Провадження № 8/522/2/19

Справа № 2-2628/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження заяву - ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення у цивільної справі № 2-2628/11 за позовом Державного закладу «Спеціалізований клінічний санаторій імені В.П. Чкалова Міністерства охорони здоров`я України до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки та знесення самовільно збудованого капітального паркану, за участю Одеської місцевої прокуратури №3 Прокуратури Одеської області -

В С Т А Н О В И В :

Згідно із рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2013 року, що набрало законної сили 27 листопада 2013 року, у вказаній справі усунуто перешкоди у користуванні, створені Державному закладу «Спеціалізований клінічний санаторій імені В.П.Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України, земельною ділянкою, площею 282 кв.м., навколо нежитлового приміщення колишньої аптеки № АДРЕСА_4 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести капітальний суцільний (сполошний) металевий паркан, сірого кольору, довжиною 39 метрів з внутрішньої сторони санаторію, який перешкоджає санаторію у вільному землекористуванні.

У січні 20014 року ОСОБА_1 звертався з заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2013 року за нововиявленими обставинами (а.с.172-175 т.2). Суддею Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року провадження по заяві ОСОБА_1 про перегляд рішення за ново виявленими обставинами було відкрито та призначено до розгляду на 10 лютого 2014 року (а.с.210 т.2).

31 березня 2014 року ОСОБА_1 звертається до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про залишення його заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду (а.с.134 т.3).

У подальшому, 12.05.2016 року ОСОБА_1 знову звертався з заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2013 року за нововиявленими обставинами (а.с.21 т.5)

Обґрунтовуючи заяву про перегляд про перегляд рішення суду у зв`язку нововиявленими обставинами, зазначив про те, що після винесення Приморським районним судом рішення, яке набрало законну силу 27 листопада 2013 року, йому стало відомо після отримання у 2016 році листа № 964-11.1-38 ЗПІ від Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради та копій документів технічної документації, на підставі якої Одеською міською радою було прийняте рішення від 29 квітня 2002 року № 97-ХХІV «Про затвердження проекту відведення і надання Клінічному санаторію ім.. В.П. Чкалова земельних ділянок, загальною площею 20,0536 га за адресою АДРЕСА_5 для експлуатації і обслуговування будівель та споруд санаторію», що в довідці санаторію № 323\01 від 28.10.1999 року внесені завідомо неправдиві відомості про те, що колишній спальний корпус № АДРЕСА_3 і знаходиться на балансі санаторію (т.5 арк.21-23).

Вказував, що на підставі цієї довідки міська рада помилково усупереч вимогам діючого законодавства без витягу про реєстрацію права власності прийняла незаконне рішення про передачу санаторію земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, який належав на праві власності іншій юридичній особі і до якої у відповідності до ст. 30 ЗК України перейшло право користування вказаною земельною ділянкою. Посилався на те, що дані обставини не були йому відомі під час розгляду справи судом і при прийняті відповідного рішення суду. З огляду на що просив суд скасувати за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 травня 2013 року по справі №2-2628/11, яким задоволено позов Державному закладу «Спеціалізований (спеціальний) Клінічний санаторій ім. В.П.Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України до ОСОБА_1 за участю представника прокуратури Приморського району, Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської особи Одеська міська рада, Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров`я України про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки та знесення самовільно збудованого капітального паркану, та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У порядку авторозподілу справа разом із заявою ОСОБА_1 була передана на розгляд до с. ОСОБА_4 та ухвалою суду від 23.05.2016 року провадження у справі було відкрито (т.5, а.с.28).

03.08.2016 року надійшли письмові заперечення на заяву від представника ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) Клінічний санаторій ім. В.П.Чкалова» (т.5, а.с.50-124).

19.12.2016 року надійшли додаткові обґрунтування ОСОБА_1 до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (т.5, а.с.165-НОМЕР_2).

02.02.2017 року надійшли доповнення представника ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) Клінічний санаторій ім. В.П.Чкалова» до заперечень на заяву ОСОБА_1 (т.5, а.с.192-199).

Ухвалою суду від 03.03.2017 року провадження за заявою ОСОБА_1 було зупинено до завершення розгляду та вирішення іншої цивільної справи № 522/479/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради , за участі третьої особи - Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П.Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України, про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею та припинення права постійного користування земельною ділянкою (т.5, а.с.218-219).

18.12.2017 року було здійснено повторний авто розподіл заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення у цивільної справі № 2-2628/11 та справа із матеріалами заяви надійшла до провадження судді ОСОБА_20.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.03.2018 року №901/0/15-18 про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_20. - Іванової О . І., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В.. Ухвалою суду від 21.05.2018 року заява ОСОБА_1 була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 02.07.2018 року.

Ухвалою суду від 02.07.2018 року було зупинено провадження за розглядом заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами в цивільній справі за позовом Державного закладу «Спеціалізований клінічний санаторій імені В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України та Прокуратури Приморського району м. Одеси в інтересах держави до ОСОБА_1 про усунення недоліків у користуванні земельною ділянкою та знесення самовільно збудованого капітального паркану, за участі третіх осіб - Одеської міської ради, Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та Міністерство охорони здоров`я України протягом двох днів для вирішення питання відповідно до ст. 40 ЦПК України (т.6, а.с.111-113).

Ухвалою суду від 04.07.2018 року (с. Бондар В.Я.) було відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 від 01.07.2018 року про відвід судді Домусчі Л.В.. Справу повернуто до провадження судді для продовження розгляду по суті.

Розгляд справи був призначений на 09.10.2018 року. У зв`язку з неявкою учасників процесу 09.10.2018 року, 15.01.2019 року розгляд справи відкладався.

21.02.2019 року у зв`язку з зайнятістю головуючої судді у розгляді іншої цивільної справи розгляд справи був відкладений на 26.03.2019 року.

Представник заявника - ОСОБА_9 у судовому засіданні 26.03.2019 року подану заяву підтримав та просив задовольнити.

У судовому засіданні 26.03.2019 року представник Державного закладу Спеціалізований Клінічний санаторій імен В.П.Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України - адвокат Дергачева А.В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення за нововиявленими обставинами - просила відмовити в повному обсязі, на підставі того що у ОСОБА_1 на час розгляду справи, та винесення рішення не було суб`єктивного цивільного права на землекористування і встановлення огорожі по межах якої - не будь земельної ділянки біля колишньої аптеки.

Вказувала, що довідка санаторію № 323\01 від 28.10.1999 року ні як не впливала і не впливає на права ОСОБА_1 як власника нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_4

У судовому засіданні також з`явився представник Одеської місцевої прокуратури №3 прокуратури Одеської області Місюрко Г.А., діюча по довіреності, яка також просила відмовити задоволенні заяви та наголосила що пр. неправдиві завідомо відомості у довідці такі факти ніким не доведені.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися та не повідомили суду причини своєї неявки, хоча про дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв`язку з чим суд розглянув заяву за їм відсутності.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає що заява не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Згідно зі ст.. ч.1 с ст.. 423 ЦПК України. Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Необхідними підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до 2 ст.423 ЦПК України є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно ч.4 та 5 ст.. 423 ЦПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до п.п.3.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012р.т № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичних факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення,а також обставини,,які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до ново виявлених обставин.

Згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2013 року, що набрало законної сили 27 листопада 2013 року, у вказаній справі зобов`язано усунуто перешкоди у користуванні, створені Державному закладу «Спеціалізований клінічний санаторій імені В.П.Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України, земельною ділянкою, площею 282 кв.м., навколо нежитлового приміщення колишньої аптеки № АДРЕСА_4 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести капітальний суцільний (сполошний) металевий паркан, сірого кольору, довжиною 39 метрів з внутрішньої сторони санаторію, який перешкоджає санаторію у вільному землекористуванні.

Згідно пояснень представника Державного закладу Спеціалізований Клінічний санаторій імен В.П.Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України та матеріалів справи було встановлено , що на час отримання договором купівлі продажу № 1660 від 10.11.2006 року З/Г ТОВ «Ірен-Агронатурпродукт» продало нежитлове приміщення (аптеку № НОМЕР_2), загальною площею 334,3 кв.м., ОСОБА_1.

Ще 10.03.2006 року суддя господарського суду Одеської області Оборотова О.Ю. в рішенні № 24\244-05-11770 вказала, що згідно з довідкою № 5775 від 12.07.2004р. КП «МБТІ та РОН» повідомили прокуратуру Приморського району, про те, що первісна реєстрація аптеки № НОМЕР_2 була проведена 31.05.1994 року за ПО «Фармація» на підставі Акту від 06.04.1997 р. Потім об`єкт реєструвався за «Ірен-Агронатурпродукт» на підставі договору № 21\4 купівлі продажу від 24.12.2002 р. продавець ВАТ «Формація» Дата реєстрації 16.02.2004 року.

Усі вищевказані документи знаходяться у справі № 2-522\19886\14ц, Провадження 2\522\9246\14, "Про визнанні договору частково недійсним" по заяві ОСОБА_1 та Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРЕН - АГРОНАТУРПРОДУКТ" Рішення суду по справі винесено 29 жовтня 2014 року, ухвала апеляційного суду одеської області - 22.12.2014 року. Скасовано 07 жовтня 2015 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Знову розглянуто апеляційним судом Одеської області 13.06. 2016р.в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) Клінічний санаторій ім. В.П.Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України є державною власністю, в своїй діяльності підзвітний Міністерству охорони здоров`я України та діє на правах оперативного управління.(т.1арк.12,24-26)

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 03.05.1999 року № 107 «Про присвоєння статусу клінічних установ оздоровчо-профілактичних установ охорони здоров`я, Одеської області» санаторію ім. В.П.Чкалова присвоєний статус клінічної оздоровчо-профілактичної установи.

Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) Клінічний Санаторій імені В. П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України є законним користувачем земельної ділянки, яка є державним пам`ятником садово-паркового мистецтва ,наданої для експлуатації та обслуговування будівель санаторію, загальною площею 17, 9040, га на підставі Державного акту на право постійного користування землею ( НОМЕР_1 ), зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № НОМЕР_3 від 30 серпня 2002 року. (т.1арк.6-8)

Рішенням Одеського облвиконкому від 02.10.1984 року № 493 «про мережу території та об`єктів природо-заповідного фонду області парк санаторію включений до переліку територій природо - заповідного фонду, як парк - пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення , та Рішенням Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991р як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення,уся територія с сторони АДРЕСА_3 огороджена забором який знаходиться на балансі санаторію.

На підставі Рішення Одеського облвиконкому від 18.05.1972 року № 234 між Держуправлінням екології та природних ресурсів в Одеській області та клінічним санаторієм ім. В.П.Чкалова було підписано Типове охоронне зобов`язання, за яким під охорону взято парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва «Парк санаторію ім. Чкалова». У цьому Типовому охоронному зобов`язанні встановлений режим охорони та збереження об`єкту природно-заповідного фонду. (т.1арк.10-11;т.2 арк.195-199)

На території земельної ділянки санаторію розташована нежитлова будівля Аптека № НОМЕР_2 це колишній спальний корпус № 14»Б», теперішній корпус № 7, а на цей час належить ОСОБА_1 .. Будівля збудована у 1910 році за проектом архітектора Б.Мінкуса включена до списку пам`яток архітектури та містобудування м. Одеси. 12.05.1993р. Одеська обласна рада приймає до комунальної власності на підставі рішення «Про заходи щодо охорони та використання нерухомих пам`яток історії та культури в Одеській області № 449-ХХ1. Відповідно до пункту 11.1.417. Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл,селищ,міст області,управляння яким на той момент здійснювала обласна рада станом на 1 квітня 2003 року, затвердженого рішенням обласної ради від 24.04.2003 року № 154-ХХ1У були комплекс дач у складі дача Маразлі 1880-і,корпус № 2 1880-і;корпуси № 3,4,5 1880-і,корпус № 6(клуб-музей) 1880-і, корпус № 7 1910,корпус оранжереї 1880-і - АДРЕСА_3

Дана будівля в 1976 році за рішенням 1У Головного управління при МЗ УРСР, передана Облаптекоуправленію під розміщення в ньому аптеки, де розміщувалася і функціонувала до 2002 року - аптека № НОМЕР_2 (АДРЕСА_3). Відповідно передавального акту від 1976 року будівля була передана без прилеглої території.

У 2002 році ВАТИ «Фармація» аптеку № НОМЕР_2 за непотрібністю закриває, а будівлю з обладнанням,лікарськими засобами та товари медичного призначення продає ТОВ «Ірен-Агропродукт». (договір № 21\4 від 24.12.2002 року). З Облаптекоуправліньням, потім ВАТ «Фармація», та ТОВ «Ірен-Агропродукт» були укладені договори оренди землі.

У свою чергу З/Г ТОВ «Ірен-Агронатурпродукт» 10.11.2006 року продало нежитлове п приміщення (аптеку № НОМЕР_2) на підставі договору купівлі - продаж № 1660, загальною площею 334,3 кв.м., ОСОБА_1 . .

Тобто , при оформленні купівлі - продажу в 2006 році в договорі не було вказано яку саме ділянку землі обслуговує будівлю аптеки.

Цей факт відображено у п.4 даного договору: «продавець Сільськогогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іренагронатурпродукт» свідчіть що земельна ділянка, на який він розташований не є його власністю».

Даний об`єкт нерухомості, розташований в будівлі, яка згідно рішення облвиконкому № 580 від 27.12. 1991р. входить до переліку пам`яток містобудування та архітектури місцевого значення.

При цьому в п. 7 договорів купівлі-продажу вказувалося обмеження по використанню приміщення будівлі під виробництва, склади і сховища. Вказані заборони торкаються будівель, які являється, передусім, нежитловою нерухомістю. Тобто об`єкт був зареєстрований як нежитлове приміщення, і він був проданий як нежитлове.

При укладання договору купівлі - продажу, сторони продавець Сільськогогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іренагронатурпродукт», та покупець ОСОБА_1 також однаково розуміли значення і умови цього правочину та правові наслідки (п.12 договору).

Витяг № 12545794 від 17.11.2006 року. Про реєстрацію права власності на нерухоме майно прямо вказує, що ОСОБА_1 за договором купівлі - продажу № 1660 від 10.11.2006 року купив аптеку № НОМЕР_2, а нежитлову споруду.

ОСОБА_1 відповідно умов договору та ст..23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», зобов`язаний був у місячний термін після підписання цього договору оформити охоронну документацію на користування приміщення будівлі-пам`ятки. (п.7 договору).

Що він і зробив, 13.12.2006 року ОСОБА_1 укладав охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини №13-12\Н-1. Даним договором ОСОБА_1 брав на себе зобов`язання охороняти будівлю-пам`ятку на АДРЕСА_3, аптека № НОМЕР_2 побудована у 1910 році за проектом архітектора А.Б. прийнята під охорону держави рішенням Одеського облвиконкому від 27.12.1991 року № 580. Як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення. Термін дії даного охоронного договору встановлено на період дії права власності даного власника. У паспорті об`єкта культурної спадщини вказувалось, щодо парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва, то власником и користувачем є Клінічний санаторій ім. В. П. Чкалова .

Даний договір діяв до 19.01.2008 р. Більш ніяких договорів ОСОБА_1 не укладав.(т.2 а.с.195-199).

19.01.2008 року ОСОБА_1 власну нежитлову нерухомість (аптеку № НОМЕР_2) площею 334,3 кв.м. продав по договорам дарування та купівлі-продажу - 17\100 часток аптеки ОСОБА_21, 28\100 часток - ОСОБА_15, ОСОБА_18, 29\100 частин аптеки - ОСОБА_19 (АДРЕСА_6 .(т.1 арк.18-21 )

У 2008 році ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . ОСОБА_18., ОСОБА_17 звернулись до Приморського суду (справа № 2-4868\08), ввели суд (суддя Федусік В.В.) в оману вказав в позовних вимогах що будівля за адресою АДРЕСА_3 є житловою, і суд провів поділ даної будівлі в натурі.(т.1 арк.158-166).

Ухвалою Приморського суду від 30 червня 2009 року рішення № 2-4868\08 від 09 квітня було скасовано (суддя ОСОБА_20.)(т.1 арк.161-162 )

У 2009 році ОСОБА_18 звернулась до Приморського районного суду «про захист права власності на об`єкт культурної спадщини та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,що є територією цього об`єкту» ОСОБА_1 допитувався у даної справі як свідок..

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2009 року справа № 2-7434\09 (суддя Чернявська Л.М.) та Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2010 року ОСОБА_1 у в позовних вимогах було відмовлено.(т.2 арк.95-99).

23 березня 2011 року Приморський суд м. Одеси виніс рішення по справі № 2-1033/11 яка розглядалась за позовною у заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_15 . ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 «про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування - та зустрічну позовну заяву ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,так як він був фактичним користувачем нежитлового приміщення.

Приморський суд м. Одеси рішенням № 2-1033/11 від 23 березня 2011 року ( суддя Дерус А.В.) визнав право власності на нежитлове приміщення аптеки № НОМЕР_2 по АДРЕСА_3 загальною площею 334,3 кв.м.. за ОСОБА_1 (т.1 арк.209-212)

17 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами; - «про визнання рішення Одеської міської ради № 97-ХХ1У від 29 квітня 2002 року «Про затвердження проекту відведення та надання Клінічному санаторію ім. В.П. Чкалова земельних ділянок загальною площею 20.0532 га за адресою: АДРЕСА_3 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд санаторію»,- «про визнання недійсним Державного акту на право користування землею серії НОМЕР_1 виданий Клінічному санаторію ім. В.П. Чкалова»,- «про зобов`язання Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області та Державне підприємство Одеська регіональна філія Центру державного земельного кадастру анулювати в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею,договорів оренди землі записи в паперовій та електронній формі про видачу Клінічному санаторію ім. В. П. Чкалова Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 та анулювати відповідний запис у Єдиному реєстрі записів у книгах реєстрації.

Ухвалою № 815\5192\13-а від 11 листопада 2013р. ( суддя Андрухів В.В.) позовні вимоги залишені без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Із моменту набуття права власності на нежитлове приміщення аптеки № НОМЕР_2 по АДРЕСА_3 ОСОБА_1 не отримав документів на право власності або право постійного користування земельною ділянкою.

Із 2006 року ОСОБА_1 використовує без документів земельну ділянку яка належить на праві користування санаторію у розмірі 0,19 га .

Через встановлення металевого паркану навколо будівлі колишньої аптеки державний заклад санаторій ім. В.П. Чкалова, позбавлений свого права користування земельною ділянкою, проводити ухід, та доступ до насаджень, створюється перешкоджання санаторію у вільному землекористуванню та виконанню дій передбачених охоронним обов`язком по догляду за парком Санаторія.

Як вбачається з наданої представником Когана ксерокопії довідки санаторія ім.. В.П.Чкалова від 28.10.99р. №323/01 на адресу директора КП «Одеспроект» повідомляється що спальний корпус НОМЕР_2 та розташований на території санаторія і знаходиться на 1його балансі .(а.с.26 т5).

Проте на думку суду вказана копія довідки не має суттєвого значення на вирішення спору по суті , враховуючи підстави позовних вимог. Крім того, суду з боку заявника - тобто відповідача по справі не надано належних та допустимих доказів про те що вказані відомості є завідомо неправдивими відомостями.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Враховуючи викладене, докази, надані заявником та доводи, викладені в його заяві, суд приходить до висновку, що заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами є безпідставною та необґрунтованою.

Керуючись ст.ст.2-13,23, 89, 247, 258,260, 423, 424, ч.1 ст.425 , 427, 429 ЦПК України, п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІ) Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Цивільний процесуальний Кодекс викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017р., суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення у цивільної справі № 2-2628/11 за позовом Державного закладу «Спеціалізований клінічний санаторій імені В.П.Чкалова Міністерства охорони здоров`я України до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки та знесення самовільно збудованого капітального паркану, за участю третіх осіб - Одеська міська рада, Управління охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, міністерства охорони здоров`я України, за участю Одеської місцевої прокуратури №3 Прокуратури Одеської області, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 30.03.2019 року.

Суддя Домусчі Л.В.