Справа № 2а-481
2010 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2010 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Озерянської Ж.М.,
при секретарі – Волинець Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Ювілейне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування м.Дніпропетровська, інспектора міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 03 жовтня 2009 року серія АН № 555804, закриття провадження в адміністративній справі. Крім того, позивач просив поновити йому процесуальний строк для оскарження постанови, оскільки він отримав постанову поштою з запізненням.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги і пояснив, що 03 жовтня 2009 року інспектором ДПС батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування м.Дніпропетровська ОСОБА_2, щодо нього було складено постанову про адміністративне правопорушення, якою на неї накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП. Із зазначеною постановою він не згоден, вважав її незаконною, яка підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків інспектора обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а саме: порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушенням при розгляді справи її прав, передбачених ст.268 КУпАП, неповним відображенням на фотокартці, яка є єдиним доказом по справі.
Відповідач надав судові заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши представлені письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що 03 жовтня 2009 року о 13 годині 56 хвилин по вул.Глінки у м.Дніпропетровську водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення вимог п.8.1 Правил дорожнього руху України здійсни зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», тобто скоїв правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 1 КупАП у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
Згідно ст.9 КУпАП Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст.33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують Відповідальність. При винесені оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
При винесенні постанови були грубо порушені права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитись з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В якості місця розгляду справи, в оскаржуваній постанові вказано « вул.Троїцька,2-А м.Дніпропетровськ». Однак, про час і місце розгляду справи позивач не був повідомлений, крім цього, незважаючи на те, що положеннями КУпАП передбачений 15-дений строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення, справа була розглянута з винесенням постанови 03.10.2009 року - в день фіксації правопорушення.
Оскаржувана постанова винесена на підставі п.6 ст. 258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Оскільки адміністративно - процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до Формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним - є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Відсутні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відомості про спосіб використання приладу «ВІЗІР» : патрульний чи стаціонарний, що позбавляє суд встановити обґрунтованість застосування відповідачем положень ст.ст.14-1, 258-6 КУпАП щодо притягнення до відповідальності за правопорушення власника транспортного засобу та не складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору «Візір» і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством.
У тексті постанови зазначено, що позивач ОСОБА_1, як власник транспортного засобу, 03 жовтня 2009 року о 13 годині 56 хвилин по вул. Глинки у м.Дніпропетровську керуючи автомобілем НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Проте, для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав, оскільки зазначена фотокартка не дозволяє зробити висновок про наявність вказаного дорожнього знаку на ділянці дороги, на який зупинився автомобіль та взагалі з фотокартки незрозуміло, на якій саме вулиці здійснив зупинку автомобіль.
Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.
У відповідності до ст. 268 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення повинен відбуватись у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючі вищевикладене, суд вважає що постанова серії АН № 555804 по справі про адміністративне правопорушення від 03.10.2009 року прийнята з порушенням прав позивача та не відповідає вимогам КУпАП.
За відсутності достатніх даних про місце вчинення порушення та особу правопорушника у відповідача були відсутні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого за ст.122 ч.1 КУпАП. Як наслідок, постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена відповідачем в порушення вимог ст.ст.278,280 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення за таких умов підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Таким чином, суд вважає адміністративний позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення - скасуванню.
Суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, оскільки отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення із запізненням, тому є підстави для його поновлення відповідно до ст. 100, 102 КАС України.
Керуючись ст.100,102,159-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Поновити строк звернення ОСОБА_1 з адміністративним позовом до суду.
Скасувати постанову інспектора батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування м.Дніпропетровська ОСОБА_2 серія АН № 555804 від 03 жовтня 2009 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Озерянська Ж.М.