Справа № 2 - 204/2010  

                                                                         Р І Ш Е Н Н Я      

                                                             І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                    22 січня    2010 року Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:            

                                                           головуючого – судді Мєркулової Л.О.,

                                                           при  секретарі –   Бехтер Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа – Орган опіки та піклування Заводської районної адміністрації м.Запоріжжя, про визначення місця проживання дитини , суд, -    

                                                                          в с т а н о в и в :

       Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду  з  позовом про визначення місця проживання дитини.

      У своєму позові і у судовому засіданні позивач пояснив, що він з відповідачкою по справі, ОСОБА_2, знаходився у шлюбі з 08 жовтня 1997 року по 13.12.2001 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу залишився проживати з відповідачем. За домовленістю з відповідачкою позивач постійно піклувався про дитину, брав участь у її вихованні.

     Відповідачка не займалася вихованням сина, не контролювала його навчання, внаслідок чого син кілька разів уходив з дому.

     Неодноразово сина забирали до дитячого притулку.

      На теперішній час позивач вимушений забрати сина до себе і виховувати його належним чином.

     Згоди з відповідачкою  щодо місця проживання сина не досягнуто.

     Позивач вважає, що перебування сина в сім*ї відповідачки негативно вливає на його виховання та здоров*я.

    Позивач проживає в двокімнатній квартирі, фактично створив сім*ю, має добру дружину,  достатній заробіток. Позивач бажає дати дитині освіту і добробут.

     Позивач просить його позов задовольнити і визначити місце проживання сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за його місцем проживання: м. Запоріжжя, вул..Респуюліканська.63-а кв.47.

   Відповідачка у судовому засіданні спочатку позов не визнала, а під кінець слухання справи позов визнала повністю.

     Третя особа – представник органу опіки та піклування позов підтримала і просить його задовольнити.

     Дослідивши докази по справі, вислухав пояснення  сторін, пояснення третьої особи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню  з наступних підстав.

     У судовому засіданні було встановлено, що сторони  по справі знаходилися у шлюбі, від шлюбу мають дитину –  сина ОСОБА_3.

    Із свідоцтва 1-ЖС № 125896 про народження ОСОБА_4 вбачається, що його батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

   Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини. Її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.

     Відповідно до ст.155 СК України здійснення  батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.  Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

    У судовому засіданні із пояснень сторін було встановлено, що ОСОБА_4 сам вибрав місце проживання зі своєю матір*ю,  але судом було встановлено, що  відповідач по справі ОСОБА_2, мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2009 року   позбавлена батьківських прав відносно свого сина ОСОБА_3.

  Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

    Відповідно до ст.161 СК України, якщо мати та батько проживають окремою, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

     Відповідно до ст.162 СК України якщо один з батьків  або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала. Дитина не може бути повернута лише тоді. Коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для ї життя та здоров'я.

    Відповідно до ст.163 СК України  батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або  рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і передати її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це не суперечить її інтересам.

    Із висновку органу опіки та піклування Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя від 18.12.2009 року № 01-15/948 встановлено, що орган опіки та піклування виходячи із інтересів неповнолітньої дитини вирішив визначити місце проживання  ОСОБА_4 за місцем проживання батька –  ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

     Відповідно до п.1 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх  бажанням.

    Судом було встановлено, що на підставі рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя  від 03.12.2009  року  ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно сина – ОСОБА_4, а тому неможливо залишити дитину ОСОБА_4 проживати разом з матір*ю.

    Тому, суд приходе до висновку, що позов ОСОБА_1 повністю знайшов свої докази і обґрунтування у судовому засіданні і тому підлягає задоволенню.

    Керуючись ст.ст.208, 209, 212-215  ЦПК України, ст.ст.150, 155, 160, 161, 162, 163,181, 192  Сімейного Кодексу України, суд, -    

                                                                    В И Р І Ш И В :    

       Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа - орган опіки та піклування Заводської районної адміністрації м. Запоріжжя про визначення місця проживання дитини  – задовольнити у повному обсязі.              

     Визначити місце проживання неповнолітньої  дитини  - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком, ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області  шляхом  подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, а потім протягом 20 днів самої апеляційної скарги.

    Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було  подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку

  Суддя:                                                                                                                           Л.О.Мєркулова