусом порушені вимоги ст.. 1241 ЦК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що у серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу житлового будинку,частково недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку і розділ житлового будинку та земельної ділянки, , посилаючись на те, що він, а також ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та спорудами і земельної ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1.
13 липня 2007 року йому та ОСОБА_3 ОСОБА_4 нотаріус Першої Слов’янської Державної нотаріальної контори ОСОБА_6 видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7. Спадковим майном є 3/4 частини жилого будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями та 3/4 частини приватизованої земельної ділянки, розташовані за адресою - АДРЕСА_1.
При видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 нотаріус вказав, що його частка складає 5/12 спадщини, що від всього будинку складає 5/16 часток, а також видав Свідоцтво ОСОБА_3 на 5/12 часток спадщини і крім того ще й на 1/6 частину спадщини, як обов’язкову частку, оскільки ОСОБА_3 інвалідом.
Вважає, що ОСОБА_4 нотаріус незаконно видав Свідоцтво на 1/6 частину спадщини ОСОБА_3, оскільки згідно до ст.. 1241 ЦК України право на обов’язкову частку мають непрацездатні особи, яких спадкодавець своїм заповітом позбавив права на спадщину. Спадкодавець ОСОБА_7 не позбавляла ОСОБА_3 права на спадкування, вона позбавила такого права ОСОБА_1, а ОСОБА_3 вона як і йому заповідала 1/2 частину належної їй частини жилого будинку і земельної ділянки . Тому видані йому і ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом за реєстрами № 2-2870 та № 2-2867 слід визнати частково недійсними, за ним та за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_7 слід визнати право власності за кожним на 1/2частину спадщини, яке складається із 3/4 часток жилого будинку і 3/4 часток земельної ділянки АДРЕСА_1, що складає 3/8 часток від будинку та земельної ділянки.
ОСОБА_1 належить на праві власності на підставі свідоцтва про спадщину від 4.04.1976 року, виданого державним нотаріусом Слов’янської міської нотаріальної контори, ј частина спірного будинку.
Оскільки нотаріусом невірно були встановлені його та ОСОБА_3 частки в спадщині і в цілому в жилому будинку АДРЕСА_1, то відповідно невірно вказані його та ОСОБА_3 частки в ОСОБА_4 акті про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 і тому також слід визнати частково недійсним ОСОБА_4 акт серія НОМЕР_1, виданий Святогірською міською Радою 19 грудня 2007 року і визнати за ним та ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 за кожним на 3/8 частини.
Оскільки ОСОБА_3 в порядку успадкування мав право на 3/8 частини жилого будинку і земельної ділянки АДРЕСА_1, то при укладенні Договору купівлі-продажу 20 серпня 2008 року він мав право провести відчуження тільки 3/8 частин жилого будинку і земельної ділянки , а фактично зробив відчуження 21/48 частин, тобто незаконно здійснив відчуження 3/48 частин, право власності на які належить йому, тому договір купівлі-продажу, укладений 20 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і посвідчений Приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №5012 слід визнати частково недійсним в частині відчуження 3/48 частин жилого будинку і земельної ділянки і визнати, що за вказаним договором ОСОБА_1 придбав 3/8 частин жилого будинку і земельної ділянки АДРЕСА_1.
Він та відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками жилого будинку з господарськими та побутовими спорудами та будівлями і земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_1.
За ним в порядку спадкування за заповітом слід визнати право власності на 3/8 частини жилого будинку і земельної ділянки АДРЕСА_1, а за ОСОБА_1 право власності в вказаному будинку і земельній ділянці на 5/8 частин.
З урахуванням того, що між ними склалися такі відношення, що спільно користуватися вказаним житловим будинком і земельною ділянкою вони не можуть, добровільно визначити порядок користування будинком, господарськими спорудами і земельною ділянкою відповідачі не бажають, просив провести його розділ з виділенням йому в самостійне користування приналежної йому 3/8 частини та земельної ділянки земельна ділянка, які належить йому та відповідачам – ОСОБА_1 та ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав свої позовні вимоги та просив провести розподіл житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами і земельної ділянки, розташованих в місті Святогірську по провулку Кірова №7, виділивши йому в самостійне користування 3/8 частин і визнати право власності на вказані згідно висновку експерта приміщення і частину земельної ділянки, а відповідачу ОСОБА_1 по праву власності 5/8 частин вказаного житлового будинку і земельної ділянки. Стягнути з відповідачів понесені ним по справі судові витрати.
Представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_8 підтримала повністю позовні вимоги.
ОСОБА_9, його представник ОСОБА_10, відповідач ОСОБА_3 не визнали позовні вимоги ОСОБА_2
Задовольняючи позовні вимоги позивача,місцевий суд обгрунтовано виходив з того, що у відповідності до ч.І ст.. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова ( вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом ( обов’язкова частка)..
Розподіляючи за заповітом майно між спадкоємцями за законом, залишаючи майно одному чи кільком із них, позбавляючи права на спадкування одного чи всіх спадкоємців за законом, заповідаючи своє майно будь-яким особам, в тому числі стороннім,заповідач не має права позбавити права на спадкування тих своїх спадкоємців, для яких законом встановлена обов’язкова частка. Такими спадкоємцями є неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова ( вдівець) та непрацездатні батьки спадкодавця.
Непрацездатними вважаються жінки, що досягли 55 років та чоловіки 60 років; інваліди 1,2,3 груп, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.
Обов’язкова частка виділяється у тому разі, якщо порушуються права такого спадкоємця: він не зазначений у заповіті або йому заповідана частка, що є меншою від обов’язкової.
Спадкоємці, які мають право на обов’язкову частку, незалежно від змісту заповіту, отримують половину частки, яка б належала кожному з них при спадкуванні за законом. При визначенні розміру обов’язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом, які б спадкували, якби такий порядок не був змінений заповітом.
Якщо спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку, в майні спадкодавця припадає частка, рівна обов’язковій або більша, то правила цієї статті не застосовуються.
Судом же встановлено, що спадкодавець ОСОБА_7 не позбавляла ОСОБА_3 права на спадкування, вона позбавила такого права ОСОБА_1, а ОСОБА_3 вона як і ОСОБА_2 заповідала Ѕ частину приналежної їй частини жилого будинку і земельної ділянки по АДРЕСА_1 та обгрунтовано задоволено позовні вимоги позивача.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.
Керуючись ст., ст. 308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Слов’янського міськрайонного суду від 25 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: