Справа № 2-2218/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі :
судді Озерянської Ж.М.
при секретарі Волинець Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу земельної ділянки дійсною та визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 980910 від 19.08.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010812004691 належить на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 0.0416 га, яка розташована на території Балівської сільської ради в садовому товаристві “Акація”, № 15, Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
28 червня 2009 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого відповідачка продала, а позивачка придбала за встановлену договором грошову суму 28000 грн. вказану земельну ділянку.
На виконання умов укладеного договору купівлі-продажу від 28 червня 2009 року позивачка оплатила відповідачу обумовлену вартість земельної ділянки, виконавши, таким чином, усі умови вказаного договору та на законних підставах набувши право власності на спірну земельну ділянку.
Договір купівлі-продажу від 28 червня 2009 року був укладений у простій письмовій формі з умовою про подальше нотаріальне посвідчення. Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з вимогою про нотаріальне посвідчення укладеного між ними договору купівлі-продажу, але до теперішнього часу відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору.
Оскільки і позивач і відповідач повністю виконали умови договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, позивачка на підставі ст.220 ЦК України просила визнати укладений договір дійсним та визнати за собою право власності на земельну ділянку.
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідачка у судовому засіданні пояснила, що дійсно відмовила позивачці у нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки , оскільки мала та має фінансові труднощі. Проти задоволення позовних вимог позивачки не заперечувала.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 980910 від 19.08.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010812004691 належить на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 0.0416 га, яка розташована на території Балівської сільської ради в садовому товаристві “Акація”, № 15, Дніпропетровського району Дніпропетровської області(а.с.7).
28 червня 2009 року між позивачкою та ОСОБА_2 було укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого відповідачка продала, а позивачка придбала за встановлену договором грошову суму 28000 грн. вказану земельну ділянку(а.с.6).
На виконання умов укладеного договору купівлі-продажу від 28 червня 2009 року позивачка оплатила відповідачці обумовлену вартість земельної ділянки, виконавши, таким чином, усі умови вказаного договору та на законних підставах набувши право власності на спірну земельну ділянку.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 червня 2009 року був укладений сторонами у простій письмовій формі з умовою про подальше нотаріальне посвідчення. Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з вимогою про нотаріальне посвідчення укладеного між ними договору купівлі-продажу, але до теперішнього часу відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору.
Встановлено, що ОСОБА_1 реалізує своє право власності на нерухоме майно у формі права користування та володіння земельною ділянкою, однак позбавлена права розпоряджатись майном у зв’язку з тим, що відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотним умов договору.
Оскільки у судовому засіданні встановлено, що укладеним договором права інших осіб не порушено, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов угоди, що підтверджується договором купівлі-продажу(а.с.7), і відбулося повне виконання договору, але відповідачка ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд вважає, що згідно ч.2 ст.220 ЦК України договір купівлі-продажу належить визнати дійсним, а позовні вимоги позивачки задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 10,27,31,57,88,215,223 ЦПК України, ст.ст. 220,638,328 ЦК України, суд -
В и р і ш и в:
Визнати дійсною угоду купівлі – продажу земельної ділянки площею 0.0416 га, яка розташована на території Балівської сільської ради в садовому товаристві “Акація”, № 15, Дніпропетровського району Дніпропетровської області , укладену 28 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.0416 га ,яка знаходиться на території Балівської сільської ради в садовому товаристві “Акація”, № 15, Дніпропетровського району Дніпропетровської області , яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту Серії ЯЕ № 980910, виданого 19 серпня 2008 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010812004691.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: Озерянська Ж.М.