Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-670/2007р. Головуючий у першій
інстанції Дудкіна Т.М.
Категорія 13 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року колегія судової палати з цивільних справ
Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Симоненко В.М.
суддів - Водяхіної Л.М., Зотова B.C.
при секретарі - Соменко С.П.
за участю - ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_4 та
представника відповідача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 01 березня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з
позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору
дарування кімнати АДРЕСА_1 укладеного між нею та ОСОБА_2 недійсним. Свої
вимоги мотивувала тим, що уклала цій договір помилково вважаючи,
що укладається договір застави, також просила визнати недійсним
договір відчуження спірної квартири, укладений між
відповідачами, оскільки ОСОБА_2 не є власником спірної квартири.
Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 01 березня 2007 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішення суду позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити її позов. Вважає, що рішення суду постановлено з порушення норм процесуального права, при неповному з'ясуванні судом всіх обставин справи. Вказує, що вона помилялася в природі укладеної угоди, однак суд не прийняв її доводи та доказі до уваги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 01 березня 2007 року підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що укладений договір дарування спірної кімнати є дійсним і укладений не під впливом помилки позивачки.
З такими висновками суду погоджується судова колегія.
З матеріалів справи вбачається, що спірна угода була укладена у відповідній формі, тобто письмово та нотаріально посвідчена.
При укладенні угоди, нотаріус який її посвідчував роз'яснив сторонам їх права та обов'язки, а також наслідки укладення цього договору, договір був скріплений підписами сторін (а.с.17).
При розгляді справи, суд вірно прийшов до висновку про те, що у відповідності до ст. 184 ЦК України (в редакції 1963 року) договір застави має свої умови, ознаки та особливості складення, в зв'язку з чим прийшов до правомірного висновку про необґрунтованість доводів позивачки стосовно того, що вона вважала, що укладається договір застави, а не дарування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, посилання позивачки на те, що після укладення договору дарування вона продовжувала сплачувати комунальні послуги за кімнату, також є не обґрунтованими і не являються підставою для скасування договору.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст.303-308 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 01 березня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.