Справа № 2-1970/2009

 Р І Ш Е Н Н Я

 Іменем України

      18 вересня 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого – судді Позняка О.М.

при секретарі – Ходжаш Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про зобов’язання розірвати депозитний договір, сплатити суму внеску з відсотками, та про стягнення моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Бахчисарайського районного суду АРК з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» в особі Бахчисарайського відділення № 4 Сімферопольської філії ТОВ «Укрпромбанк» в якому просила суд визнати  дії посадових осіб Бахчисарайського відділення № 4 Сімферопольської філії ТОВ «Укрпромбанк», які відмовили в достроковому розірванні договору банківського внеску в сумі 45 000 Евро, неправомірними. Позивач просила суд зобов’язати відповідача достроково  розірвати договір банківського строкового вкладу від 05 вересня 2008 року на суму 45.000 Евро, сплатити по депозитному рахунку 45.000 Евро з відсотками, а також стягнути з відповідача 50 000 грн. моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 вересня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем в особі Бахчисарайського  відділення № 4 Сімферопольської філії ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір  банківського строкового вкладу №1004/0304887000939002, згідно якого ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок банку 45 000 Евро під 10,0 % річних на термін 183 дні. У зв’язку з необхідністю дострокового розірвання договору, що було передбачено ст..1060 ЦК України та умовами договору,  ОСОБА_1 звернулась 11.03.2009 р. з відповідною заявою до банку з вимогами про дострокове повернення вкладу, але в даній вимозі їй було відмовлено. Позивач вважає. Що даною відмовою відповідач порушив її права, передбачені ст..1060 ЦК України, якою передбачено, що банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Зазначені дії відповідача на думку позивача протирічить ст..8,22 Конституції України, порушують її права власника, оскільки вона не в змозі розпоряджатись своїм майном, яке знаходиться у відповідача, який ним і користується на свій розсуд. Позивач вважає, що даними діями їй заподіяно моральну шкоду, оскільки відмова її шокувала, вплинула не неї негативно, вона була позбавлена нормальних життєвих умов і вимушена була звернутись до суду.  

В ході розгляду справи ухвалою суду була прийнята відмова позивача від позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними і проводження в даній частині було закрито.

Позивач в судове засідання не з’явилась, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю. Позивач зазначила в заяві, що вона не підтримує позов в частині стягнення відсотків і просила суд в даній частині позов залишити без розгляду. В іншій частині на задоволені позовних вимог наполягає, просила розглянути справу  в заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до суду направлені письмові заперечення проти позову з клопотанням про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Суд, за згодою позивача, відповідною ухвалою визначив порядок розгляду справи, передбачений ст.224 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення на підставі наявних в справі доказів, яких достатньо для вирішення питання про права та обов’язки сторін.

Дослідивши матеріали судової справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» в особі Бахчисарайського відділення № 4 Сімферопольської філії ТОВ «Укрпромбанк» 5 вересня 2008 року було укладено договір  банківського вкладу №1004/0304887000939002, згідно якого ОСОБА_1 поклала на депозитний рахунок до банку  45 000 Евро під 10,0 % річних на термін 183 дні з терміном повернення вкладу 06 квітня 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2009 року ОСОБА_1 звернулась до Начальника Бахчисарайського відділення № 4 Сімферопольської філії ТОВ «Укрпромбанк» з заявою про дострокове припинення дії договору та про повернення депозитного вкладу в розмірі 45 000 Евро.

Відповідачем на заяву позивача 11.03.2009 року за вих.№ 215-09 надано відповідь про неможливість виконання вимог вкладника у зв’язку з введенням тимчасової  адміністрації та тимчасового мораторію на задоволення вимог кредиторів та вкладників, та зазначено, що заяву ОСОБА_1 поставлено на облік і  зазначено, що її вимога щодо повернення вкладу буде задоволена за наявності коштів.

Відповідно до заперечень відповідача на позов, наданих суду, в якості підстав, що на думку відповідача унеможливлюють повернення вкладу є введення тимчасової адміністрації й мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, до теперішнього часу внесок в розмірі 45 000 Евро позивачу не повернуто.

Фактично між позивачем і відповідачем  існують правовідносини, що врегульовані ст.1058-1065 ЦК України. Відповідно до ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину  на першу вимогу владника.  

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до закону чи договору, при цьому згідно із ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до матеріалів справи з 21.01.2009 р. в ТОВ «Український промисловий банк» введена тимчасова адміністрація строком на один рік і з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців – з 21.01.2009 р. до 21.07.2009 р., а відповідно до листа Національного Банку України мораторій продовжено на строк 6 місяців – до 21.01.2010 року.

Відповідно до ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів.

Таким чином, мораторій на задоволення вимог кредиторів – це не підстава для відмови у виконанні фінансового зобов’язання відповідача перед позивачем, а лише передбачений законодавством засіб оздоровлення фінансового стану банківської установи.

Оскільки вклад в розмірі 45 000 Евро позивачу ОСОБА_1 в розмірі 45 000 грн. не був повернутий ні на вимогу вкладника достроково, ні у зв’язку зі спливом терміну дії договору і не повернутий до теперішнього часу, що не заперечується відповідачем, то права позивача ОСОБА_1 на повернення вкладу, передбачені ч.2 ст.1060 ЦК України, відповідачем порушені.

Зазначені порушені права позивача підлягають судовому захисту. Введення мораторію відповідно до ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не може бути підставою для відмови позивачу судом в захисті його порушених прав, оскільки статтею 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не визначено, що забороняється приймати рішення про такі стягнення та відповідно до них видавати й виконавчі документи.

Таким чином суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов’язання відповідача до сплати 45 000 Евро банківського вкладу обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача суми нарахованих на вклад річних суд дані вимоги зоставляє без розгляду, як такі, що не підтримуються позивачем.

 Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню відповідно до ст.611 ЦК України, оскільки між сторонами укладена цивільно-правова угода, яка не передбачає такого виду відповідальності однієї з сторін, як відшкодування моральної шкоди. Всі права та обов’язки сторін виходять з даної угоди. Прав позивача, передбачених Конституцією України та іншими Законами України (для захисту яких було б передбачено стягнення моральної шкоди) відповідачем не порушено.

Судові витрати в сумі 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачені позивачем, суд стягує на користь позивача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.526,611-612,1054-1055,1058-1060 ЦК України,  керуючись ст.10,11,209,212,214-215, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» в особі Бахчисарайського відділення № 4 Сімферопольської філії ТОВ «Укрпромбанк» сплатити ОСОБА_1 45 000 Евро (сорок п’ять тисяч Евро) банківського вкладу, внесеного відповідно до договору № 1004/0304887000939002 від 05.09.2008 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1  1 730 грн. судових витрат.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1  – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення  протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.    

Заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга та заява про скасування заочного рішення подаються через Бахчисарайський районний суд.

Суддя :