Судове рішення #78044647

Справа № 663/1292/17

Провадження № 2/663/31/19


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року Скадовський районний суд Херсонської області у складі:

                          головуючого судді                 Клімченка М.І.

                          за участю секретаря               Ворфоломєєвої І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Скадовську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те, що 06.02.2009 року між сторонами виникли договірні відносини щодо отримання відповідачем кредиту в розмірі 13100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач отримав кредитні кошти, але не виконує зобов’язань з його повернення в результаті чого станом на 16.05.2017 виникла заборгованість в розмірі 88426,32 грн., а саме: заборгованість по кредиту в розмірі 29124,72 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 20776,50 грн., заборгованість з пені та комісії в розмірі 33838,13 грн. та штрафів в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та в розмірі 4186,97 грн. (процентна складова). Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитом та сплачені судові витрати.

03.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, в якому просив визнати протиправним підвищення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» процентної ставки за користування кредитними коштами за договором № б/н від 06.02.2009, який укладений між ним та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»: з 01.09.2014 до 34,80 % на рік з 01.04.2015 до 43,20 % на рік.

У відзиві на зустрічну позовну заяву представник позивача проти задоволення зустрічного позову заперечував, посилаючись на те, що підвищення процентної ставки є правомірним, відповідає Умовам та Правилам та ґрунтується на Законі.

Відповідно до п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності редакцією ЦПК, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності редакцією ЦПК.

Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з’явилася, заявою просила розглядати справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов не визнав, посилаючись на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» нарахував заборгованість, яка станом на 16.05.2017 року мала б складати за тілом кредиту 655,01 грн., за відсотками – 10,37 грн., а за пенею 00,00 грн. Отже, враховуючи відсутність простроченої заборгованості станом на 16.05.2017 року, просив відмовити в його задоволенні. Зустрічну позовну заяву підтримав та просив її задовольнити з підстав викладених у ній.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 06.02.2009 року звернувся до позивача з заявою, в якій, з урахуванням долучених до матеріалів справи Умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна» просив відкрити йому рахунок та надати послуги, а саме кредит з базовою відсотковою ставкою 2,5 % на місяць. У своїй заяві ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений і згодний з Умовами і Правилами надання банківських послуг та Тарифами банка. ОСОБА_1 погодився з тим, що ця заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг та Тарифами банка є договором між сторонами про надання банківських послуг.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Як вбачається з Умов та Правил надання банківських послуг затверджених наказом від 06.03.2010 № СП-2010256, банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9 договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови (п. 1.1.3.2.3); зміни в Умови і Правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку у випадках не заборонених діючим законодавством України (п. 1.1.6.1); зміни внесені в умови і правила діють з моменту їх публікації на сайті, але не пізніше підтвердження змін діями клієнта по користуванню послугами банка (п. 1.1.6.4); строк позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагород, неустойки – пені, штрафів, витрат банку складає 50 років (1.1.7.31); клієнт дає свою згоду, на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт (п. 2.1.1.2.3); позичальник зобов’язується погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування, по перевищенню платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах передбачених вказаним договором (п. 2.1.1.5.5); у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банка виконати зобов’язання по поверненню кредиту (в т.ч. простроченого кредиту та овердрафта), сплату винагород банку (п. 2.1.1.5.6); банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому чи у визначеній банком частці у випадку невиконання держателем своїх боргових чи інших зобов’язань за цим договором (п. 2.1.1.12.10); при порушенні клієнтом строкових платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених цим договором понад 120 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від ціни позову (п. 2.1.1.7.6); договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк (п. 1.1.7.12); у випадку виникнення прострочених зобов’язань на суму від 100 грн., включаючи прострочені зобов’язання передбачені пп. 2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.8.1 Умов і правил клієнт сплачує банку пеню, яка розраховується як ПЕНЯ = базова процентна ставка по договору / 30 (нараховується за кожен день прострочки кредита) + 50 грн. (єдиноразово). Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту (п. 2.1.1.12.6.1).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості наданого позивачем у ОСОБА_1 перед банком станом на 16.05.2017 виникла заборгованість в розмірі 88426,32 грн., а саме: заборгованість по кредиту в розмірі 29124,72 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 20776,50 грн., заборгованість з пені в розмірі 33838,13 грн. та штрафів в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та в розмірі 4186,97 грн. (процентна складова).

Суд не може погодитись з вказаним розрахунком наданим позивачем, виходячи з наступного.

Як вбачається з ч. 2-3 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції яка діяла з початку 2009 року по вересень 2011 року в т.ч. і в період затвердження Умов та Правил надання банківських послуг затверджених наказом від 06.03.2010 і на час укладення кредитного договору з позивачкою), встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

За таких обставин положення Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку в частині права банку в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку є нікчемними, тобто недійсними в силу закону і не приймаються судом до уваги.

Отже, зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання неправомірним підвищення ПАТ КБ «Приватбанк» процентної ставки по кредиту з 01.09.2014 до 34,80% та з 01.04.2015 до 43,20% є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позивачем за первісним позовом неправомірно збільшувалася процентна ставка і розмір заборгованості відповідача за первісним позовом має розраховуватися виходячи з відсоткової ставки 30 % річних.

Судом не можуть бути прийняті до уваги твердження банку, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Оскільки у кредитному договорі ОСОБА_1 не зазначено, що процентна ставка за ним є змінюваною, не відображений порядок її розрахунку, її елементи, формула, слід дійти висновку, що відсоткова ставка за вказаним договором є фіксованою. З наказів про підвищення процентних ставок № СП-2014-6915682 від 18.08.2014 та № СП-2015-6552838 від 18.02.2015 також не вбачається порядок їх розрахунку та обґрунтованість їх підвищення, за виключенням посилань на збереження доходності продукту. Також позивачем не надано суду доказів на підтвердження доводів заперечень на зустрічний позов про обізнаність ОСОБА_1 про підвищення процентної ставки.

З розрахунку заборгованості по кредиту наданого представником відповідача за первісним позовом вбачається, що заборгованість станом на 16.05.2017 року за тілом кредиту складає 655,01 грн., заборгованість з відсотків виходячи з 30 % річних складає 10,37 грн., а за пенею – 00,00 За очевидної неправильності розрахунку банку та відсутності альтернативного розрахунку позивача суд бере за основу вищевказаний розрахунок.

Оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом представника відповідача ОСОБА_2 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню щодо визнання неправомірним збільшення процентної ставки.

Позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають, оскільки станом на 16.05.2017 року у ОСОБА_1 згідно наданого представником відповідача розрахунку була відсутня прострочена заборгованість.

Згідно ст. 141 ЦПК України в разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача – задовольнити.

Визнати неправомірним підвищення Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» процентної ставки за користування кредитними коштами за договором б/н від 06.02.2009 року який укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» з 01.09.2014 до 34,8% на рік та з 01.04.2015 до 43,2% на рік.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. 

Якщо в судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.




       Суддя                                                                М.І. Клімченко


Повний текст рішення

складено: 28.03.2019 року



  • Номер: 22-ц/819/1008/19
  • Опис: за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Федюка Юрія Ярославовича про стягнення заборгованості, зустрічним позовом Федюка Юрія Ярославовича до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача,
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 663/1292/17
  • Суд: Херсонський апеляційний суд
  • Суддя: Клімченко М. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.05.2019
  • Дата етапу: 30.07.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація