справа № 2-403/2010

Р І  Ш Е Н Н Я

Іменем України

      15 лютого 2010 року                                                м. Запоріжжя

    Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_3 у грудні 2009 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина.

    У судовому засіданні  позивач підтримала позовні вимоги, які викладені в позові, а також повідомила, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі з 26.10.1958 року. Шлюб розірвано 21.08.1975 року. Від шлюбу мають повнолітнього сина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син знаходиться на її утриманні, оскільки відповідач не бажає надавати допомогу в повному обсязі. Син є інвалідом дитинства, а вона будучи пенсіонеркою повністю утримувати сина не має можливості. Відповідач працює та отримує пенсію, його матеріальний та фізичний стан дозволяє надавати допомогу.

    Відповідач в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі,  заперечував проти позовних вимог, пояснивши, що не має можливості надавати кошти на утримання сина.

Суд, вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх істотних обставин, вважає, що позов не підлягає задоволенню  з таких підстав.

    Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно довідки АД №110983 від 22.01.09 ОСОБА_5  є інвалідом дитинства ІІІ групи, група інвалідності встановлена безстроково, але у графі «висновок про умови та характер праці» вказано, що ОСОБА_5  може працювати робітником або слюсарем.

    Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. У судовому засіданні було встановлено та підтверджено доказами, що відповідач є пенсіонером та не працює, отже єдиним доходом відповідача є  пенсія   яка становить 1284, 38 грн. Згідно довідки КУ «ЦКЛ №4» відповідач хворіє на такі хвороби – ДОА з переважним ураженням колінних суглобів НФС ІІ ст., артифакія обох очей, гіпертонічна хвороба та інші, що потребують постійного лікування та значних матеріальних коштів.      

    На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у  задоволенні позовних вимог, оскільки стан здоров’я відповідача та його матеріальний стан не дозволяють йому сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 198 СК  України, ст.ст.57-60, 88, 209, 212-215,  367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                         О.С. Яцун