Справа № 2-1972/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 грудня 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого – судді Позняка О.М.

при секретарі – Ходжаш Ю.Е.

за участю :

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Бахчисарайського району АРК, ОСОБА_4  про визнання права власності на спадкове майно, -  

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на будинок № 13 по вул.Островського в с.Некрасовка Бахчисарайського району. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 вересня 1981 року померла її мати – ОСОБА_5 Лукінічна, після смерті якої її спадкоємцями були позивач, як дочка, та  її брати – ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (сини померлої). Позивач зазначила, що на день смерті матері вона проживала разом з нею в будинку № 13 по вул.Островського в с.Некрасовка і продовжує проживати в ньому й до теперішнього часу.  Зазначений будинок був переданий її покійної матері в 1963 році по акту приймання-передачі сільгоспартіллю ім.Леніна, як переселенцю з колгоспу «Перемога» Сумської області на підставі переселенського квитка № 02434. Мати працювала в колгоспі ім.Леніна і повністю сплатила вартість будинку в сумі 1400 крб., що підтверджується довідкою. Відповідно до виписки з погосподарчої книги Тіністівської сільської ради № 232 від 25.05.2009 р. на ОСОБА_5 був  відкритий особистий рахунок і їй належить будинок в цілому, розташований в с.Некрасівка, вул..Островського,13. Позивач зазначила, що при житті мати не оформила належним чином правовстановлюючий документ на будинок, оскільки відповідно до діючого в той час цивільного законодавства право власності у набувача майна виникало з моменту передачі речі, що було передбачено ст.30 Основ цивільного законодавства СРСР та Союзних Республік», затверджених Верховною Радою СРСР 08.12.1961 р., а також ст.128 ЦК УРСР 1963 р. Документом, що підтверджував передачу будинку був акт приймання-передачі. В той же час закон не вимагав державної реєстрації нерухомого майна. Позивач зазначила, що вона, як єдина спадкоємиця, звернулась в Бахчисарайську державну нотаріальну контору для оформлення спадщини, на що було відмовлено у зв’язку з відсутністю документації на будинок.  Позивач також зазначила, що її мати не перебувала у шлюбі і відомості про батька були записані зі слів матері, а її рідні брати не приймали спадщину після смерті матері. Брат ОСОБА_7 помер 26.10.1999 р., а ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини. Позивач зазначила, що відповідно до ст.549 ЦК України (1963 р.) вона фактично прийняла спадщину після смерті матері. Посилаючись на ст.392 ЦК України позивач просить визнати за нею право власності на будинок.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з’явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Бахчисарайського району не з’явився. В суд відповідачем направлено письмове клопотання про розгляд справи у відсутність представника ОСОБА_3 сільської ради та зазначено про визнання позовних вимог.

Суд розглянув справу у відсутність відповідачів, оскільки їх неявка не перешкоджала розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позові.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали судової справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 мала дошлюбне прізвище «Луговик». Відповідно до її свідоцтва про народження вона народилась 18.09.1945 року у м.Швібус у Ні-меччині, а відомості про батька записані зі слів її матері. Матір’ю позивачки значиться  ОСОБА_8 Лукінічна, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилась в Сумській області. В подальшому мати позивачки в результаті реєстрації шлюбу 12.07.1954 року змінила прізвище на «Крайнева».

 Як вбачається з матеріалів справи, мати позивачки – ОСОБА_5 Лукінічна - на підставі переселенського квитка № 02434 від 22.05.1963 року прибула на постійне місце проживання з Сумської області до колгоспу ім.Леніна Бахчисарайського району Кримської області разом з дітьми : дочкою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не перебуваючи в шлюбі.

Судом встановлено, що на підставі акту від 31.05.1963 року ОСОБА_5, як переселенець отримала від колгоспу ім.Леніна у власність з післяплатою трикімнатний будинок у с.Некрасівка. Відповідно даного акту зазначено, що будинок та належні до нього надвірні споруди збудовані відповідно до типового проекту.  

Відповідно з виданої на ім’я ОСОБА_5 Лукінічни довідки від колгоспу ім.Леніна виходить, що вона повністю виплатила за прийнятий від колгоспу будинок суму 1400 крб. і будинок перейшов до неї у власність.

Згідно даних погосподарчої книги Тіністівської сільської ради Бахчисарайського району будинок в с.Некрасівка за адресою вул.Островського, 13 належить в цілому ОСОБА_5 Лукінічні і на її ім’я був відкритий особовий рахунок № 218.

Відповідно до свідоцтва про смерть  І-АП № 419482 від 12.09.1981 р. ОСОБА_5 померла 12.09.1981 року в с.Некрасівка Бахчисарайського району.

Відповідно до довідки Тіністівської сільської ради Бахчисарайського району виходить, що померла 12.09.1981 р. ОСОБА_5 постійно проживала і була прописана за адресою с.Некрасівка, вул..Островського,13. На день її смерті за даною адресою були прописані й сумісно з нею проживали наступні особи - дочка ОСОБА_2 та її неповнолітні діти : ОСОБА_10 (1965 р.н.), ОСОБА_11 (1967 р.н.), ОСОБА_12 (1971 р.н.), ОСОБА_13 (1971 р.н.). Заповіт від померлої не реєструвався.

Судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_5 її спадкоємцями першої черги були лише її рідні діти : дочка ОСОБА_2 (позивач по справі),  син ОСОБА_6 (помер), син ОСОБА_4 (відповідач по справі).

Відносно спадкового майна ОСОБА_5 була заведена спадкова справа № 164 від 1962 р. Згідно даної спадкової справи заяву про прийняття спадщини подала лише дочка померлої  позивач ОСОБА_2, зазначивши про після смерті матері залишився грошовий вклад. Державним нотаріусом 13.05.1982 р. за реєстровим № 1109 було видано свідоцтво про право на спадщину на підставі ч.1 ст.529 ЦК УРСР ОСОБА_2, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, на грошовий вклад в ощадній касі.  

В матеріалах спадкової справи є довідка ОСОБА_3 сільської ради, що ОСОБА_14 дійсно до смерті матері ОСОБА_5 проживала разом з нею та вела з нею сумісне господарство.

Інші діти померлої - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавали і разом з матір’ю на час її смерті і після цього в спірному будинку не проживали, у володіння спадковим майном не вступали.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 помер 27.10.1999 року в м.Полтава.

ОСОБА_4 направив нотаріально засвідчену заяву про те, що він разом з померлою матір’ю ОСОБА_5  не проживав, у володіння спадковим майном не вступав і на спадщину не претендує.

Судом встановлено, що крім грошового вкладу,  до спадкового майна померлої належав будинок № 13 за адресою вул.Островського у с.Некрасовка Бахчисарайського району. Зазначений будинок фактично належав ОСОБА_5 в цілому на праві власності, що було відображено в погосподарчій книзі ОСОБА_3 сільської ради Бахчисарайського району. Однак, при житті ОСОБА_5 свідоцтва про право власності не отримувала.  

Під час оформлення права на спадщину й позивач ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину відносно будинку не отримувала. Між тим вона прийняла спадщину в повному обсязі відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР, в тому числі прийняла у власність й будинок № 13 по вул..Островського у с.Некрасовка, де продовжила проживати разом з неповнолітніми дітьми і проживає в ньому й по теперішній час. Тобто фактично володіє ним після смерті своєї матері протягом 28 років.

 Оскільки позивач правомірно володіє будинком, що належав на праві власності її покійної матері, а з прийняттям спадщини до позивача ОСОБА_15 перейшло й право  власності на даний будинок, але правовстановлюючі документи на даний будинок відсутні, то суд вважає можливим визнати за ОСОБА_16Ю, право власності на спірний будинок відповідно до ст.3932 ЦК України.

На підставі викладеного, відповідно ст.549 ЦК України (в ред..1963 р.), ст.392 ЦК України (в ред..2003 р.), керуючись ст.10,11,209,212,214-215,224-225 ЦПК України, суд, –  

               В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності будинок № 13 по вул..Островського в с.Некрасовка Бахчисарайського району.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

            Заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга подаються через Бахчисарайський районний суд АРК.

            Суддя: