ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Томенчука Б.М.
суддів Хруняка Є.В., Шайди С.М.
секретаря Хімей М.М.
з участю прокурора Грищука В.І.
засудженої ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника Долинського міськрайонного прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Долинського районного суду від 6 лютого 2007 року,-
встановив:
Вказаним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку Туркменії, жительку м.Долини, АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, українку, громадянку України, з середньою освітою, не працюючу, не одружену, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судиму, визнано винуватою та засуджено:
· за ст. 191 ч.2 КК України на 2 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов"язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки;
· за ст.366 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов"язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 1 рік.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1. остаточно визначено покарання 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з обліком, зберіганням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.
Справа №11-225/2007р. Головвуючий 1-ої інстанції Монташевич С.М.
Категорія ст.191 ч.2, КК України Доповідач: Томенчук Б.М.
366 ч.1
Відповідно до вимог ст.75 КК України її звільнено від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 1 рік, а на підставі ст.76 КК України її зобов'язано один раз в місяць з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти їх про зміну місця проживання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1. залишено -підписку про невиїзд.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_1. визнано винуватою та засуджено за те, що вона, працюючи контролером КП „Житловик" Долинської міської ради і, будучи службовою особою, протягом березня-жовтня 2006р. отримувала у квартиронаймачів гроші, як оплату за комунальні послуги, на загальну суму 784 грн. 60коп., які привласнила. Крім цього, ОСОБА_1. придбавши у грудні 2005 року незаповнені бланки прибуткових касових ордерів, на яких в травні 2006р. поставила печатки паспортного столу „Для довідок". Надалі зазначені бланки видавала квартиронаймачам, як підтвердження про отримання грошей за комунальні послуги на загальну суму 2729 грн. 22 коп., тобто вносила до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.
В апеляції на вирок, прокурор, який приймав участь у розгляді судом першої інстанції не заперечуючи доведеності вини засудженої, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування кримінального закону, а в доповненні до апеляції просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1. більш суворе покарання.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про обгрунтовнаість апеляції про невідповідність призначеного ОСОБА_1. покарання, в зв"язку із його м"якістю, пояснення засудженої ОСОБА_1. про, на її думку, законність вироку, перевіривши матеріали справи і провівши судове слідство в частині призначення ОСОБА_1. покарання, суд вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а вирок суду в частині призначення покарання підлягає скасуванню з винесенням нового вироку.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1. за ст. ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України в повній мірі перевірені судом першої інстанції, а його висновки про встановлення обставин справи, у відповідності до наявних доказів, зібраних досудовим слідством, є достатньо мотивовані і не оспорюються в апеляції.
Разом з тим, доводи прокурора про те, що призначене ОСОБА_1. покарання не відповідає вимогам ч.З ст.61 КК України і являється надто м"яким, є обгрунтованими, оскільки обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до 14 років.
Як вбачається із матеріалів справи, у ОСОБА_1. на утриманні перебуває донька Руслана 12 травня 1997р.н.
За таких обставин суд першої інстанції не вправі був призначати засудженій покаранян у виді обмеження волі з наступним звільненням від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Зважаючи на те, що засудження винної особи до обмеження волі з наступним звільненням від покарання з випробуванням протягом певного строку за своєю природою є умовним засудженням, тому суд вважає за необхідне призначити їй інше, реальне покарання.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд враховує тяжкість вчинених нею злочинів, дані про її особу, а також обставини, що пом"якшують покарання, а саме, позитивно характеризується, злочини скоїла вперше, у вчиненому щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю злочинів.
Призначаючи ОСОБА_1. покарання суд також враховує, як пом"якшуючі обставини, що у неї на утриманні неповнолітня дитина, що завдані злочином збитки КП „Житловик" відшкодувала в повному обсязі, тому вважає за можливе призначити їй за ст. 191 ч.2 КК України більш м"який вид основного покарання, зазначений в санкції вказаної статті за інкримінований злочин, тобто у виді штрафу та додаткового покарання передбаченого санкцією статті.
За ст. 366 ч.1 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1. покарання в межах зазначеної статті.
Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
За таких обставин апеляція прокурора з доповненням підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.365, 366, 367, 372, 378, 379 КПК України, суд, -
засудив:
Вирок Долинського районного суду від 6 лютого 2007р. відносно ОСОБА_1 в частині призначеного їй покарання - скасувати.
Призначити ОСОБА_1. за ст. 191 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді 600грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.
- за ст.366 ч.1 КК України 510грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 1 рік.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно їй визначити покарання 600грн. штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки.
В решті вирок Долинського районного суду від 6 лютого 2007 року відносно ОСОБА_1. залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги, а прокурором - касаційного подання, через Апеляційний суд Івано-Франківської області.