Справа №2-58/10    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року      Солонянський районний суд Дніпропетровської області   в складі:

головуючої    – судді Омелюх В.М.,

при секретарі – Шулікі А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації “Дніпропетровськгаз” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з газопостачання,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості по оплаті послуг з газопостачання станом на 01 грудня 2009 року в сумі 665 гривень 46 копійок.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 10 січня 2008 року з відповідачкою було укладено письмовий договір № 50369 про надання послуг з газопостачання, згідно якого одна сторона надає послуги з газопостачання, а інша повинна надані послуги своєчасно оплачувати. На ім’я відповідачки було відкрито особовий рахунок за № 50369 для розрахунків за споживання природного газу. Однак відповідачка умов договору не виконує і своєчасно надані послуги з газопостачання не оплачує. Станом на 01 вересня 2009 року у відповідачки був аванс у розмірі 39 гривень 30 копійок. Борг розпочав формуватися у вересні 2009 року, в зв’язку з чим станом на 01 грудня 2009 року відповідачка має заборгованість по оплаті за отриманий газ у сумі 665 гривень 46 копійок, яку, в порушення умов договору та Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, не бажає сплачувати в добровільному порядку, в зв’язку з чим просять стягнути заборгованість у примусовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідачки заборгованість за спожитий природний газ станом на 01 грудня 2009 року у сумі 665 гривень 46 копійок. Також просив стягнути з відповідачки на їх користь витрати по сплаті судового збору у сумі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень у примусовому порядку, оскільки відповідачка в добровільному порядку їх сплачувати не бажає.

Відповідачка у судове засідання 16 лютого 2010 року не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про вручення їй судової повістки 25 січня 2010 року. Про причини неявки суд не повідомила, в зв’язку з чим суд визнає її неявку без поважних причин та вважає можливим продовжувати розгляд справи за її відсутності. У судових засіданнях 06 січня та 25 січня 2010 року позивачка позов не визнала та пояснила, що у вересні 2007 року вона згідно договору купівлі-продажу придбала житловий будинок по вул. 70 років Жовтня, 29 у с. Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області, але до вересня 2009 року ним не користувалася, оскільки будинок потребував ремонту та заміни приладу опалення. На день укладення договору купівлі-продажу подача газу до будинку була припинена шляхом опломбування крану на вводі в приміщення, а знято пломбу та підключено газ було лише у вересні 2009 року. Попередній власник будь-яких документів про оплату за газ їй не надавав. Вважала, що повинна платити за газ з дня, коли почала проживати у будинку та користуватися природним газом і з тих показів, що були зафіксовані на газовому лічильнику на період, коли фактично стали користуватися послугами з газопостачання. Також пояснила, що договір про надання послуг з газопостачання нею в письмовій формі з позивачем не укладався, а підпис у договорі не її. В той же час не оспорювала існування договірних відносин між нею та позивачем і без укладення письмової форми договору, оскільки газ їй постачався, а вона його оплачувала, на її ім’я було відкрито особовий рахунок та вона мала абонентську книжку. Після купівлі даного будинку в ньому періодично проживали попередні власники, які і могли користуватися газовими приладами, але вважає, що за користування газом іншими особами вона не повинна нести відповідальності.

Суд, вислухавши представника позивача, пояснення відповідачки в судових засіданнях 06 та 25 січня 2010 року, дослідивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки було встановлено, що попереднім власником житлового будинку №29 по вул. 70 років Жовтня у с. Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області був ОСОБА_2, з яким у позивача з 2001 року існували договірні відносини про надання послуг з газопостачання, за заявою якого від 24 жовтня 2003 року про тимчасове припинення подачі природного газу на вводі представниками позивача було опломбовано кран, що підтверджується актами від 29 вересня 2003 року та 30 жовтня 2003 року (а.с.47), карткою абонента (а.с.48), де контролером зафіксовано покази лічильника «30528» та припинення постачання газу шляхом опломбування за період з 23 лютого 2005 року по 30 серпня 2006 року включно, що свідчить про те, що останнє використання газу було у 2003 році і з того часу показання лічильника не змінювались, а у власника будинку ОСОБА_2 був аванс у розмірі 39 гривень 65 копійок (а.с.30,43-45), що також вбачається із укладенного з позивачем поперднім власником будинку ОСОБА_2 Д.В. нового договору на постачання природного газу до зазначеного житлового будинку від 19 червня 2007 року за  №50369 (а.с.49-51), в якому також зафіксовані сталі покази лічильника «30528».

У 2007 році власником житлового будинку №29 по вул. 70 років Жовтня у с. Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області згідно договору купівлі-продажу від 04 вересня 2007 року, з п.6 якого вбачається, що попередні власники та особи, що проживали в будинку (а.с.8,31-37), зобов’язалися звільнити будинок до 15 вересня 2007 року, сплатити всі комунальні платежі та в момент звільнення житлового будинку надати на підтвердження здійснення такої оплати відповідні документи, стала відповідачка, яка 11 грудня 2007 року звернулася до позивача з заявою про переоформлення особового рахунку на її ім’я як власника будинку (а.с.52). Фактична зміна показів лічильника та використання природного газу було здійснено нею у вересні 2009 року, що підтверджується розрахунками за газ (а.с.9), актом про зняття пломби для відновлення постачання газу за заявою відповідачки від 15 вересня 2009 року (а.с.55), що свідчить про те, що до дня зняття пломби подача газу до даного житлового будинку не здійснювалась, та актом виконаних робіт по заміні газового котла (а.с.56), що свідчить про існування між сторонами як договірних відносин, навіть, якщо не приймати до уваги заперечення відповідачки про існування письмового договору № 50369 про надання послуг з газопостачання від 10 січня 2008 року (а.с.5-6), підпис у якому нею як стороною у договорі не підтверджується та оспорюється, так і про відсутність використання газу у спірному будинку до моменту зняття пломби, за якою було припинено газопостачання до будинку за заявою попереднього власника ОСОБА_2 згідно останнього акту опломбування подачі газу 30 жовтня 2003 року (а.с.7,9,30,38-39,47,43-45). Відповідно до встановлених у судовому засіданні договірних відносин позивач зобов’язався здійснювати відповідачці поставку природного газу до належного їй будинку, а відповідачка зобов’язалась послуги з газопостачання своєчасно та належним чином оплачувати і ці обставини сторонами не оспорювались, а спір виник лише в частині наявності заборгованності за поставлений позивачем природний газ та його розмір.

Будь-яких об'єктивних доказів на підтвердження передачі їй попереднім власником будинку інших показів обліку використаного газу, ніж «30528» відповідачкою у судовому засіданні не надано, а судом не встановлено, тому при постановлені рішення по даній справі  не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідачки про те, що початковими показами лічильника використаного нею як новим власником житлового будинку газу повинні бути зафіксовані в абонентській книжці саме показники лічильника «31980» (а.с.38-39), оскільки з вищезазначених доказів вбачається, що як на день опломбування подачі газу до зазначеного житлового будинку у попереднього власника, так і на день початку користування природним газом відповідачкою як новим власником будинку покази лічильника становили «30528», що свідчить про те, що відповідачка як новий власник будинку та сторона у договорі зобов'язана розпочати вносити плату за споживання природного газу саме з зазначених показників приладу обліку використання природного газу, а не з тих, якими користується відповідачка (31980), оскільки будь-яких доказів наявності таких показів лічильника у попередніх власників при звільненні ними будинку згідно умов договору нею не надано.

Доводи відповідачки про те, що вона з 2007 року протягом двох років у будинку не проживала і за цей час газом міг користуватися або попередній власник, або інші особи не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки це не звільняє її як власника житлового будинку від обов'язку оплати за використаний природний газ відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної Комісії регулювання електроенергетики України від 19 грудня 2006 року № 1672 (а.с.11), яка набрала чинності з 01 січня 2007 року, та послідуючих встановлених законодавством тарифів для населення по оплаті послуг по поставці природного газу, оскільки як власник саме вона несе відповідальність за користування належним їй на праві власності житловим будинком як нею, так і іншими особами, і саме вона визначає чи дозволяє будь-кому проживання в будинку та користування комунальними послугами, в тому числі і природним газом, які надаються саме їй як стороні за договором про надання відповідних комунальних послуг. Більше того, ці доводи відповідачки суперечать довідці Башмачанської сільської ради від 12 грудня 2007 року, наданої нею до Солорнянської служби експлуатації газового господарства ВАТ з газопостачання та газифікації “Дніпропетровськгаз” (а.с.54), з якої вбачається, що вона та члени її сім’ї на день видачі довідки зареєстровані та проживають у с. Башмачка по вул. 70-річчя Жовтня, 29 Солонянського району, тобто, у житловому будинку, по оплаті за постачання природного газу до якого в 2009 році є заборгованість в сумі 665 гривень 46 копійок.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за використаний природний газ в сумі 665 гривень 46 копійок виходячи з початкових показіви лічильника “30528”, які були зафіксовані до переходу до відповідачки права власності на зазначений будинок та зняття пломби на постачання газу до нього, а не за показами лічильника, які зафіксовані в абонентській книжці самою відповідачкою “31980” без будь-яких обгрунтувань та доказів, які б спростовували доводи позивача про наявність такої заборгованості, оскільки договірні зобов’язання повинні виконуватись сторонами належним чином.

Крім цього, в зв’язку з задоволенням позову суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень у примусовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610-614, 622, 901-907, 1212, 1213 ЦК України 2003 року, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації “Дніпропетровськгаз” заборгованість по оплаті за спожитий природний газ станом на 01 грудня 2009 року у сумі 665 (шістсот шістдесят п’ять) гривень 46 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 51 (п’ятдесят однієї) гривні та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання  протягом десяти днів з дня  його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження поданням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Текст повного рішення складено 17.02.2010 року.

ГОЛОВУЮЧА: суддя             підпис