КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/824/3545/2019 Головуючий у 1-й інстанції: Рева О.І.

373/560/18-ц Доповідач-ЧобітокА.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 березня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,-

у с т а н о в и в:

У квітні2018 рокупозивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, у якому зазначав, що між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,та відповідачем 08 серпня 2007 року був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява на отримання кредиту разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», що викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між нею та банком договір, що вона підтвердила своїм підписом у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку, відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Умовта Правил надання банківських послуг. Проте, відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 28.02.2018 становить 109 940,11 грн., що складається із заборгованості за кредитом 5 900,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 95 028,68 грн., заборгованості за пенею та комісією 3 300,00 грн., штрафу (фіксована частина) 500,00 грн., штрафу (процентна складова) 5211,43 грн..

Заочним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що відповідно до укладеного договору N б/н від 08.08.2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5900.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до копії Заяви від 08.08.2007 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії Заяви чітко вбачається, що відповідач висловив згоду про оформлення кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчив, що: «Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які були надані мені у письмовому вигляді. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування у ПриватБанку ...Я висловлюю свою згоду з тим, що заява разом з Пам 'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банка складає між мою та Банком договір про надання банківських послуг... ".

На виконання умов договору Позичальнику 08.08.2007 року відкрито картковий рахунок та 08.08.2007 надано кредитну картку № НОМЕР_1. Про факт отримання Позичальником кредитної картки свідчить підпис у Заяві позичальника навпроти поля "Картку та ПІН отримав". Окрім того, у Заяві зазначена базова відсоткова ставка за користування кредитом - 3 %, валюта кредиту, тип картки тощо. В подальшому вказана картка була неодноразово перевипущена, зокрема й 06.04.2009 року.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

21.09.2007 встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 грн., який в подальшому неодноразово змінювався.

Тобто, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У пункті 14.8 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» зазначено, що банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов'язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в

письмовій або електронній формі.

На думку відповідача, указані норми не встановлюють обов'язкового підписання всіх складових документів, які складають один цілий договір, а узгодження приєднання до них з боку сторони, яка не приймає участь у їх розробці та лише приєднується до них, може відбуватись у будь-якій формі, зокрема, підписанням типового бланку або типової заяви. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Відповідач підписанням Заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений кредитний договір в порядку ч. 1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування) та відповідає вимогам ч. 1 ст. 207 ЦК України.

Незастосування судом названих норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи призвели до ухвалення незаконного рішення. Оскільки кредитний договір укладений між сторонами є дійсним, а тому підлягає виконанню.

Також представник позивача зазначає, що до апеляційної скарги додає виписку по руху коштів, де, на його думку, чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується , що відповідач користувався грошима, отримав кошти через банкомат, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. №578/5.

Отже, є доведеним факт укладання між Позивачем та Відповідачем договору, який складається не лише з заяви позичальника, а й також з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів.

З матеріалів справи не вбачається, а Відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.

До апеляційної скарги позивачем додано заяву позичальника №k3xrRX01640260 dsl 08.08.2007 року, підписану ОСОБА_2, відповідно до якої Банк надає Позичальнику строковий кредит у сумі 1032.0 грн. (одна тисяча тридцять дві грн. 00 коп.) (далі - «Кредит») на строк 12 місяців(я) строк з 08.08.2007 р. по 08.08.2008 р. включно, з умовами сплати за користування Кредитом відсотків у розмірі 1.0 % на місяць, на суму залишку заборгованності по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 25.28 грн. та базової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 172.0грн. в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ) (далі -"Умов") строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з "15" по "20" число кожного місяця Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 117.05 грн. для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами. Для виконання зобов'язань Банк відкриває Позичальнику рахунок 29096058484792 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та ін. платежам. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов. Товар та/або інше майно Позичальника є предметом застави та відповідно до п. 2.3, 2.4, 2.5 Умов забезпеченням зобов'язань. Інформація про товар (його найменування, вартість, заводський номер) визначені у супроводжувальних документах на товар, копії яких додаються до Заяви Позичальника. Товар належить/буде належати у майбутньому Позичальникові на правах власності. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується Предметом застави, складає 1404.6 грн. Предмет застави знаходиться за адресою: Київська, АДРЕСА_1. Згідно п. 4.2 Умов, при порушенні Позичальником зобов'язань із погашення Кредиту, Позичальник сплачує Банку відсотки за користуванням Кредитом в розмірі 15.17 % в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Відсоткова ставка за кредитом може змінюватися в залежності від змін облікової ставки НБУ чи в інших випадках, відповідно до п. 3.3 Умов. Позичальник доручає Банку, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту: В сумі 850.0грн. (вісімсот шістдесят грн. 00 коп.) на поточний рахунок № НОМЕР_2, в ЗАТ "АЛЬФА-БАНК", М.КИЄВ, МФО 300346, : 34046776 з призначенням платежу "Перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № V46900344- від 08.08.2007р. у т.ч. ПДВ 143.33 грн.". В сумі172.0 грн, (сто сімдесят дві грн. 00 коп.) на поточний рахунок № НОМЕР_3, в ПриватБанк МФО , ЗКПО з призначенням платежу "Сплата единоразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором N° k3xrRX01640260 від 08.08 2007 р.".

Указана заява містить підпис ОСОБА_2 від 08.08.2007 року про те, що вона ознайомилась та згодна із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ), які були надані їй у письмовій формі та згодна, що ця заява разом із запропонованими ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ), Тарифами складає між нею та банком кредитно-заставний договір.

Також указана заява містить підпис про отримання кредитної картки НОМЕР_4 кредитка «Універсальна» з зазначення розміру кредитного ліміту «0,00» з базовою процентною ставкою за кредитом 3 % на місяць на залишок заборгованості без визначення відсоткової ставки щодо щомісячної комісії, яка містить вказівку про те, що «Ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді», «висловлюю згоду з тим, що заява разом із Пам»яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між мною та банком договір про надання банківських послуг» ( а.с.63).

Крім того до апеляційної скарги додано довідку ПАТ КБ «ПриватБанк» без дати про те, що між сторонами був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано ОСОБА_2 кредитні картки, довідку ПАТ КБ «ПриватБанк» без дати про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_2, а також виписку за основною картою: НОМЕР_5 за період з 01.01.1999 по 04.12.2018 року, за основною картою: НОМЕР_1 за період з 01.01.1999 по 04.12.2018 року ( а.с. 66-73).

При розгляді даної справи судом першої інстанції установлено, що 06.04.2009 ОСОБА_6 була підписана заява про перевипуск кредитної картки «Універсальна» з бажаним кредитним лімітом 900,00 грн., у якій зазначено, що вона ознайомлена з Умовами і Правилами надання банківських послуг у Приватбанку та підтвердила свою згоду на те, що дана заява разом з Памяткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, вказані умови використання кредитних карт ПАТ КБ «ПриватБанк», Пам»ятка клієнта, Тарифи на випуск і обслуговування кредитних карт, а також Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «Приватбанку», встановлюють правила випуску, обслуговування і використання кредитних карт банку. Дані умови регулюють відносини між банком і клієнтом по випуску і обслуговуванню карт. Банк випускає клієнту картку на основі заяви належним чином заповненої і підписаної клієнтом. Випуск картки і відкриття рахунку картки здійснюється у випадку прийняття банком позитивного рішення щодо можливості випуску клієнту картки. Клієнт зобов»язується виконувати правила випуску, обслуговування і використання карт банку і за наявності додаткових карт забезпечити виконання правил утримувачами додаткових карт.

Пунктом 3.1 Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг врегульовано, що для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Памятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору являється дата відкриття рахунку зазначена у розділі «Відмітки банку» заяви.

Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 постанови Національного банку України від 12.11.2003 № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», ідентифікація клієнта не є обовязковою, якщо клієнт уже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» суд виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів, чи пройшла відповідач ідентифікацію у банку, підписуючи анкету-заяву від 08.08.2007 року, унаслідок чого повторне заповнення будь-яких анкет-заяв не вимагалося, а з наданих банком доказів із заяви про перевипуск платіжної картки ОСОБА_2 від 06.04.2009 року вбачається, що в ній зазначено особисту інформацію відповідача, а саме: прізвище, ім»я, по батькові, серію та номер паспорта, дату народження, ідентифікаційний код, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв'язку. Проте, заява не містить відомостей, що ОСОБА_2 не лише ознайомилась зі змістом Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», а й отримала їх та погодилась з ними. За відсутності у сторони цих Умов та Правил, які є невідємною частиною договору, оскільки містять його істотні умови, які в заяві не викладені, відповідач не має можливості свідомо здійснити своє волевиявлення при укладенні договору та дотримуватися його умов, тобто визначити свою поведінку за цими правилами, що є необхідною умовою для вільного волевиявлення особи при укладенні правочину, передбаченого ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Також в заяві зазначено, що ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами банку, ОСОБА_2 просить надати перераховані нижче послуги: картка «Універсальна», бажаний кредитний ліміт 900,00 грн.. Звертаючись до суду із позовом, позивач послався на те, що між сторонами укладено договір, у відповідності до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте, матеріали справи не містять підтвердження збільшення кредитного ліміту банком та згоди на це відповідача.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості за договором № б/н від 08.08.2007, укладеного між сторонами станом на 28.02.2018, за наданим кредитом відбулися періодичні погашення за період з 24.10.2007 по 30.06.2015.

Банком, відповідно до наданого розрахунку станом на 28.02.2018 розмір ставки по простроченій заборгованості змінювався із 36,00 % до 72,00 %, по поточній та простроченій заборгованості із 30,00 % до 34,80 % та до 43,2%.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань по кредитному договору банком станом на 28.02.2018 нараховано заборгованість, що складається із заборгованості за кредитом 5 900,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 95028,68 грн., заборгованості за пенею та комісією 3 300,00 грн., штрафу (фіксована частина) 500,00 грн., штрафу (процентна складова) 5 211,43 грн., а всього на загальну суму 109 940,11 грн..

Надані позивачем розрахунки заборгованості не містять даних представника банку, який підписав їх, та не завірені печаткою установи, а тому не можуть вважатись належним доказом по справі. Крім того, самі по собі розрахунки заборгованості не містять відомостей про отримання кредитних коштів відповідачем та не є підтвердженням наявності заборгованості. З розрахунків не можливо встановити чи користувалась відповідач кредитними коштами та вносила власні грошові кошти саме на погашення заборгованості.

Будь-яких належних доказів на підтвердження видачі банком відповідачу кредитної картки, зарахування на цю картку суми кредиту, зняття таких коштів відповідачем, відкриття рахунків на ім'я відповідача (виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо), так як за нормами п. 2 ч. 1 ст. 1046, ч. 2 ст. 1054 ЦК України кредитний договір є укладений з моменту передання грошей, позивачем не надано.

Як вбачаєтьсяз наданої суду копії витягу з Умов та правил надання банківських послугв ПриватБанку, пунктом 6.6 передбачено, що у випадку невиконання зобовязань по договору, клієнт зобовязаний на вимогу банку виконати зобовязання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту і овердрафту), оплаті винагороди банку. Проте, в матеріалах справи відсутні дані про направлення банком відповідачу вимоги про виконання ним зобовязання по поверненню кредиту, що свідчить про невиконання самим банком умов договору, а факт невиконання боржником умов договору за таких обставин є недоведеним.

Крім того, представником позивача не наведено доказів інформування ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідача про зміну тарифів та інших умов обслуговування рахунків не менше ніж за 7 днів до введення змін, як це передбачено кредитним договором, а саме, п. 5.3.

Також всупереч п. 4.9 Договору, за яким Банк зобовязаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати власнику виписки про стан картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції за картрахунками, судом не добуто доказів виконання Банком даної умови.

У суду не виявилося за можливе дослідити з наданої суду копії вказаної заяви від 06.04.2009 року, яким же способом власник виписки інформувався Банком про стан картрахунків. Адже, як вбачається з наданих суду Розрахунків заборгованості за договором № б/н від 08.08.2007, укладеного між сторонами, в період дії даного договору змінювалась процентна ставка (поточна і прострочена заборгованість).

Таким чином, позивач, змінивши розмір процентів за договором, фактично змінив умови кредитного договору.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення у даній справі суд першої інстанції послався на правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року, згідно з якою умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору, якщо такі умови не містять підпису позичальника.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, суд апеляційної інстанції уважає таке рішення суду законним та обґрунтованим, відповідним встановленим обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, висновків якого аргументи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав.

Відповідно до копії заяви, яка міститься у матеріалах справи, 06.04.2009 року позивач здійснив ОСОБА_6 перевипуск картки № 4149437400075386 кредитка «Універсальна» «30 днів пільгового періоду» з зазначенням кредитного ліміту «0,00» з базовою процентною ставкою за кредитом 3 % на місяць на залишок заборгованості без визначення відсоткової ставки щодо щомісячної комісії, яка містить вказівку про те, що «Ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді», «висловлюю згоду з тим, що заява разом із Пам»яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між мною та банком договір про надання банківських послуг» ( а.с.10).

Відповідно до п.п.1.1. Умов та правил надання банківських послуг (додані позивачем до позову), дані Умови, визначають умови, на яких ПРИВАТБАНК пропонує клієнтам платіжні картки, а також інші банківські послуги, зазначені в Заяві та Пам'ятці Клієнта. Належним чином заповнена Заява підписується Клієнтом і, таким чином Клієнт надає свою згоду, що Заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складають укладений Договір про надання банківських послуг.

Указаними Умовами визначено його «Терміни та поняття» , згідно з якими «Договір про надання банківських послуг» - це форма договору, яка укладається між Банком та Держателем платіжної карти. Договір складається з : Заяви; Пам'ятки клієнта;Умов та правил надання банківських послуг; Тарифів.». «Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід'ємною частиною Договору. Перелік може змінюватись та додаватись, про що Тримач карти повідомляється у відповідності до Умов та Правил».

П.п. 3.1., 3.2. пункту 3 зазначених умов передбачено, що для надання послуг Банк відкриває Клієнту Картрахунки, видає Клієнту Картки, їх вид та строк дії визначено в Заяві та Пам»ятці клієнта, підписанням яких Клієнт та Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладання Договору є дата відкриття рахунку, яка зазначена в розділі «Відмітки Банку» Заяви. Після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт надає свою згоду про те, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню Банка і Клієнт надає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до пункту 14.9 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» зазначено, що банк зобов'язаний під час видачі електронного

платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил

користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу.

З Умов та вказаних норм закон вбачається, що Договір про надання банківських послуг повинен складатись з : Заяви; Пам'ятки клієнта;Умов та правил надання банківських послуг; Тарифів. При цьому банк зобов'язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил

користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу.

Згідно з ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Звернувшись з даним позовом до суду першої інстанції та посилаючись на те, що 08 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, до позову ПАТ КБ «ПриватБанк» додав Заяву про перевипуск картки від 06.04.2009 року, підписану відповідачем 06.04.2009 року та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, заяву про бажання ОСОБА_2 отримати картку від 08.08.2007 року, банк до позову не додав. Як і доказів щодо строку дії картки як основної, так і тої, яка була перевипущена.

Отже, заява про перевипуск картки від 06.04.2009 року, яка знаходиться в матеріалах справи та якою позивач обґрунтовував позовні вимоги до ОСОБА_2, не відповідає, визначеній Умовами і правилами надання банківських послуг формі договору, оскільки має лише - Заяву про перевипуск картки та Умови і правила надання банківських послуг, Заяву від 08.08.2007 року, Пам'ятку клієнта з підписом відповідача та Тарифи, строк дії карток, позивач до позову не додавав.

Надані позивачем Умови не містять посилань на особу відповідача, а сам текст Умов доданий позивачем до позову не датований та не має посилань на номер розпорядчого акту, яким вони були затверджені правлінням, а тому встановити з якими саме Умовами було ознайомлено відповідача при перевипуску картки, а з якими при укладенні основного договору, неможливо, враховуючи і ту обставину, що як зазначає позивач основний договір був укладений з відповідачем у 2007 році, а перевипуск картки відбувався у 2009 році.

При цьому, Пам'ятку клієнта з підписом відповідача та Тарифи ні за 2007 рік, ні за 2009 рік, матеріали справи не містять, що виключає можливість перевірити розрахунки позивача.

Крім того, як убачається із Заяви від 06.04.2009 року, то ОСОБА_2 здійснено перевипуск картки з зазначенням бажаного кредитного ліміту «0,00» з базовою процентною ставкою за кредитом 3 % на місяць на залишок заборгованості, з чого виходив позивач, зазначивши про отримання відповідачем кредиту в сумі 5900,00 грн. незрозуміло.

Також слід зауважити, що вимога позивача про стягнення кредиту зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, суперечить базовій процентній ставці за кредитом зазначеній у самій Заяві від 06.09.2001 року, яка визначена 3 % на місяць на залишок заборгованості.

Частиною 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він уважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави за наданих до позову позивачем доказів уважати, що між сторонами в даній справі був укладений Договір про надання банківських послуг, оскільки позивачем не доведено, що сторони в певній формі уклали договір.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що звернувшись з даним позовом до суду, позивачем на підтвердження заявлених ним вимог щодо укладення банком 08.08.2007 року з відповідачем Договору, додав Заяву про перевипуск картки від 06.09.2009 року та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які взагалі не датовані.

При цьому до позову позивач додав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача з зазначенням того, що необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку ПАТ КБ «ПриватБанк» відсутні ( а.с.24,25).

Отже, суд першої інстанції розглядав дану справу на підставі лише двох документів - Заяви про перевипуск картки від 06.09.2009 року та Умов та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які не датовані.

До апеляційної скарги позивачем додано Заяву відповідача від 08.08.2007 року, виписку по картковому рахунку; довідку про умови кредитування, розмір ліміту та наявність картки.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Позивач, надавши суду апеляційної інстанції вищевказані докази не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції та причин неподання не вказав, унаслідок чого вказані докази не можуть бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції.

У даному випадку позивач, який є юридичною особою, додавши до суду першої інстанції на підтвердження своїх вимог лише Заяву про перевипуск картки від 06.09.2009 року та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які не датовані, а також, заявивши клопотання про розгляд справи в спрощеному провадженні та у відсутність представника, розпорядився своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-384, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на підставі ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий: А. О. Чобіток

Судді: О. В. Немировська

Т. І.  Ящук