Справа № 2-4048
2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Озерянської Ж.М.
при секретарі – Гармаш Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейному цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, але надала заяву в якій визнала пред’явлений до неї позов частково та підтримала зустрічний позов, посилаючись на те, що їй на праві приватної власності належить ? частина домоволодіння за адресою с.Маївка, вул.Київська, 19, Дніпропетровського району/області. Вищезазначене майно по ? частині вона з ОСОБА_1 отримали від ОСОБА_3 згідно договору дарування від 01 жовтня 1994 року, який посвідчено державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4
В договорі дарування нотаріусом було помилково вказано, що житловий будинок по вул.Київській, № 19 в с.Маївка знаходиться на земельній ділянці місцевої ради, що не відповідає дійсності. Оскільки на момент оформлення договору дарування земельна ділянка на якій знаходиться житловий будинок, була приватизована на основі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП ДН №001048 від 05.08.1994 року, виданого на підставі І серії ХХІІ скликання Чумаківської сільської ради від 14 липня 1994 року.
На даний час цю помилку неможливо усунути, оскільки власник земельної ділянки ОСОБА_3 помер 27.06.2006 року.
ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_3, а у неї родинні відносини відсутні з померлим, тому видати свідоцтво на спадщину за законом на земельну ділянку в рівних частках нотаріус не може, тому вона вважала, що земельна ділянка за адресою с.Маївка, вул.Київська, 19, Дніпропетровського району/області повинна перейти до них з ОСОБА_1 в рівних частках по ? частині кожному як і домоволодіння.
ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Позов ОСОБА_1 пред»явлено на підставі того, що їй на праві приватної власності належить ? частина домоволодіння за адресою с.Маївка, вул.Київська, 19, Дніпропетровського району/області. Дану частину домоволодіння вона отримала в дар від батька ОСОБА_3 згідно договору дарування від 01 жовтня 1994 року, який посвідчено державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4
На момент оформлення договору дарування житлового будинку, присадибна земельна ділянка загальною площею 0.0712 га за адресою с.Маївка, вул.Київська, 19, Дніпропетровського району/області була приватизована на ім’я ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ДП ДН № 001048 від 05.08.1994 року. 27 червня 2006 року її батько ОСОБА_3 помер, у зв’язку з чим відкрилась спадщина на присадибну земельну ділянку загальною площею 0,0712 га, яка знаходиться за с.Маївка, вул.Київська, №19 Дніпропетровського району/області. ЇЇ мати ОСОБА_5 також померла 13 травня 2007 року.
Вона є єдиною спадкоємицею на вищевказану земельну ділянку, інших спадкоємців немає. Заяву про прийняття спадщини після смерті батька до державної нотаріальної контори вона подала разом з ОСОБА_2, але їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельну ділянку у рівних долях на підставі того, що з тих осіб, яким було подаровано спадкодавцем житловий будинок, ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_3, а у ОСОБА_2 відсутні родинні стосунки з ОСОБА_3 Яковичем.Тому позивачка ОСОБА_1 просила визнати за собою право власності на всю земельну ділянку у порядку спадкування за законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.
Встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить по ? частині кожній домоволодіння за адресою с.Маївка, вул.Київська, 19, Дніпропетровського району/області на підставі договору дарування від 01 жовтня 1994 року, який посвідчено державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4Л.(а.с.31-33).
Згідно державного акту на право приватної власності ОСОБА_3 належала земельна ділянка, серії ДП ДН № 001048, загальною площею 0,0712 га, виданого 05.08.1994 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 710, яка знаходиться в с.Маївка, вул.Київська, 19, Дніпропетровського району Дніпропетровської області(а.с.35).
27.06.2006 року ОСОБА_3 помер (а.с.29).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до державної нотаріальної контори, але їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право власності на земельну ділянку у порядку спадкування на підставі того, що з тих осіб, яким було подаровано спадкодавцем житловий будинок, ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_3, а у ОСОБА_2 відсутні родинні стосунки з ОСОБА_3. При переході права власності на житловий будинок повинно було перейти і право власності на земельну ділянку, але на цей час земельна ділянка не може увійти до складу спадкового майна(а.с.28).
В договорі дарування державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4, було помилково вказано, що житловий будинок по вул.Київській, № 19 в с.Маївка знаходиться на земельній ділянці місцевої ради, що не відповідає дійсності. На момент оформлення договору дарування земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок, була приватизована на основі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП ДН №001048 від 05.08.1994 року, виданого на підставі І серії ХХІІ скликання Чумаківської сільської ради від 14 липня 1994 року.
Власник земельної ділянки ОСОБА_3 помер 27.06.2006 року(а.с.29).
Згідно діючого Земельного кодексу України, який вступив в законну силу з 01.07.1992 року і діяв на момент посвідчення договору дарування житлового будинку , при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими об’єктами переходить і право на земельну ділянку.
Згідно ст. 120 ЗК України, передбачено, що при переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб, право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб.
Згідно ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю і споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.
За таких обставин, суд вважає що вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково та визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки у порядку спадкування за законом після смерті батька , зустрічні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити повністю та визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки.
Керуючись ст.ст.10,11,57,60,169,256,259 ЦПК України, ст.ст.81,87,120 ЗК України, ст.377,1220,1261,1269,1270 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0712 га, яка знаходиться в с.Маївка по вул.Київська, № 19 Дніпропетровського району/області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП ДН № 001048, виданого 05.08.1994 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під № 110, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 27 червня 2006 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0712 га, яка знаходиться в с.Маївка по вул.Київська, № 19 Дніпропетровського району/області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП ДН № 001048, виданого 05.08.1994 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під № 110.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя Озерянська Ж.М.