Справа № 22ц-1481                                               Головуючий 1 інстанції –  Лінник О.П.

Категорія   - 48                                                             Доповідач –Бабенко П.М.

                                               РІШЕННЯ

                іменем     України                                            

11 лютого  2010  року   Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого – Кондратьєвої О.М.,

суддів: Бабенка П.М., Могутової Н.Г.

при секретарі-  Петрушенко А.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,його представника  ОСОБА_3, третьої сооби- ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку  апеляційну скаргу ОСОБА_1  на рішення Мар’їнського районного  суду Донецької області  від 26 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа- ОСОБА_5, про стягнення аліментів на повнолітню дочку  у  зв’язку з навчанням,

                                          В С Т А Н О В И В :

У серпні 2009 року позивачка  звернулася до суду  з указаним позовом до відповідача ,на обгрунтування якого зазначила, що  вони є батькам  третьої особи-  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка навчається на 2 курсі Донецького державного університету управління, потребується у матеріальній допомозі, проте відповідач  відмовляється її надавати добровільно, хоча має таку можливість.

Просила стягнути з відповідача на її користь  аліменти на час навчання доньки  в розмірі ј частини заробітку  відповідача, зазначивши, що  донька знаходиться на її утриманні.

Надалі позивачка вимоги змінила, просила стягнути аліменти в твердій суми в розмірі  450 грн. щомісячно до  закінчення навчання  до 30.06.2012 року.( а.с. 35)

Рішенням Мар’їнського районного  суду Донецької області  від 26 листопада 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки  аліменти на  повнолітню доньку у розмірі  по 230 грн. щомісячно до закінчення нею навчання до 30 червня 2012 року.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким  задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі,посилаючись на те,що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначила, що  визначаючи розмір аліментів, суд  на порушення вимог  ст..182 СК  необґрунтовано прийняв до уваги не підтверджені доказами  доводи відповідача про хворобу його дружини, та що він утримує  її доньку, хоча  відповідач не є батьком вказаної дитини.

Крім того, суд не врахував, що донька відповідача хворіє і потребується у лікуванні та що донька хоча і отримує стипендію, але   вона менше прожиткового мінімуму.

Але при цьому суд необґрунтовано прийняв до уваги доводи відповідача про   стан здоров’я його дружини та її непрацездатність,  який не надав доказів на  це.

В судовому засіданні позивачка та третя особа доводи апеляційної скарги підтримали.

Відповідач та його представник просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, пославшись на те, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

 Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, третьої особи  та представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу  задовольнити частково,  рішення суду змінити  з наступних підстав:

Відповідно до ст..ст.198-200 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вини можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення  23 років за умови,    що  вони можуть  надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі  і   або) у частці від заробітку ( доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст..182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного  з батьків суд бере до уваги можливість надання аліментів другим з батьків, своїми дружиною чоловіком та повнолітніми дочкою сином.

Згідно ст..54 Закону України  «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено прожитковий мінімум на працездатних осіб з 1 жовтня -669 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є дорослою, навчається  у Донецькому державному університеті управління з денною формою навчання з датою його закінчення 30 червня 2012 року , потребується у матеріальній допомозі.

Стягуючи  аліменти в розмірі 230 грн. щомісячно, суд мотивував свої висновки тим, що

донька відповідача отримує стипендію  в розмірі 530 грн., яка на думку суду дорівнює прожитковому мінімуму, а розмір заробітної плати відповідача  в сумі  2432,24 грн. на місяць, а також ту обставину, що  відповідач ,працюючи в органах внутрішніх справ , не користується пільгами та компенсаціями, а неповнолітня  донька  його дружини- ОСОБА_4, перебуває на обліку  у лікарні з приводу захворювання очей, відповідач не має можливості надавати  доньці допомогу у розмірі 450 грн.

    Проте  погодитися з такими рішенням суду неможливо ,оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та  вимогам  матеріального і процесуального закону.

    Суд надав неналежну оцінку доказам у справі і не врахував, що  доходи доньки  відповідача ( стипендія) є значно меншими прожиткового мінімуму, який складав на час звернення до суду  669 грн.( вона щомісячно   з 530 грн.), донька  сплачує 200 грн. тільки за гуртожиток.

Суд також не врахував стан здоров’я доньки відповідача і необґрунтовано врахував стан здоров’я  доньки його дружини, не прийнявши до уваги ,що вона має обох батьків, та ту обставину, що відповідно до норм СК надання матеріальної допомоги доньці своєї дружини не є його обов’язком у такому випадку  і вказана обставина не є підставою для зменшення  аліментів.

Крім того, суд необґрунтовано врахував ту обставину, що відповідач ,який є працівником міліції, не користується  пільгами та компенсаціями, які передбачені  Законом України «Про міліцію» , оскільки  користування пільгами та компенсаціями  є його правом, яким він може  скористатися у будь-який час.

Враховуючи наведене, з урахуванням, що  позивачка також має надавати допомогу  доньці у зв’язку з її навчанням, апеляційний суд вважає,  що відповідач  має можливість надавати доньці допомогу на  навчання в розмірі 400 грн.

А тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково і у відповідності до вимог  п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України  рішення суду першої інстанції змінити, стягнувши з відповідача  на користь позивачки  вказаний розмір аліментів.

У відповідності до вимог  п.3 ч.3 ст. 81 та ст..88  ЦПК України  апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в сумі 51,00 грн. на користь держапви та покладає на нього  витрати в сумі 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 198-200  СК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 , 367  ЦПК України, апеляційний суд,

                ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Мар’їнського районного  суду Донецької області  від 26 листопада  2009 року змінити.

Стягнути з  ОСОБА_2  на користь   ОСОБА_1 аліменти на час навчання дочки  ОСОБА_5  у розмірі 400 ( чотириста) грн. щомісячно, починаючи з 21 вересня 2009 року і до закінчення нею навчання у Донецькому державному університеті управління-до 30 червня 2012 року або за умови продовження навчання до досягнення нею 23 років  .

Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн., отримувач- місцевий бюджет Ворошиловського району м.Донецька, код 22090100 , р/рахунок  31411537700004, ОКПО 34686537, Банк ГУ ДКУ в Донецькій області , МФО 834016  , а також  витрати  з інформаційно-технічного забезпечення розгляду  справи в сумі  120,00 грн. , отримувач- Державний бюджет , рр 31219259700001, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЕДРПОУ  34686537 .

Рішення  в частині стягнення аліментів за один місяць ( 400 грн.) підлягає негайному виконанню.

Рішення  набирає законної сили з моменту  його  проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ним   законної сили.

        Головуючий:

        Судді   :