ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 699/347/17 Суддя (судді) першої інстанції: Черненко В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Лічевецького І.О., Земляної Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 06.12.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 06.12.2018 позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення, прийняте на двадцять п'ятій сесії VII скликання Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області № 25-45 від 16.05.2017 «Про перейменування вул. Князя Олександра Вишневецького в м. Корсунь-Шевченківському на вул. Володимира Рябошапки».

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Доводи апелянта, зокрема, обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та не співвідносяться з положеннями чинного законодавства, а оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог закону та встановленої процедури.

Справа розглянута у порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 18.05.2016 № 245, прийнятого на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», були перейменовані об'єкти топоніміки Черкаської області, зокрема, вулиця Крупської в м. Корсунь-Шевченківський була перейменована на вулицю Князя Олександра Вишневецького.

08.12.2016 міський голова Корсуня-Шевченківського на виконання розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 18.05.2016 №245 звернувся до директора Черкаської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи», повідомивши про необхідність внесення змін до словника вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об'єктів Державного реєстру по м. Корсунь-Шевченківському.

Листом Черкаської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» № 5657/03-04/16 від 27.12.2016 повідомлено, що філія, як адміністратор Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26.12.2016 внесла в словник вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об'єктів Державного реєстру по місту Корсунь-Шевченківському перейменування вулиць відповідно наданого в зверненні переліку, в якому, серед інших, вулиця Крупської перейменована на вулицю Князя Олександра Вишневецького.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що з 26.12.2016 вулиця Крупської перейменована на вулицю Князя Олександра Вишневецького.

Рішенням ХХV сесії VII скликання Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області № 25-45 від 16.05.2017 вулиця Князя Олександра Вишневецького в місті Корсунь-Шевченківському була перейменована на вулицю Володимира Рябошапки.

22.06.2017, Черкаська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», своїм листом № 2319/402-22 повідомила міського голову міста Корсунь-Шевченківський про внесення 21.06.2017 змін в словник вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об'єктів Державного реєстру по місту Корсунь-Шевченківському, шляхом перейменування вулиці Князя Олександра Вишневецького на вулицю Володимира Рябошапки.

Не погоджуючись із перейменуванням вулиці Олександра Вишневецького на вулицю Володимира Рябошапки та вважаючи, що вказані дії вчинено з порушенням передбаченої законом процедури, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що процедура перейменування вулиці Князя Олександра Вишневецького на вулицю Володимира Рябошапки виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської міської ради була проведена всупереч вимог Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого Постановою КМ України від 24.10.2012 № 989.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Імперативними положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» передбачено, що імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам'яті про осіб, які: 1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; 2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім'я Батьківщини;3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя. Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Згідно з ч.ч. 2, 4 Порядку № 989, громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами. Громадське обговорення передбачає, зокрема: оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості, в тому числі про найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.

Відповідно до ст.ст. 5, 6 Закону, питання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій порушується суб'єктами, зазначеними у статті 7 цього Закону, шляхом підготовки ними подання про присвоєння імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій. Пропозиції щодо присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій можуть також вноситися на розгляд суб'єктів, зазначених у статті 7 цього Закону, іншими державними органами, трудовими колективами, об'єднаннями громадян та окремими громадянами.

Подання про присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб'єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій. Воно повинно містити: 1) найменування суб'єкта, якому вноситься таке подання (стаття 8 цього Закону); 2) найменування суб'єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (стаття 7 цього Закону); 3) зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 цього Закону.

До подання також додаються: 1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім'я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об'єкту права власності; 2) розрахунки та кошторис витрат, пов'язаних з присвоєнням юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події; 3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення. У разі якщо у фізичної особи, ім'я якої пропонується присвоїти юридичній особі або об'єкту права власності, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає - батьки, рідні брати та сестри), додається також їх письмова згода на присвоєння імені.

Нормами п. 7 ч. 1 ст. 7, п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону передбачено, що у разі присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам, подання про таке присвоєння готується - сільським, селищним, міським головою.

Суб'єктом, який присвоює юридичним особам та об'єктам права власності імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, зокрема, юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об'єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам, є сільські, селищні, міські ради.

23.10.2016 на офіційному сайті Корсунь-Шевченківської міської ради було розміщене «Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення під час розгляду питання про зміну назви однієї з вулиць в місті Корсунь-Шевченківський на вулицю В. Рябошапки», що підтверджується відповідною копією цього повідомлення, яка міститься в матеріалах справи. Серед іншого, вказане повідомлення містило інформацію про те, що пропозицію щодо розгляду питання про зміну назви однієї із вулиць в місті Корсунь-Шевченківському на вулицю В.Рябошапки внесли жителі окремих вулиць міста Корсунь-Шевченківського: вул. Кулішенка (92 чол.), вул. Артема (115 чол.), вул. Крупської (120 чол.) та вул. Благовісної (32 чол.), а також, що зауваження та пропозиції подаються протягом шести місяців з моменту оприлюднення цього повідомлення.

У вказаному вище інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення відсутні відомості про найменування вулиці, якій пропонується присвоїти ім'я Володимира Рябошапки. Відтак, не зазначення конкретної вулиці, назву якої пропонується перейменувати свідчить про порушення п. 4 Порядку № 989.

Суд першої інстанції вірно відхилив як доказ дотримання порядку громадського обговорення, надану відповідачем копію звернення до голови міської ради Гайдая О.В. депутата міської ради Січкар В.О. від 23.09.2016, в якому останній просив «…підтримати клопотання та посприяти в перейменуванні вул. Крупської жителям по вул. Крупської на вулицю В. Рябошапки…» та додав до свого звернення Протокол зборів жителів вул. Крупської м. Корсунь-Шевченківський від 18.09.2016 року з підписами жителів та Протокол загальних зборів мешканців будинків, що знаходяться на вулиці Крупська, 2 ЖБК «Агроммаш» та Крупська, 4 від 20.09.2016 року з підписами жителів, позаяк з наданих документів вбачається, що громада м. Корсунь-Шевченківський, в тому числі, жителі вулиці Крупської, на час проведення громадського обговорення, яке тривало з 23.10.2016 по 23.04.2017, не були належно поінформовані про наявність розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 18.05.2016 № 245, яким вулицю Крупської перейменовано на вулицю Князя Олександра Вишневецького, та внесення відповідних відомостей 26.12.2016 в словник вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об'єктів Державного реєстру по місту Корсунь-Шевченківському.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, який вказав на неналежність доказу обізнаності жителів вулиці Крупської про те, що вона на час проведення зборів носить ім'я Князя Олександра Вишневецького, посилання на це депутата міської ради ОСОБА_10, зафіксоване в Протоколі загальних зборів мешканців будинків, що знаходяться на вулиці Крупська, 2 ЖБК «Агроммаш» та Крупська, 4 від 20.09.2016, позаяк протокол виготовлений рукописно, невідомим автором, а додані до нього списки з підписами жителів завірив ОСОБА_11, почерк якого явно відрізняється від почерку автора протоколу.

Разом з тим, кількість осіб присутніх на загальних зборах 20.09.2016 згідно протоколу, значно відрізняється від кількості жителів зазначених у доданому списку до цього протоколу, що надійшов до міської ради (згідно печатки) тільки 18.04.2017 року. Більш того, громадяни ОСОБА_12, ОСОБА_9. та ОСОБА_13, які згідно протоколу виступили на загальних зборах та підтримали депутата ОСОБА_10, в списках жителів, доданих до протоколу, взагалі не зазначені.

Відтак, на переконання колегії суддів, тривалий час виконання розпорядження від 18.05.2016 № 245, початок процедури обговорення 23.10.2016 про перейменування однієї з вулиць на вулицю В. Рябошапки (без зазначення, що ця вулиця розпорядженням від 18.05.2016 № 245 перейменована на вулицю Князя Олександра Вишневецького) свідчать про неналежну обізнаність громади міста Корсунь-Шевченківський із назвою вулиці, яку пропонується перейменувати.

Доводи апелянта стосовно наявності права вибору у мешканців міста при перейменуванні вулиць, що не суперечить Положенню № 989, жодним чином не спростовують зазначені вище аргументи щодо неналежної обізнаності територіальної громади, та не беруться до уваги судом апеляційної інстанції.

Крім того, з протоколу № 6 засідання топонімічної комісії при Корсунь-Шевченківській міській раді від 23.03.2017 вбачається, що комісія не погодила питання перейменування вулиці Князя Олександра Вишневецького (Крупської) на вулицю В. Рябошапки. Так, з вказаного протоколу вбачається, що з 5 присутніх: «проти» проголосувало 3, «утримались» 2, «за» 0.

Згідно додатку № 1 до рішення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради від 08.04.2016 № 102, до складу топонімічної комісії входить 9 осіб. Згідно п. 3 Положення про топонімічну комісію, затвердженої додатком № 2 до рішення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради від 08.04.2016 № 102, засідання комісії є правомочним при наявності не менш як половини загального складу комісії. А отже рішення, зафіксоване протоколом № 6 від 23.03.2017, прийнято правомочним складом.

В частині доводів апелянта щодо винесення міським головою в результаті обговорення подання у вигляді проекту рішення, тобто з дотриманням встановленої процедури, то такі посилання спростовуються аргументами суду першої інстанції, який вказав, що відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 7 та п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону, за наслідками громадського обговорення, міський голова мав звернутися до сесії депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради з поданням про присвоєння вулиці Князя Олександра Вишневецького імені Володимира Рябошапки. Проте, такого подання матеріали справи не містять, не долучено такого і до апеляційної скарги. А відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що подання, як письмовий документ, головою Корсунь-Шевченківської міської ради не готувалось та на розгляд сесії не вносилось. Такі аргументи також свідчать про порушення відповідачем встановленої процедури.

Обгрунтовано відхилено судом першої інстанції «кошторис витрат на перейменування вул. Крупської на вул. В. Рябошапки в м. Корсуні-Шевченківському», з огляду на відсутність дати його складення, посади, прізвища та підпису фахівця, що його склав, а також відповідного розрахунку сум, цін, матеріалів, які враховувалися розробниками такого кошторису.

Колегія суддів вражає обґрунтованими доводи апелянта щодо неналежного дослідження судом першої інстанції факту оприлюднення результатів проведеного громадського обговорення, та враховує, що апелянтом було надано відповідні докази оприлюднення такого обговорення. Разом з тим, вказана обставина не свідчить про повне дотримання процедури перейменування вулиці, зокрема Порядку № 989, а відтак не може бути достатньо підставою для задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на положення п. 1 ст. 37, п. 41 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», позаяк в межах даного спору не ставляться під сумнів повноваження органу місцевого самоврядування на вчинення спірних дій, а перевіряється дотримання встановленої процедури перейменування вулиці.

Колегія суддів не вбачає обґрунтованим твердження апелянта щодо доцільності допиту свідка, який займав посаду начальника відділу містобудування, архітектури та ЖКГ виконавчого комітету, позаяк наявних матеріалів справи достатньо для належного дослідження й встановлення обставин справи, та прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч вказаному, відповідачем не доведено обґрунтованими доводами або доказами, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, правомірність оскаржуваного рішення та дотримання процедури його прийняття.

Вказане в сукупності доводить обгрунтованість позовних вимог та їх правомірне задоволення судом першої інстанції.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області залишити без задоволення, а рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 06.12.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя І.О. Лічевецький