Справа № 2-84/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        10 лютого 2010 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

        головуючого - судді  Гарбуз О.А.,

        при секретарі              Полоз Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнці  справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Новоукраїнської міської ради про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, -

ВСТАНОВИВ:  

                Позивач  звернувся з позовом до відповідача з проханням стягнути з відповідача податок за 2006 рік, як з власника транспортного засобу  КАЗ 4540 з об’ємом двигуна 8200 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 1230 гривень 00 коп., який в добровільному порядку не сплачено.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, напрвивши свого представника ОСОБА_4В, що діє на підставі довіреності, яки й в судовому засіданн позовні вимоги не визнав, обгрунтовуючи заперечення тим, що транспортний засіб був проданий у 2002 році гр. ОСОБА_2, який здав на металобрухт, але з обліку не знятий так як МРЕ ДАІ вимагає сплати податку за три роки.

Представник Новоукраїнської міської ради в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

ОСОБА_2 в судовому засіданні посвідчив, що дійсно йому у 2001 році було продано автомобіль КАЗ 4540 з об’ємом двигуна 8200 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_1 в неробочому стані та який здано на металобрухт, зняти з обліку йому у МРЕВ ДАІ не може так як доручення було видане на один рік і подати заяву може лише власник ОСОБА_1, документи на автомобіль передано власнику.

Заслухавши пояснення представника позивача, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню так, як в судовому засіданні встановлено наступні обставини.

Позивачем подано позовну заяву про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до гр. ОСОБА_1.

Як вбачається з облікової картки приватного АМТ відповідачу на праві приватної власності належить транспортний  засіб - автомобіль  КАЗ 4540, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.5).

Спірні відносини регулюються Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" (надалі - Закон), яким встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Стаття 1 вищезазначеного Закону передбачає, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Згідно до повідомлення Новоукраїнського МВ ДАІ від 05 жовтня 2009 року на адресу позивача-ДПІ у Новоукраїнському районі, вбачається, що  відповідач не сплатив податок на транспортний засіб за 2006 та 2008 роки, чого і не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.(а.с. 4)

 За розрахунком державної податкової інспекції в Новоукраїнському районі відповідач заборгував державі у сплаті податку з власників транспортних засобів за 2006 рік, як власник автомобіля НОМЕР_2 з об’ємом двигуна 8200 см. куб., при ставці податку на рік 15 грн./100 см. Куб. =8200х15=1230 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком річної суми податку з власників транспортних засобів та відповідає ставкам встановленим ст.3 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”(а.с. 6), який ніким не оспорюється, проте в добровільному порядку відповідачем  не сплачено.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

    Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” встановлено податок з власників транспортних засобів, який є джерелом фінансування, будівництва, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.

    Згідно до ст. 1, 3, 5 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” податок з власників транспортних засобів справляється  з юридичних та фізичних осіб, які мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби та сплачується за місцем проживання фізичної особи перед реєстрацією, перереєстрацією або оглядом транспортних засобів щорічно, або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд транспортного засобу.

Відповідно до ч.4 ст.6 зазначеного Закону встановлено, якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

Судом встановлено, що 30 листопада 2001 року  посвідчено довіреність від імені відповідача ОСОБА_1, що підтверджується листом нотаріуса Новоукраїнської нотконтории від 18 грудня 2009 року, але термін її дії не вказано. Зазначені обставини не заперечував відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні, що термін дії довіреності був 1 рік і так як автомобіль був в несправному стані та не підлягав експлуатації, останній  розібрано та здано в металобрухт. Документи на втомобіль передано власнику для зняття з обліку, чого і не заперечував представник відповідача ОСОБА_1.

Згідно ухвали суду від 10 лютого 2010 року провадження по справі відносно ОСОБА_2 провадженням закрито.

Судом також встановлено, що на час розгляду справи довіреність на будь-яку особу на право користування транспортним засобом відповідача не видавалася.

Вдповідно до ч.6,7 ст.6 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” передбачено, що у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.

Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки.

Враховуючи, що позивачу стало відомо про заборгваність на підставі  повідомлення Новоукраїнського МВ ДАІ   від 05 жовтня 2009 року про борг по податку  на транспортний засіб за 2006 та 2008 роки.  19 жовтня 2009 року позивачем пред»явлено позов, тому, суд із –за зазначених обставин, визнає причину пропущення цього строку позивачем поважною так, як про наявність боргу по податку  на транспортний засіб відповідача їм стало відомо  лише після повідомлення Новоукраїнського МВ ДАІ   від 05 жовтня 2009 року, а тому справа підлягає вирішенню в загальному порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно рішення Новоукраїнського районного суду від 10 червня 2008 року з відповідача стягнено заборгованість по податку за 2007 рік, що підтверджується копією рішення та позовної заяви від 01 квітня 2008 року.(а.с.8,9)

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме стягнути суму заборгованості перед бюджетом з відповідача, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, на рахунок відділення Державного казначейства у Новоукраїнському районі  в розмірі 1230 гривень 00 коп.

 Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір  в розмірі 51 гривня.

На   підставі  викладеного та керуючись  ст..ст. 161, 162, 163 КАС України,  ст.1, 3, 5 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”,  суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  задовольнити.

        Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок відділення Державного казначейства у Новоукраїнському районі (р/р 33210808700341 УДК в Кіровоградській області, код 23680948, МФО 823016) заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2006 рік у сумі 1230 (одна тисяча двісті тридцять) гривень 00 коп.

Крім того, стягнути з ОСОБА_1  в дохід держави судовий збір в сумі  51 (п’ятдесят одна) гривня.

            Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новоукраїнський районний суд, шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.

           Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий :                                                                          О.А. Гарбуз