У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Кіянової С.В., Сукманової Н.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 14 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області про відшкодування моральної шкоди завданої пошкодженням здоров'я,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 14 грудня 2009 року стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 19000 гривень та на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 15 гривень.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, відмовивши в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права, не ураховано,що у позивача відсутнє право на відшкодування моральної шкоди тому, що висновком МСЕК не встановлена моральна шкода, а також в зв'язку з тим, що згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 р. норму закону про відшкодування моральної шкоди виключено.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що у жовтні 2009 року позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров'я, посилаючись на те, що з 23.02.1981 року по 30.03.2004 року, він працював на підприємствах вугільної промисловості. 16 листопада 2004 року рішенням Медико-соціальної експертної комісії, позивачу було первинно встановлено стійка втрата професійної працездатності на 60 % у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями. Позивач просив суд стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області у відшкодування моральної шкоди 60000 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, працював на підприємствах вугільної промисловості з повним робочім днем у шахті з 23.02.1981 року по 30.03.2004 року, де при виконанні трудових обов'язків, отримав професійні захворювання: хронічний обструктивний бронхіт пилової етнології, легенева недостатність І-ІІ ступеню. Вібраційна хвороба І-ІІ ступеня, синдром вигето - сенсорної полі невропаті.
16 листопада 2004 року рішенням Медико-соціальної експертної комісії, позивачу було первинно встановлено стійку втрату 60 % професійної працездатності та III група інвалідності безстроково, у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями (а. с. 15 )
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що у відповідності зі ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому, а за змістом ст. 21, 28, 30, 34, 35 вищевказаного Закону та абзацу 3 п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає з дня встановлення особі такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а частинами 1 та 2 ст. 5 Цивільного кодексу України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок професійного захворювання пошкоджено здоров'я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 21 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до ст. 23 Цивільного Кодексу України та п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості
Суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості і домірності завданої моральної шкоди, з огляду на важкі безстрокові наслідки професійних захворювань, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків стягнув з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 19 000 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 15 грн.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.
Керуючись ст., ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 14 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: